Поняття та ознаки зловживання процесуальними правами адвокатом у кримінальному провадженні

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню поняття «зловживання адвокатом процесуальних прав у кримінальному провадженні» як правового явища, яке негативно впливає на розвиток кримінального провадження, порушує (загрожує порушенням) права та/або законні інтереси інших учасників. При цьому ознаки вказаного поняття розглядаються як ті, що сформовані як на позитивістському, так і природно-правовому підґрунті типу праворозуміння. Автор доходить висновку, що не всі із наявних у науковій доктрині ознаки вказаного поняття є сутнісними за своїм змістом та дають змогу відмежувати таке від правомірних діянь. Обґрунтовується невдалість поглядів на те, що зловживання процесуальними правами є реалізацією норми права та діянням усупереч призначенню норми права. Втім автор наголошує на тому, що зловживання процесуальними правами суперечить таким принципам, як добросовісність та розумність. У статті стверджується про необхідність відійти від наголосу на суб’єктивній стороні зловживання (умислі, необережності), а також з’ясування мети, якої намагається досягти адвокат, здійснюючи певне процесуальне право. Натомість автор вважає за необхідне сфокусуватись на наслідках таких діянь, що зумовлені зловживаннями процесуальними правами, як бар’єрами на шляху до досягнення завдань кримінального провадження. Водночас автор доходить висновку, що не всі перешкоджання досягненню завдань кримінального провадження можуть свідчити про наявність зловживання процесуальними правами, а виключно ті, що створюють істотну перевагу інтересів особи, яка здійснює право, порівняно з іншими учасниками кримінального провадження, суспільством та державою, тобто проявляються у непропорційному перешкоджанні (загрозі перешкоджання) досягненню завдань кримінального провадження, визначених у вітчизняному кримінальному процесуальному законі. У подальшому перспективними дослідженнями у межах окресленої тематики є класифікація зловживань, відмежування таких від суміжних понять, формування тактичних аспектів зловживань, а також комплексу виявлення та протидії таким діянням.The article is devoted to clarifying the concept of “abuse of procedural rights by an attorney in criminal proceedings” as a legal phenomenon that negatively affects the development of criminal proceedings, violates (threatens to violate) the rights and/or legitimate interests of other participants. At the same time, the features of this concept are considered as those that are formed on both positivist and natural law basis of types of legal understanding. The author concludes that not all of the features of this concept available in scientific doctrine are essential in their content and make it possible to distinguish this from lawful acts. The failure of the views that the abuse of procedural rights is the implementation of the rule of law and an act contrary to the purpose of the rule of law is substantiated. However, the author emphasizes that the abuse of procedural rights is contrary to such principles as good faith and reasonableness. The article argues that it is necessary to move away from the emphasis on the subjective side of abuse (intent, negligence), as well as to clarify the purpose that an attorney is trying to achieve by exercising a certain procedural right. Instead, the author considers it necessary to focus on the consequences of such actions, which are caused by the abuse of procedural rights, as barriers to achieving the objectives of criminal procedure. At the same time, the author concludes that not all obstacles to the achievement of criminal proceedings may indicate the abuse of procedural rights, but only those that create a significant advantage of the interests of the person exercising the right, compared to other participants in criminal proceedings, society and the state. That is, they are manifested in disproportionate obstruction (threat of obstruction) of achieving the objectives of criminal proceedings, defined in the domestic criminal procedure law. In the future, promising research within the outlined topics is the classification of abuses, distinguishing them from related concepts, the formation of tactical aspects of abuses, as well as a set of detection and counteraction to such acts.