Особливості статусу Національної поліції як розпорядника бюджетних коштів

Abstract

Дисертація є комплексним дослідженням особливостей статусу Національної поліції України у контексті її функцій як розпорядника бюджетних коштів. Проведено ґрунтовний аналіз теоретико-правових засад становлення й розвитку інституту розпорядників бюджетних коштів, їхньої класифікації та ролі в бюджетних правовідносинах. Визначено місце Національної поліції у системі управління державними фінансами, її взаємодію з іншими суб’єктами бюджетного процесу та нормативно-правове регулювання відповідної діяльності. Охарактеризовано фінансово-правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх основні функції та особливості реалізації фінансових повноважень у бюджетному процесі. Розглянуто сучасний стан наукових досліджень щодо правової природи розпорядників бюджетних коштів, їхньої класифікації та місця в системі бюджетних правовідносин. Інститут розпорядників бюджетних коштів охарактеризовано як комплексне правове явище, що перебуває у нерозривному зв’язку з концептуальним підходом до визначення його структурного елементу –Національної поліції як розпорядника бюджетних коштів. Враховано необхідність балансу між інтеграційними та диференціаційними тенденціями правового регулювання. Комплексний підхід дозволяє визначити загальні засади впливу на регульовані суспільні відносини, які охоплюють норми різних галузей права, тоді як їхнє структурне впорядкування сприяє формуванню найбільш ефективного механізму регулювання поведінки суб’єктів правовідносин. Визначено, що кожен правовий інститут або підгалузь фінансового права застосовує власні специфічні методи правового регулювання, що сприяє максимальній ефективності управління бюджетними ресурсами. Удосконалено доктринальні напрацювання в частині визначення фінансово-правового статусу розпорядників бюджетних коштів, як комплексного поняття, що охоплює сукупність прав, обов’язків та відповідальність за порушення бюджетного законодавства, який виступає «гарантією» зрозумілості та регламентованості діяльності, що виключає множинне трактування норми права та сприяє ефективному виконанню функцій в рамках бюджетних правовідносин. Розглянуто правову природу та концептуальні засади діяльності Національної поліції як відповідального виконавця бюджетних програм, що функціонує в межах системи Міністерства внутрішніх справ України, яка за функціональним навантаженням виконує завдання розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня з власною системою розпорядників. Встановлено, що загальні права та обов’язки головних розпорядників бюджетних коштів та відповідальних виконавців відрізняються виключно організаційною діяльністю – підготовча діяльність виконавців передує ухвалювальним діям головних розпорядників. Проаналізовано особливості фінансово-правового статусу Національної поліції, її компетенцію, права, обов’язки та відповідальність у сфері бюджетного фінансування. Визначено та охарактеризовано систему принципів діяльності Національної поліції як розпорядника бюджетних коштів, серед яких: законність, цільове використання бюджетних коштів, збалансованість, обґрунтованість, ефективність та результативність, єдність бюджетної системи, безперервність, транспарентність. Обґрунтовано, що ці принципи є ключовими для забезпечення належного фінансового управління та виконання поліцією покладених на неї функцій. Окреслено права та обов’язки Національної поліції як розпорядника бюджетних коштів, які передбачають здійснення планування бюджетних витрат, їх розподіл, контроль за цільовим використанням та звітування про фінансову діяльність. Розглянуто механізми фінансового контролю, які сприяють мінімізації корупційних ризиків та підвищенню рівня підзвітності правоохоронних органів. Удосконалено підхід до розуміння категорії «організаційні засади», яка є фундаментом для реалізації діяльності в межах правового поля, що охоплює мету (функції) і механізми реалізації фінансових процесів, визначає форми та принципи здійснення управлінських рішень, регламентує правосуб’єктність учасників бюджетних відносин, їхній статус і порядок взаємодії. Визначено особливості бюджетного планування та виконання бюджетних програм у діяльності Національної поліції, що дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів. Досліджено транспарентність як багатовимірну категорію, що виступає водночас і принципом діяльності, і її зовнішнім проявом. Встановлено, що транспарентність у сфері фінансової діяльності Національної поліції забезпечується через такі складові, як підзвітність, запобігання корупції, залучення громадськості та довіра до влади. Доведено, що забезпечення транспарентності діяльності поліції сприяє підвищенню довіри громадськості до державних інституцій, забезпечує відкритість і підзвітність використання публічних фінансів, що є необхідною умовою ефективного контролю та дотримання фінансової дисципліни. Разом з тим наголошено на необхідності балансу між відкритістю фінансової інформації та забезпеченням конфіденційності даних, що мають критичне значення для безпеки держави. Обґрунтовано доцільність використання системи електронного бюджетування та цифрового контролю за видатками, що сприятиме підвищенню рівня прозорості бюджетного процесу. Доведено, що запровадження програмно-цільового методу у фінансуванні поліції дозволяє забезпечити ефективність управління бюджетними ресурсами та сприяє посиленню контролю за їх використанням. Обґрунтовано доцільність нормативного закріплення механізму функціонування розпорядників бюджетних коштів, що включає всі етапи бюджетних правовідносин: від планування та розподілу ресурсів до контролю та відповідальності за їхнє використання. Запропоновано чітке визначення відповідальності керівників бюджетних установ за порушення бюджетного законодавства, зокрема у частині визначення складу правопорушень та механізму притягнення до відповідальності. Акцентовано увагу на необхідності вдосконалення законодавства в частині відповідальності розпорядників бюджетних коштів, в особі керівників бюджетних установ та відповідальних осіб за порушення бюджетного законодавства, окремо досліджено питання порушення бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів, зокрема Національною поліцією, а також видам відповідальності за такі порушення. Визначено співвідношення понять «порушення бюджетного законодавства» та «бюджетне правопорушення», проаналізовано особливості притягнення до фінансово-правової, дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності. Виявлено основні проблеми правозастосовної практики у сфері фінансового контролю за діяльністю розпорядників бюджетних коштів, розглянуто чинні механізми аудиту та державного контролю за використанням бюджетних ресурсів. Доведено необхідність удосконалення системи бюджетного контролю та посилення відповідальності за порушення бюджетної дисципліни. Розглянуто перспективи подальшого реформування фінансового управління в системі Національної поліції, зокрема інтеграцію міжнародного досвіду та застосування новітніх інформаційних та аналітичних технологій для прогнозування витрат. Обґрунтовано важливість застосування програмно-цільового методу бюджетування для забезпечення відповідності бюджетних витрат стратегічним пріоритетам державної політики у сфері безпеки та правопорядку. Розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації управління бюджетними ресурсами, посилення контролю за їх використанням, удосконалення механізмів відповідальності керівників правоохоронних установ за дотримання фінансової дисципліни. Запропоновано внесення змін до Бюджетного кодексу України для чіткого визначення статусу розпорядників бюджетних коштів та механізмів їх відповідальності, а також підвищення ролі незалежного аудиту фінансової діяльності Національної поліції. Проаналізовано проблемні аспекти функціонування Національної поліції як розпорядника бюджетних коштів, виявлено основні ризики та недоліки у сфері бюджетного управління. Запропоновано шляхи подолання зазначених проблем, зокрема через удосконалення правового регулювання, впровадження сучасних механізмів фінансового контролю та посилення відповідальності керівників установ за дотримання бюджетної дисципліни. Основні висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення правового регулювання діяльності розпорядників бюджетних коштів у правоохоронній сфері, сприяючи ефективному управлінню фінансовими ресурсами, зміцненню фінансової стабільності та забезпеченню прозорості й підзвітності бюджетного процесу. Запропоновані концептуальні та практичні заходи сприятимуть підвищенню рівня фінансової безпеки правоохоронних органів та покращенню загальної ефективності виконання їхніх функцій.

Склад разової ради:

Голова ради – Біла-Тіунова Любов Романівна, д.ю.н., професор, завідувач кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету «Одеська юридична академія».

Рецензенти: Білоус-Осінь Тетяна Ігорівна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету «Одеська юридична академія»; Сідор Михайло Іванович, к.ю.н., доцент, доцент кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету «Одеська юридична академія».

Офіційні опоненти: Якимчук Наталія Яківна, д.ю.н., професор, професор кафедри фінансового права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Касьяненко Любов Михайлівна, д.ю.н., професор, професор кафедри фінансового та податкового права Державного податкового університету.

Захист відбудеться 28 квітня 2025 року об 11:00 за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 9, ауд. 29а Національного університету "Одеська юридична академія". Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@НауковабібліотекаНУОЮА