Жіночий журнал як об’єкт лінгвістичної антропології

Abstract

У статті запропоновано теоретичні і практичні засади вивчення мови жіночого журналу в контексті кореляції „лінгвістична антропологія – лінгвокультурологія – лінгвостилістика“. Диференційовано сучасні аспекти такого дослідження на основі зіставлення завдань лінгвістичної антропології та лінгвокультурології. Запропоновано під час дослідження мови ЗМІ зважати на такі аспекти: моделювання лінгвокультурних типажів автора як людини приватної та автора як людини соціальної (журналіст; письменник), суб’єкта журналістського твору, а також персонажа художнього тексту, уривки з якого використано у виданні; встановлення лінгвокультурної типології жанрів ЗМІ, в якій виявляється комунікативна діяльність автора-журналіста; лінгвокультурна диференціація гібридизованого контенту друкованого видання з погляду представлення в ньому субконтентів, а також ціннісно-аксіологічного та концептуально-знакового наповнення текстів журнального видання. Наголошено, що ці аспекти тісно корелюють з психо-, соціо- та прагмалінгвістичними особливостями презентації людини в тексті. У зв’язку з цим виділено архетипові та соціально-діяльнісні гендерні стереотипи, на фактичному матеріалі показано, як вони втілені у відповідних текстах. Відзначено, що жіночий журнал є дослідницькою базою, на якій увиразнена взаємодія вербальних і невербальних кодів презентації образу жінки, її соціотипів. Розрізнено часові зміни в ціннісно-аскіологічних, насамперед вербальних, кодах культури презентації інформації про життя спільноти і жінки в ній. При цьому визначена дієвість методів лінгвістичної стилістики (функціонально-стилістичний і лексико-семантичний підходи до аналізу текстів) для встановлення вербальних маркерів антропоцентризму в друкованому виданні, які попри всі зміни в лінгвістичній дослідницькій парадигмі залишаються базовими.The article proposes the theoretical and practical principles of studying the language of women’s magazine in the context of the “linguistic anthropology – linguistic culturology – linguistic stylistics” correlation. The modern aspects of such research are differentiated on the basis of a comparison of the tasks of linguistic anthropology and linguocultural studies. It is suggested to consider the following aspects during the studying of the language of the media: modelling of the author’s linguocultural types as a private person and the author as a social person (journalist, writer), as the subject of a journalistic work, as well as a character of literary fragments of text which are used in the publication; the establishment of the linguocultural typology of media genres, which reveals the communicative activity of the author-journalist; linguocultural differentiation of the hybridised content of the printed publication from the point of view of subcontent presentation in it, as well as value-axiological and conceptual-significant filling of texts of the journal edition. It is stressed that these aspects are closely correlated with the psycho-, socio-, and pragmalinguistic features of a person’s presentation in the text. In this regard, archetypal and socially-active gender stereotypes are highlighted, whereas the actual material shows how they are embodied in the relevant texts.