Феномен причетності як складова стану евдемонії у філософії стоїцизму

Abstract

У статті розглядається феномен причетності та розкривається залежність цього феномену від стану евдемонії у філософії стоїцизму. Виявлено, що духовність – це певна вдячність за спільне буття, що наповнене любов’ю, прагнення до причетності, а причетність – це духовний зв’язок з іншою людиною за наявності сміливості залишатися самим собою – мудрим, відважним, скромним, справедливим та людинолюбним. Показано, що причетність до чеснот призводить людину до стану евдемонії. Досліджено 4 головні чесноти-причетності у філософії стоїцизму, які роблять людину щасливою. Розглянуто мудрість як причетність до правильних думок (вміння відокремлювати те, чим людині дано керувати (категорія влади), від того, що не в її владі (категорія байдужого)), причетність до речей, які вона здатна контролювати та вдосконалювати (цінності, бажання, прагнення). Розглянуто відвагу як причетність до самого себе та правильних намірів (закликає людину до сміливості та активних дій; це мужність бути собою, впевненість, життєлюбність, боротьба зі страхами). Скромність розглядається як причетність до правильних бажань (вибірковість уваги, контроль бажань, самовладання, стриманість, вдячність за сьогодення, усвідомлення, прийняття та любов до життя). Справедливість розглядається як людинолюбство та причетність до інших (розуміння того, що любов здатна поєднати усіх людей в світі, все живе народжене для того, щоб любити інших, своє життя, сьогодення). Доведено, що усі ці чесноти об’єднує внутрішній контроль, який допомагає концентрувати увагу на важливому, тобто це володіння людиною самою собою та причетність до тих речей, якими вона можете керувати, що є шляхом до щасливого життя. Виявлено, що чесноти стоїцизму здатні вирішувати проблему нелюбові до самого себе, людей, своїх цінностей та правди. Показано, що причина негативного та агресивного мислення людини – це особливі хвороби розуму, які можна вилікувати за допомогою причетності до певних чеснот. Відзначено, що до щастя веде усвідомлення чіткого розподілу між тим, що людина може контролювати, а що ні, а також розуміння того, що є речі, які від людини залежать або не залежать. Показано, що реакція на те, що відбувається навколо, формується за допомогою причетності до чеснот. Зазначено, що прагнення до виділених чеснот має змогу допомогти кожній людині досягти психологічного благополуччя, тобто стану задоволення, спокою, самодостатності та впевненості. Зроблено висновок, що філософія стоїцизму допомагає вирішити проблему дегуманізму сучасного суспільства, веде до регуманізації.The article deals with the phenomenon of “involvement” and reveals its dependence on the state of “Eudaimonia” in the philosophy of Stoicism. It is revealed that spirituality is a certain gratitude for the common being, filled with love, the desire for belonging; and belonging is a spiritual connection with another, with the courage to remain oneself, to be wise, to be brave, to be humble, to be fair and love people. It is shown that belonging to virtues leads a person to a state of eudaimonia. Four main virtues-belongings in the philosophy of Stoicism, which make a person happy, are studied: wisdom as belonging to the right thoughts (the ability to separate what a person can control (category of power) from what is not in his power (category of indifferent)), belonging to things that he is able to control and improve: values, desires, aspirations; courage as belonging to oneself and the right intentions (encourages a person to be courageous and active, this is the courage to be yourself, confidence, love of life, the fight against fears); humility as belonging to right desires (selective attention, control of desires, self-control, abstinence, gratitude for the present, awareness, acceptance and love of life); justice as philanthropy and belonging to others (understanding that love is able to unite all people in the world, all living things are born in order to love – others, their life, the present). It has been proven that all these virtues are united by internal control, which helps to concentrate attention on the important, that is, this person’s possession of himself and involvement in those things that he can control, which is the way to a happy life. It is revealed that the virtues of stoicism are able to solve the problem of “lovelessness”: towards oneself, towards people, towards their values and truth. It is shown that the reason for the negative and aggressive thinking of a person is special diseases of the mind, which can be cured through belonging to the certain virtues. It is noted that realization the clear distribution between what a man can control and what not, understanding that there are things that depend on him or not, – leads to a state of happiness. It is shown that the reaction to what is happening around is formed through belonging to the virtues. It is noted that the intention to the highlighted virtues can help each person to achieve psychological well-being, that is, a state of pleasure, calmness, self-sufficiency and confidence. It is concluded that the philosophy of Stoicism helps to solve the problem of dehumanize in the modern society, leads to rehumanize.