Античная философия как источник парадигмального знания: социокультурные и ментальные аспекты бытия в универсуме культуры

Abstract

На основе социокультурной методологии исследована античная философия как источник парадигмального знания в универсуме культуры эпохи, раскрывается её сетевой характер, эффект «всеприсутствия» в культурных практиках эпохи. Обосновывается, что возникновение философии как теоретического уровня мировоззрения было обусловлено изменением «размерности» социокультурного пространства, связанным с отчётливо выраженным сетевым характером полисной структуры ранней и классической Античности. Античная философия определила формирование «дальнодействующих» научных программ. Первой из них, направленных на решение проблемы множественности обитаемых миров, была программа «Обитаемая Луна».На засадах соціокультурної методології досліджено античну філософію як джерело становлення парадигмального знання в універсумі культури епохи, розкривається її мережевий характер, ефект «всеприсутності» в культурних практиках епохи. Обґрунтовується, що виникнення філософії як теоретичного рівня світогляду було обумовлено зміною «розмірності» соціокультурного простору, пов’язаною з чітко вираженим мережевим характером полісної структури ранньої та класичної Античності. Антична філософія визначила системні тенденції розвитку західної культури, формування «далекодіючих» наукових програм. Першою з них, спрямованих на рішення проблеми множинності населених світів, була програма «Населена Місяць».On the basis of sociocultural methodology, ancient philosophy was studied as a source of paradigmal knowledge formation in the universe of the epoch culture, its network character, the effect of “all-presence” in the cultural practices of the era. It is justified that the emergence of philosophy as a theoretical level of outlook was due to a change in the “dimension” of the sociocultural space of Antiquity, connected with the distinctly expressed network character of the political structure of early and classical Antiquity. Ancient philosophy defined systemic ten- dencies in the development of Western culture, the formation of “long-range” scientific programs. The first of them, aimed at solving the problem of the plurality of inhabited worlds, was the program “Inhabited Moon”.