Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим
Завантаження...
Дата
2022
Автори
Ісраєлян, Алік Олександрович
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса
Анотація
Дисертація є першим у науці кримінального права України спеціальним комплексним дослідженням звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим в умовах оновленого кримінального законодавства України та євроінтеграційних процесів.
Встановлено, що примирення є ефективним засобом вирішення кримінально-правового конфлікту, адже в результаті взаємодії учасників конфлікту відбувається нейтралізації негативних наслідків, які настали в результаті вчинення кримінального правопорушення. Визначено характерні ознаки примирення: добровільність, ініціатива може виходити як від учасників конфлікту, так і інших осіб, мотиви не мають значення, в зміст примирення не входить відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, це одночасно і дія (взаємодія сторін) і результат такої дії (нейтралізації негативних наслідків).
Підкреслено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примирення винного з потерпілим є формою реалізації в рамках кримінального закону примирення як засобу вирішення кримінально-правового конфлікту, яка: є ефективною альтернативою реакції держави на кримінальні правопорушення та застосування репресивних заходів щодо винних; є оптимальним способом вирішення кримінально-правового конфлікту, що виникають у зв'язку з вчиненням, кримінальних проступків та нетяжких злочинів; суттєво знижує навантаження на кримінальну юстицію, яка може більше уваги приділити тяжким та особливо тяжким злочинам; максимально швидко відновлюються права потерпілого.
Зазначено, що застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примирення винного з потерпілим є ефективним для всіх учасників кримінально-правового конфлікту. Позиція потерпілого є вирішальною та він має можливість отримати відшкодування заподіяної йому шкоди. Винна у вчинені кримінального правопорушення особа не зазнає тих негативних для неї наслідків, які настають при притягненні до кримінальної відповідальності. Для держави такий шлях розв’язання кримінально-правового конфлікту ефективний адже відбувається досягнення завдань кримінального законодавства з «мінімальними затратами ресурсів».
Визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - є багатогранним та самостійним інститутом кримінального права, який реалізується поза інститутом кримінальної відповідальності, адже особа звільняється від потенційної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності одночасно є: заохочувальним заходом кримінально-правового характеру, проявом компромісу в рамках кримінальної юстиції, альтернативою кримінального примусу.
Встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примирення винного з потерпілим як вид звільнення від кримінальної відповідальності: є відмовою від застосування до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, обмежень її прав і свобод; застосовується лише у випадку встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення; передбачає відсутність офіційного осуду особи з боку держави у вигляді обвинувального вироку суду; припиняє кримінально-правові відносини між державою та звільненою особою; сприяє досягненню цілей та завдань кримінального законодавства без застосування кримінально-правового примусу.
Підкреслено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим є загальним, обов’язковим (імперативним) та безумовним видом звільнення.
Визначено, що підстави звільнення від кримінальної відповідальності – це передбачені в КК України необхідні обставини для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Умова звільнення від кримінальної відповідальності – це певна вимога до поведінки суб’єкта уже після прийняття рішення суду стосовно звільнення такої особи від кримінальної відповідальності та недотримання якої призводить до кримінально-правових наслідків. Зазначено, що вчинення особою кримінального правопорушення є підставою звільнення від кримінальної відповідальності, а не передумовою такого звільнення.
Встановлено, що підставами звільнення від кримінальної відповідності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим є: примирення з потерпілим; вперше вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Перелік підстав є вичерпним.
Констатовано, що вчинення кримінального правопорушення вперше, як підстава звільнення від кримінальної відповідальності передбачає наступні випадки: особа раніше не вчиняла кримінальних правопорушень; раніше вчинене кримінальне правопорушення втратило правове значення (за вчинене кримінальне правопорушення особа звільнена від кримінальної відповідальності; за вчинене кримінальне правопорушення особа, засуджена без призначення покарання або із звільненням від покарання; особа відбула покарання за діяння, кримінальна протиправність і караність якого усунута законом; за вчинене кримінальне правопорушення у особи погашена або знята судимість; особу було реабілітовано; в діях особи має місце ідеальна сукупність).
Встановлено, що розширене тлумачення підстави звільнення від кримінальної відповідальності «вперше вчинення кримінального правопорушення» на практиці призводить до можливості багаторазового звільнення особи від кримінальної відповідальності. Обґрунтовано доцільність законодавчо обмежити можливість повторного звільнення від кримінальної відповідальності строком давності притягнення до кримінальної відповідальності за раніше вчинене кримінальне правопорушення, після набрання законної сили ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення.
Визначено, що в результаті поділу кримінальних правопорушень на основі кримінально-процесуального критерію та механічних змін до ст. 46 КК України звузилась сфера застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Обґрунтована необхідність розширення сфери застосування ст. 46 КК України за рахунок нетяжких умисних злочинів.
Підкреслено, що немає необхідності конкретизувати кримінальні правопорушення за які можливе звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, адже надмірний формалізм кримінального законодавства в даному випадку не сприятиме тим цілям які перед ним стоять. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим можливе у разі вчинення «двооб'єктного кримінального правопорушення», яким шкода заподіюється не тільки потерпілому, а й інтересам суспільства чи держави, за умови, що обсяг шкоди не значний.
Встановлено, що під шкодою в ст. 46 КК України слід розуміти будь-які фізичні, моральні, матеріальні втрати, яких зазнала потерпіла особа в результаті вчинення кримінального правопорушення. Поняття шкода є ширшим у порівнянні із поняттям збитки, збитки є лише різновидом шкоди. Будь-яка шкода може мати майнове відшкодування.
Підкреслено, що близькі родичі та члени сім’ї мають право бути суб’єктами примирення в розумінні ст. 46 КК України, якщо в разі вчинення кримінального правопорушення настала смерть потерпілого або особа перебуває у стані, який унеможливлює брати участь у процедурі примирення.
Визначено, що характеристиками відшкодування збитків або усунення шкоди як підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим є: добровільність; ініціатива може виходити від будь-якого суб’єкта примирення; можливість відшкодування збитків або усунення шкоди третіми особами, при згоді на це суб’єктів примирення; потерпілий сам визначає обсяг відшкодування (повний, частковий) або взагалі може відмовитись від будь-якого відшкодування; у разі незадоволення потерпілої особи щодо розміру та способу відшкодування збитків або усунення шкоди звільнення неможливе; до моменту винесення рішення щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку примирення винного з потерпілим мають бути задоволені вимоги потерпілого; суд не в праві відмовити у звільненні з причини невідповідності розміру або способу відшкодування наслідкам кримінального правопорушення, якщо потерпілий задоволений відшкодованими збитками або усуненою шкодою.
Сформульовано особливості потерпілого як суб’єкта примирення при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим: може бути як фізична, так і юридична особа; статус потерпілого має бути процесуально оформлений; примирення та відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди повинно бити здійснено щодо всіх потерпілих від кримінального правопорушення.
Встановлено, що особи які досягли 16 років мають визнаватися самостійними суб'єктами примирення та їм слід надати право самостійно вирішувати питання примирення з обвинуваченим. Волевиявлення такого неповнолітнього потерпілого має бути вирішальним з точки зору можливості застосування ст. 6 КК України. Особи у віці до 16 років не можуть виступати самостійними суб’єктами примирення, при цьому якщо неповнолітній досяг 14 років, він може брати участь у примирювальній процедурі самостійно, але за наявності згоди його законного представника. Особи до 14 років повинні брати участь у примирювальній процедурі лише разом із законним представником.
Зазначено, що недієздатна особа не може бути самостійним суб’єктом примирення, а відтак, питання про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності має вирішувати законний представник недієздатного потерпілого. У разі ж якщо особу визнано обмежено дієздатною, то вона бере участь у процедурі примирення разом із законним представником.
Визначено особливості особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, як суб’єкта примирення при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим: є суб’єктом кримінального правопорушення; якщо винним є повнолітня особа, то вона самостійно бере участь в процедурі примирення; якщо винним є неповнолітня особа або обмежено дієздатна особа, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається її законний представник та захисник (щодо неповнолітніх).
Обґрунтовано, що наявність законного представника ніяким чином не виключає того, що неповнолітній потерпілий реалізує своє право на примирення. Думка неповнолітнього потерпілого є вирішальною.
Зазначено, що у разі вчинення кримінального правопорушення у співучасті від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим можуть бути звільненні лише ті особи, які примирилися з потерпілим та відшкодували збитки або усунули заподіяну шкоду, за наявності інших необхідних підстав.
Встановлено, що при прийнятті рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілою судам заборонено вимагати від особи визнання своєї вини, достатньо лише того щоб особа була згодна на таке звільнення.
Сформульовано конкретні науково-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення актів чинного законодавства України в частині правової регламентації звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Встановлено, що примирення є ефективним засобом вирішення кримінально-правового конфлікту, адже в результаті взаємодії учасників конфлікту відбувається нейтралізації негативних наслідків, які настали в результаті вчинення кримінального правопорушення. Визначено характерні ознаки примирення: добровільність, ініціатива може виходити як від учасників конфлікту, так і інших осіб, мотиви не мають значення, в зміст примирення не входить відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, це одночасно і дія (взаємодія сторін) і результат такої дії (нейтралізації негативних наслідків).
Підкреслено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примирення винного з потерпілим є формою реалізації в рамках кримінального закону примирення як засобу вирішення кримінально-правового конфлікту, яка: є ефективною альтернативою реакції держави на кримінальні правопорушення та застосування репресивних заходів щодо винних; є оптимальним способом вирішення кримінально-правового конфлікту, що виникають у зв'язку з вчиненням, кримінальних проступків та нетяжких злочинів; суттєво знижує навантаження на кримінальну юстицію, яка може більше уваги приділити тяжким та особливо тяжким злочинам; максимально швидко відновлюються права потерпілого.
Зазначено, що застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примирення винного з потерпілим є ефективним для всіх учасників кримінально-правового конфлікту. Позиція потерпілого є вирішальною та він має можливість отримати відшкодування заподіяної йому шкоди. Винна у вчинені кримінального правопорушення особа не зазнає тих негативних для неї наслідків, які настають при притягненні до кримінальної відповідальності. Для держави такий шлях розв’язання кримінально-правового конфлікту ефективний адже відбувається досягнення завдань кримінального законодавства з «мінімальними затратами ресурсів».
Визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - є багатогранним та самостійним інститутом кримінального права, який реалізується поза інститутом кримінальної відповідальності, адже особа звільняється від потенційної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності одночасно є: заохочувальним заходом кримінально-правового характеру, проявом компромісу в рамках кримінальної юстиції, альтернативою кримінального примусу.
Встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примирення винного з потерпілим як вид звільнення від кримінальної відповідальності: є відмовою від застосування до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, обмежень її прав і свобод; застосовується лише у випадку встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення; передбачає відсутність офіційного осуду особи з боку держави у вигляді обвинувального вироку суду; припиняє кримінально-правові відносини між державою та звільненою особою; сприяє досягненню цілей та завдань кримінального законодавства без застосування кримінально-правового примусу.
Підкреслено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим є загальним, обов’язковим (імперативним) та безумовним видом звільнення.
Визначено, що підстави звільнення від кримінальної відповідальності – це передбачені в КК України необхідні обставини для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Умова звільнення від кримінальної відповідальності – це певна вимога до поведінки суб’єкта уже після прийняття рішення суду стосовно звільнення такої особи від кримінальної відповідальності та недотримання якої призводить до кримінально-правових наслідків. Зазначено, що вчинення особою кримінального правопорушення є підставою звільнення від кримінальної відповідальності, а не передумовою такого звільнення.
Встановлено, що підставами звільнення від кримінальної відповідності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим є: примирення з потерпілим; вперше вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Перелік підстав є вичерпним.
Констатовано, що вчинення кримінального правопорушення вперше, як підстава звільнення від кримінальної відповідальності передбачає наступні випадки: особа раніше не вчиняла кримінальних правопорушень; раніше вчинене кримінальне правопорушення втратило правове значення (за вчинене кримінальне правопорушення особа звільнена від кримінальної відповідальності; за вчинене кримінальне правопорушення особа, засуджена без призначення покарання або із звільненням від покарання; особа відбула покарання за діяння, кримінальна протиправність і караність якого усунута законом; за вчинене кримінальне правопорушення у особи погашена або знята судимість; особу було реабілітовано; в діях особи має місце ідеальна сукупність).
Встановлено, що розширене тлумачення підстави звільнення від кримінальної відповідальності «вперше вчинення кримінального правопорушення» на практиці призводить до можливості багаторазового звільнення особи від кримінальної відповідальності. Обґрунтовано доцільність законодавчо обмежити можливість повторного звільнення від кримінальної відповідальності строком давності притягнення до кримінальної відповідальності за раніше вчинене кримінальне правопорушення, після набрання законної сили ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення.
Визначено, що в результаті поділу кримінальних правопорушень на основі кримінально-процесуального критерію та механічних змін до ст. 46 КК України звузилась сфера застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Обґрунтована необхідність розширення сфери застосування ст. 46 КК України за рахунок нетяжких умисних злочинів.
Підкреслено, що немає необхідності конкретизувати кримінальні правопорушення за які можливе звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, адже надмірний формалізм кримінального законодавства в даному випадку не сприятиме тим цілям які перед ним стоять. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим можливе у разі вчинення «двооб'єктного кримінального правопорушення», яким шкода заподіюється не тільки потерпілому, а й інтересам суспільства чи держави, за умови, що обсяг шкоди не значний.
Встановлено, що під шкодою в ст. 46 КК України слід розуміти будь-які фізичні, моральні, матеріальні втрати, яких зазнала потерпіла особа в результаті вчинення кримінального правопорушення. Поняття шкода є ширшим у порівнянні із поняттям збитки, збитки є лише різновидом шкоди. Будь-яка шкода може мати майнове відшкодування.
Підкреслено, що близькі родичі та члени сім’ї мають право бути суб’єктами примирення в розумінні ст. 46 КК України, якщо в разі вчинення кримінального правопорушення настала смерть потерпілого або особа перебуває у стані, який унеможливлює брати участь у процедурі примирення.
Визначено, що характеристиками відшкодування збитків або усунення шкоди як підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим є: добровільність; ініціатива може виходити від будь-якого суб’єкта примирення; можливість відшкодування збитків або усунення шкоди третіми особами, при згоді на це суб’єктів примирення; потерпілий сам визначає обсяг відшкодування (повний, частковий) або взагалі може відмовитись від будь-якого відшкодування; у разі незадоволення потерпілої особи щодо розміру та способу відшкодування збитків або усунення шкоди звільнення неможливе; до моменту винесення рішення щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку примирення винного з потерпілим мають бути задоволені вимоги потерпілого; суд не в праві відмовити у звільненні з причини невідповідності розміру або способу відшкодування наслідкам кримінального правопорушення, якщо потерпілий задоволений відшкодованими збитками або усуненою шкодою.
Сформульовано особливості потерпілого як суб’єкта примирення при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим: може бути як фізична, так і юридична особа; статус потерпілого має бути процесуально оформлений; примирення та відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди повинно бити здійснено щодо всіх потерпілих від кримінального правопорушення.
Встановлено, що особи які досягли 16 років мають визнаватися самостійними суб'єктами примирення та їм слід надати право самостійно вирішувати питання примирення з обвинуваченим. Волевиявлення такого неповнолітнього потерпілого має бути вирішальним з точки зору можливості застосування ст. 6 КК України. Особи у віці до 16 років не можуть виступати самостійними суб’єктами примирення, при цьому якщо неповнолітній досяг 14 років, він може брати участь у примирювальній процедурі самостійно, але за наявності згоди його законного представника. Особи до 14 років повинні брати участь у примирювальній процедурі лише разом із законним представником.
Зазначено, що недієздатна особа не може бути самостійним суб’єктом примирення, а відтак, питання про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності має вирішувати законний представник недієздатного потерпілого. У разі ж якщо особу визнано обмежено дієздатною, то вона бере участь у процедурі примирення разом із законним представником.
Визначено особливості особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, як суб’єкта примирення при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим: є суб’єктом кримінального правопорушення; якщо винним є повнолітня особа, то вона самостійно бере участь в процедурі примирення; якщо винним є неповнолітня особа або обмежено дієздатна особа, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається її законний представник та захисник (щодо неповнолітніх).
Обґрунтовано, що наявність законного представника ніяким чином не виключає того, що неповнолітній потерпілий реалізує своє право на примирення. Думка неповнолітнього потерпілого є вирішальною.
Зазначено, що у разі вчинення кримінального правопорушення у співучасті від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим можуть бути звільненні лише ті особи, які примирилися з потерпілим та відшкодували збитки або усунули заподіяну шкоду, за наявності інших необхідних підстав.
Встановлено, що при прийнятті рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілою судам заборонено вимагати від особи визнання своєї вини, достатньо лише того щоб особа була згодна на таке звільнення.
Сформульовано конкретні науково-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення актів чинного законодавства України в частині правової регламентації звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Бібліографічний опис
Ісраєлян А. О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2022.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, кримінально-правовий конфлікт, примирення винного з потерпілим, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, criminal law conflict, reconciliation of an offender and a victim, exemption from criminal liability, exemption from criminal liability due to reconciliation of an offender and a victim
Цитування
Ісраєлян А. О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2022.