Алгоритмізація досудового розслідування з можливостями використання елементів штучного інтелекту як основа ефективного розкриття тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень

Abstract

У тезах досліджуються сучасні підходи до алгоритмізації досудового розслідування як одного з ключових напрямів підвищення ефективності діяльності органів досудового розслідування та прокурора при розкритті тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Обґрунтовується необхідність впровадження структурованих алгоритмів прийняття процесуальних, тактичних і організаційних рішень на початковому та наступних етапах кримінального провадження. З використанням інформаційних систем та елементів штучного інтелекту в процесі планування слідчих (розшукових) дій, аналізу доказової інформації та координації взаємодії між слідчим, детективом, прокурором і оперативними підрозділами. Зазначено, що алгоритмізація сприяє стандартизації процесу розслідування, мінімізації процесуальних помилок, скороченню часу прийняття рішень, забезпеченню належного рівня доказування та підвищенню якості документування кримінальних правопорушень. Робиться висновок, що створення та впровадження автоматизованих моделей підтримки досудового розслідування є перспективним напрямом розвитку криміналістики майбутнього та важливим елементом модернізації системи кримінальної юстиції України в умовах цифрової трансформації.

The theses examine modern approaches to the algorithmization of pre–trial investigation as one of the key areas for improving the effectiveness of pre–trial investigation bodies and prosecutors in detecting serious and especially serious criminal offences. The necessity of introducing structured algorithms for making procedural, tactical and organizational decisions at the initial and subsequent stages of criminal proceedings is substantiated. Particular attention is paid to the possibilities of using information systems and elements of artificial intelligence in the process of planning investigative search actions, analyzing evidentiary information, identifying priority investigative versions, systematizing criminal proceedings materials and coordinating interaction between the investigator, detective, prosecutor and operational units. It is emphasized that digital tools can provide analytical support for decision–making; however, they should not replace the procedural independence of authorized subjects of criminal proceedings. It is noted that algorithmization contributes to the standardization of the investigation process, minimization of procedural errors, reduction of decision–making time, ensuring an appropriate level of proving and improving the quality of documentation of criminal offences. The conclusion is drawn that the creation and implementation of automated models for supporting pre–trial investigation is a promising direction for the development of criminalistics of the future and an important element in the modernization of Ukraineʼs criminal justice system under conditions of digital transformation.