Переживання невизначеності у період кризи двадцяти років : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

У роботі висвітлено етапи організації та проведення емпіричного дослідження кризи двадцяти років, охарактеризовано використані методи й психодіагностичні методики. У дослідженні застосовано авторську анкету та дві психодіагностичні методики для вивчення особливостей переживання невизначеності й пов’язаних емоційних проявів у молоді. У ході дослідження виявлено та теоретично обґрунтовано зв’язок між високим рівнем невизначеності та посиленням депресивних проявів у молоді. Отримані результати свідчать, що тривале перебування в умовах невизначеності негативно позначається на емоційному стані та самосприйнятті особистості. Та кож проаналізовано психологічні чинники розвитку зазначених явищ і роль індивідуальних особливостей у процесі адаптації до кризових ситуацій. Розроблено авторську психокорекційну програму тренінгу, спрямовану на зниження емоційного напруження, розвиток навичок емоційної саморегуляції, підвищення стресостійкості та формування більш адаптивних способів реагування в ситуаціях невизначеності. Програма передбачає опанування практичних технік самодопомоги й усвідомленого ставлення до власних переживань.

The paper presents the stages of organizing and conducting an empirical study of the twenty-year crisis and describes the methods and psychodiagnostic techniques used in the research. The study employed an author-designed questionnaire and two psychodiagnostic methods aimed at examining the characteristics of experiencing uncertainty and related emotional manifestations among young people. The research identified and theoretically substantiated the relationship between a high level of uncertainty and an increase in depressive manifestations among young people. The obtained results indicate that prolonged exposure to uncertainty negatively affects an individual’s emotional state and self-perception. The study also analyzes the psychological factors underlying these phenomena and the role of individual characteristics in the process of adaptation to crisis situations. An original psychocorrective training program was developed to reduce emotional tension, enhance emotional self-regulation skills, increase stress resistance, and promote more adaptive coping strategies in situations of uncertainty. The program also includes the development of practical self-help techniques and a more conscious attitude toward one’s own emotional experiences.