Об'єкт кримінально-правової охорони: до питання щодо визначення нових категорій.

Abstract

Складні соціальні проблеми, які сьогодні існують в Україні, потребують трансформації правової системи в цілому та кожної галузі права, зокрема, кримінального, в зв’язку з тим, що його зміст, принципи, джерела та інститути прямо залежать від загально-правових підходів і традицій, які панують у цій системі. Це стосується багатьох значних проблем кримінального права, які поодинці та спільно пов’язані з інститутами Загальної та Особливої частин. Одна з основних – визначення об’єкта кримінально-правової охорони, що предметно зумовлюється корекцією або навіть перетвореннями видів та сутності суспільних відносин, що, в свою чергу, потребує обов’язкового «відображення» у положеннях кримінального права. Такі процеси повинні сприяти розвитку теорії кримінального права, удосконаленню кримінального законодавства, точності правозастосування. В цій статті робиться спроба дослідити таку трансформацію на прикладі особи як об’єкта кримінально-правової охорони. З цієї метою особу, її сутність як соціального феномена визначено як сукупність двох характеристик, які їй притаманні. Одна – свідчить про те, що особа є найвищою соціальною цінністю у державі та суспільстві; інша – підкреслює, що особа має «від» держави та/або «здобула» сама низку важливих соціальних благ, які сприяють (повинні сприяти) її самореалізації (в індивідуальному плані) та загальній реалізації (у суспільному житті). Саме така сукупність цих складових – найвища соціальна цінність, яка має низку важливих соціальних благ – дає змогу до певної трансформації у нашому розумінні особи, що дозволяє внести відповідні уточнення у правове закріплення, в тому числі у кримінально-правовій матерії, у визначення особи як комплексного об’єкта кримінально-правової охорони. Таке визначення свідчить (буде свідчити) про впорядкованість та взаємозв’язок в свою чергу, дозволяє стверджувати, що особа, саме як такий комплексний об’єкт, «існує» ( у тих чи інших проявах) у всіх розділах Особливої частини чинного Кримінального кодексу, що, доречи, підкреслює наявність відомого філософського принципу єдності у різноманітті. Розуміння цього дає змогу ввести, поруч з комплексним об’єктом, нові категорії об’єктів кримінально-правової охорони, які будуть складовими цього загального об’єкта та будуть цілісніше охоплювати «усю» особу як «об’єднуючий» об’єкт кримінально-правової охорони та, водночас, підкреслювати наявність його «частин» у кожному розділі Особливої частини. Це так званні: прямий, непрямий та опосередкований об’єкти як складові загального комплексного об’єкту кримінально-правової охорони особи. Такий підхід дозволить, оцінюючи це з більш узагальненої перспективи, ефективніше реагувати на зміни в суспільному розвитку, точніше забезпечувати суспільно-правову охорону нових соціальних цінностей та благ, ще якісніше здійснювати правове регулювання та охорону суспільного життя особи.

Complex social problems existing in Ukraine today require transformation of the legal system both as a whole and of each separate branch of law, in particular criminal law, due to the fact that its content, principles, sources and institutions directly depend on general legal approaches and traditions prevailing in this system. This concerns many significant issues of criminal law, which individually and jointly are connected with the institutions of the General and Special Parts. One of the main ones is, in particular, a definition of the object of criminal-legal protection, which is specifically conditioned by correction or even transformation of types and essence of social relations, which, in turn, requires mandatory reflection in the provisions of criminal law. Such processes should contribute to the development of the theory of criminal law, improvement of criminal legislation, accuracy of law enforcement. as an object of criminal-legal protection. For this purpose, a person, its essence as a social phenomenon is defined as a set of two characteristics that are inherent in it. One of them indicates that the person is the highest social value in the state and society; the other one emphasizes that the state “provides” a person with a number of important social benefits and/or a person independently acquires them that contribute (should contribute) to his/her self-realization (individually) and general realization (in public life). It is this combination – the highest social value, which has a number of important social benefits – that allows bringing about a certain transformation in our understanding of the individual, which in turn allows clarifying the enshrinement of the definition of the individual as a complex object of criminal law protection in law, including criminal law. Such a definition testifies (will testify) to the orderliness and interconnection of the elements (value and benefits), which serve as the basis for the definition. This, in turn, allows asserting that the individual, precisely as such a complex object, “is introduced” (in one form or another) in all sections of the Special Part of the current Criminal Code, which, furthermore, confirms a well-known philosophical principle of unity in diversity. Understanding the above allows us introducing new categories of objects of criminal-legal protection, along with the complex object, as components of the general object, which will more comprehensively cover the “whole” person as a “unifying” object of criminal-legal protection and at the same time emphasize the presence of its “parts” in each section. These are the so-called: direct, indirect and unintended objects as components of the general complex object of criminallegal protection of the individual. Such an approach will allow, in general terms, responding more effectively the changes in social development, more accurately ensuring the social-legal protection of new social values and benefits, and even more efficiently implementing legal regulation and protection of the individual’s social life.