Цивілізаційні засади свободи слова та правомірність її обмеження

Abstract

Стаття присвячена науковому дослідженню актуального питання щодо організації в демократичному суспільстві належного регулювання права кожної особи на вільне вираження своїх переконань і поглядів. У роботі обстоюється теза, що право людини на висловлення своїх думок і переконань є елементом інформаційної свободи як визначального й основоположного принципу демократії, гуманності і справедливості. Водночас право на висловлювання, як і інші громадянські свободи, не може бути безмежним. Коли воно перешкоджає здійсненню чи загрожує іншим правам особи, як-от честь, гідність, ділова репутація конкретної людини, цілком логічно, що можуть застосовуватися певні державні обмежуючи регулятори. У статті проаналізовані питання виваженості заходів втручання у право на самовираження з боку влади, зіставлення цих заходів з обов’язками та відповідальністю держави у сфері необхідності здійснення позитивних учинків для гарантування вільної реалізації інформаційного права. Підкреслюється, що втручання має бути необхідним у демократичному суспільстві. Це визначальна передумова його відповідності європейським цивілізаційним принципам. За пози-цією Європейського суду з прав людини поняття «необхідний» означає наявність нагальної суспільної потреби в реагуванні державних органів. Із критерієм суспільної необхідності тісно пов’язаний чин-ник «обов’язку і відповідальності». На конкретних прикладах із рішень Європейського суду з прав людини показані правові підходи міжнародної правозастосовної інституції до визначення пропорційності владного впливу – основного елемента принципу необхідності втручання у право вільно вира-жати свою думку. З урахуванням проведеного дослідження в роботі зроблено принципові висновки. Право на вільне висловлювання особистих думок і позицій може бути обмежене лише тоді, коли воно посягає на інші основоположні свободи людини, засади функціонування держави та суспільства. Але в кожному разі застосування державного втручання треба чітко встановити необхідний баланс з урахуванням законності обмежень, їхньої спрямованості на досягнення легітимної мети, необхідність і припустимість у демократичному суспільстві.This article is devoted to the research of the topical issue of the organization in a democratic society of proper regulation of the right of every person to freely express their beliefs and views. The paper argues that the human right to express one’s thoughts and beliefs is an element of information freedom as a defining and fundamental principle of democracy, humanity and justice. However, the right to freedom of expression, like other civil liberties, cannot be unlimited. When it hinders the exercise or threatens other rights of a person, such as honor, dignity, business reputation of a particular person, it is logical that certain state restrictive regulators may apply. The article analyzes the issues of balanced measures of interference in the right to self-expression by the authorities, comparing these measures with the duties and responsibilities of the state in the need to take positive action to ensure the free exercise of information rights. It emphasizes that intervention must be necessary in a democratic society. This is a defining prerequisite for its compliance with European principles of civilization. At the same time, according to the position of the European Court of Human Rights, the concept of “necessary” means the existence of an urgent public need to respond to public authorities. Closely related to the criterion of social necessity is the factor of “duty and responsibility”. Specific examples from the decisions of the European Court of Human Rights show the legal approaches of the international law enforcement institution to determining the proportionality of power – the main element of the principle of the need to intervene in the right to freely express their views. Taking into account the conducted research in the work the basic conclusions are made. The right to free expression of personal opinions and positions may be limited only if it encroaches on other fundamental human freedoms, the principles of functioning of the state and society. But in any case, the application of state intervention should clearly establish the necessary balance, taking into account the legitimacy of restrictions, their focus on achieving a legitimate goal and the need and acceptability in a democratic society.Статья посвящена научному исследованию актуального вопроса по организации в демократическом обществе должного регулирования права каждого человека на свободное выражение своих убеждений и взглядов. В работе отстаивается тезис, что право человека на выражение своих мнений и убеждений является элементом информационной свободы как определяющего и основополагающего принципа демократии, гуманности и справедливости. В то же время право на выражение, как и другие гражданские свободы, не может быть безграничным. Когда оно препятствует осуществлению грозит другим правам личности, например честь, достоинство, деловая репутация конкретного человека, вполне логично, что могут применяться определенные государственные ограничивая регуляторы. В статье проанализированы вопросы взвешенности мер вмешательства в право на самовыражение со стороны власти, сопоставление этих мероприятий с обязанностями и ответственностью государства в сфере необходимости осуществления положительных поступков для обеспечения свободной реализации информационного права. Подчеркивается, что вмешательство должно быть необходимым в демократическом обществе. Это определяющая предпосылка соответствия европейским цивилизационным принципам. По позиции Европейского суда по правам человека понятие «необходимый» означает наличие острой общественной потребности в реагировании государственных органов. С критерием общественной необходимости тесно связан чин-ник «долга и ответственности». На конкретных примерах из решений Европейского суда по правам человека показаны правовые подходы международной правоприменительной институты к определению пропорциональности властного влияния - основного элемента принципа необходимости вмешательства в право свободно вира-жать свое мнение. С учетом проведенного исследования в работе сделан принципиальные выводы. Право на свободное выражение личных мнений и позиций может быть ограничено лишь тогда, когда оно посягает на другие основополагающие свободы человека, основы функционирования государства и общества. Но в любом случае применение государственного вмешательства нужно четко установить необходимый баланс с учетом законности ограничений, их направленности на достижение легитимной цели, необходимость и допустимость в демократическом обществе.