Стратегія державної інфраструктурної політики України з позицій нормативізму

Abstract

Діапазон наукової проблеми обраної теми статті зумовлює використання різноманітних методів дослідження. Логіка дослідження передбачає встановлення в межах неокантіанської традиції дуалізму категорій суще і належне , з’ясування потенціалу нормативізму для додаткового обґрунтування принципу верховенства права, а також обґрунтування категорій дієвість, значимість і справедливість . На підставі концепції нормативізму аналізуються сучасні політичні тенденції, які впливають на формування геостратегії сучасної України, зокрема на стратегію розроблення державної інфраструктурної політики. Контекст статті усіляко просякнутий концепцією Realpolitik, яка реально збільшує синергетичний потенціал теоретичних знань та підвищує праксеологічний рівень політологічної науки. В умовах трансформації під впливом глобалізаційних і регіональних чинників сучасної міжнародної системи та формування нового світового порядку стратегія державної інфраструктурної політики України презентована крізь політико-безпековий і правовий дискурс. Відповідно подається три напрями дослідження: 1) стратегія як політична практика; 2) стратегія як нормативно-правовий акт; 3) стратегія як безпековий напрям діяльності держави. Подана модель виступає інтегральним результатом екстраполяції методів політичного аналізу, правового регулювання, безпекознавства та моделювання на сферу процесів в інфраструктурній сфері на засадах методології побудови геостратегії сучасної Української держави. Науково обґрунтовано використання сили, іншого сучасного та інноваційного інструментарію, в тому числі стратегічних комунікацій, гібридних війн, чітко визначеними політичними інститутами, які формують та реалізують стратегію державної інфраструктурної політики для формування гарантованих Конституції України і забезпечених інфраструктурним потенціалом умов для безпосередньої реалізації стратегічних національних інтересів. Науково доведено, що нормативізм, в органічному поєднанні із лінгвістичною та логічною методологіями, має залишатися в практичній юриспруденції і може бути корисним як для наукового коментування законодавчих чи підзаконних актів, так і для формування обріїв та горизонтів дієвості і практичної їх значимості та справедливості.The scope of the scientific problem under consideration of the article determines the use of various research methods. The logic of the study involves establishing, under the neo-Kantian tradition of dualism, of the categories of things in existence and proper, clarifying the potential of normativism for further justification of the rule of law and the categories of effectiveness, significance and justice. Based on the concept of normativism, the author analyzes the modern political tendencies which influence the formation of geostrategy of modern Ukraine, in particular, strategy for the state infrastructure policy. The context of the article is imbued with the concept of Realpolitik, which truly advances the synergetic potential of theoretical knowledge and increases the praxeological level of political science. Amidst transformation under the impact of globalization and regional factors of the modern international system and the formation of a new world order, the Strategy of State Infrastructure Policy of Ukraine is presented through political, security and legal discourse. Therefore, the research lines are put forward: 1) strategy as a political practice; 2) strategy as a statutory act; 3) strategy as a security direction of the state. This model is an integral result of extrapolation of methods of political analysis, legal regulation, security studies and modeling to the infrastructure processes on the basis of the methodology of building the geostrategy of the modern Ukrainian state. It is scientifically substantiated the use of force, other modern and innovative tools, including strategic communications, hybrid wars well-defined by political institutions that form and implement the strategy of state infrastructure policy to form conditions for direct realization of strategic national interests guaranteed by the Constitution of Ukraine and supported by infrastructure potential. It is scientifically proved that normativism, in organic combination with linguistic and logical methodologies, should remain in practical jurisprudence and can be useful both for scientific commenting of laws or regulations and the formation of horizons of effectiveness and their practical significance and fairness.