Психологічні механізми формування конфліктостійкості працівників суду : кваліфікаційна робота - магістерський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

У роботі представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження психологічних механізмів формування конфліктостійкості працівників суду. Встановлено високий рівень конфліктогенності професійної діяльності. Виявлено критичну самооцінку конфліктостійкості у значної частини вибірки. Встановлено структуру конфліктної взаємодії: найбільш конфліктогенною є взаємодія з відвідувачами суду та колегами. Виявлено переважання конструктивних стратегій поведінки, проте значна частина схильна до уникнення. Кореляційний аналіз встановив статистично значущий негативний зв’язок між стресостійкістю та конструктивною поведінкою, а також критичну роль особистісної тривожності. Виявлено парадокс самооцінки – невідповідність між суб’єктивними оцінками та об’єктивними показниками поведінки. Ідентифіковано групу високого ризику (чоловіки, працівники 26-45 років), більшість яких не звертаються за допомогою. Розкрито десять ключових психологічних механізмів формування конфліктостійкості та побудовано інтегративну трирівневу модель (індивідуально-психологічний, міжособистісний, організаційний рівні). На основі результатів дослідження розроблено комплексну програму «Навігація у конфліктах» та практичні рекомендації для психологів щодо формування конфліктостійкості на індивідуальному, груповому та організаційному рівнях.

The paper presents the results of theoretical and empirical research on the psychological mechanisms underlying the formation of conflict resilience among court employees. A high level of conflict potential in professional activities has been established. Critical self-assessment of conflict resilience has been identified in a significant portion of the sample. The structure of conflict interaction has been determined: the most conflictogenic interactions occur with court visitors and colleagues. A predominance of constructive behavioral strategies has been revealed, although a considerable proportion of respondents tend toward avoidance. Correlation analysis has established a statistically significant negative relationship between stress resilience and constructive behavior, as well as the critical role of personal anxiety. A self-assessment paradox has been identified – an inconsistency between subjective evaluations and objective behavioral indicators. A high-risk group has been identified (men, employees aged 26-45), the majority of whom do not seek assistance. Ten key psychological mechanisms of conflict resilience formation have been revealed, and an integrative three-level model has been constructed(individual-psychological, interpersonal, and organizational levels). Based on the research findings, a comprehensive program «Navigation in Conflicts» and practical recommendations for psychologists regarding the formation of conflict resilience at individual, group, and organizational levels have been developed.