Філософія освіти – це не філософія?

Abstract

У статті порушено проблему визначення філософії освіти як філософської науки. Головним чином звернено увагу на твердження сучасних американських учених про те, що питання філософії освіти є не філософськими, а педагогічними. З огляду на це, виокремлено твердження Джеймса Скотта Джонстона в книжці «Проблеми у філософії освіти» (2019) про те, що питання Менона до Сократа про можливість навчання доброчесності не є філософським, тобто є не досить важливим для філософії освіти. Проте Платон пору- шив питання про можливість навчання доброчесності у зв’язку з питанням визначення доброчесності. Сократ не знав, чи можна навчитися доброчесності, тому що не знав, що таке доброчесність. У статті спростовується це твердження науковця та доводиться, що питання Менона до Сократа є питанням філософії. У першій частині статті проаналізовано полеміку Платона проти софістів у формі низки протиставлень: доброчесність як умілість / досконалість, доброчесність як відносне / безвідносне благо, доброчесність як знання / незнання, доброчесність як відтворення / пізнання, доброчесність для навчання / життя. Виявлено, що полемікою проти софістів Платон намагався відстояти важливі для етики, теорії пізнання та метафізики питання. У другій частині статті на прикладі праць Аристотеля, Сенеки, Цицерона, Аврелія Августина, Мішеля Монтеня, Рене Декарта, Фрідріха Ніцше, Петера Слотердайка продемонстровано постійні оновлення в історії подібної полеміки філософів із педагогами. З’ясовано, що цим оновленням філософи намагались відстояти античну ідею освіти та показати потенціал філософії в широкому розумінні у формуванні людини. Зроблено висновок, що питання Менона до Сократа є питанням філософії, тому запропоновано в пошуках визначення філософії освіти його не відкидати, а вважати головним, оскільки саме в ньому можна розкрити освітній потенціал філософії.The paper rises the problem of defining philosophy of education as a philosophical study. In particular, the author focuses her attention on the statements of the contemporary American scholars who believe that, in fact, issues of philosophy of education are not a matter of philosophy, but of pedagogy. In this regard, she analyses James Scott Johnston’s book “Problems in Philosophy of education” (2019). The article disproves Johnston’s statements that Menon’s question to Socrates about the possibility of teaching virtue is not philosophical, and therefore not important for philosophy of education. However, Plato raised the question about learning of virtue in regards with the definition of virtue. Socrates did not know whether it was possible to learn virtue, because he did not know what virtue was. The first part of the article analyses Plato's controversy against the Sophists in the form of a number of oppositions: virtue as a skill / proficiency, virtue as relative / absolute good, virtue as knowledge / ignorance, virtue as reproduction / cognition, virtue for learning / life. It was found that by arguing against the Sophists, Plato tried to advocate issues which were important for ethics, theory of knowledge and metaphysics. The second part of the article exemplifies by the works of Aristotle, Seneca, Cicero, Aurelius Augustine, Michel Montaigne, Rene Descartes, Friedrich Nietzsche, Peter Sloterdijk constant updates of such polemics between philosophers and teachers throughout history. By means of this update, philosophers tried to support the ancient idea of education and demonstrate the potential of philosophy in human formation. The author concludes that Menon’s question to Socrates is a matter of philosophy. In addition, she suggests not to reject it while searching the definition of philosophy of education as a philosophical study, but on the contrary to consider it the main one. Because it can reveal the educational potential of philosophy.