Трансформація ПВК «Вагнер» у системі гібридних загроз: від воєнної інструменталізації до контролю над критичною інфраструктурою та ресурсами

Abstract

Балто-Чорноморський простір набуває дедалі більшого значення у системі регіональної безпеки. Ідея Балто-Чорноморського союзу, що розвивається з початку ХХ століття, у сучасних умовах трансформується у стратегічний механізм протидії експансіоністській політиці РФ та формування противаги домінантним центрам сили. За даними Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE, Гельсінкі), безпекова динаміка регіону характеризується зміщенням до моделі «тривалої сірої зони». У межах цієї моделі РФ підтримує керовану нестабільність, не перетинаючи порогу відкритої конвенційної війни. У цьому контексті приватні військові компанії (далі – ПВК) функціонують як проксі-механізми, поєднуючи силовий тиск із інфраструктурним впливом та зберігаючи режим «правдоподібного заперечення», що суттєво ускладнює юридичну атрибуцію інцидентів і координацію колективної відповіді.