Адміністративно-правове регулювання митних режимів в японській державі та Китайській Народній Республіці

Abstract

У науковій публікації досліджується адміністративно-правове регулювання митних режимів в Японській Державі та Китайській Народній Республіці задля запозичення найкращого позитивного досвіду організації митної справи та визначення можливості його впровадження в національне законодавство та юридичну практику. Актуальність статті обґрунтовується тим, що, як показують дослідження, значна кількість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні не задоволена якістю митних послуг та професіоналізмом осіб, з якими вони взаємодіють на митниці (представники компаній вказують на нестачу злагодженої взаємодії між контролюючими органами та низьку активність митниці щодо координації такої взаємодії). Методологія публікації ґрунтується на комплексному поєднанні філософських (законів діалектики та метафізики), загальнонаукових (прийомів логічного методу, системного та структурно-функціонального методів) та спеціально-юридичних методів дослідження (методології порівняльного правознавства, методу юридичного моделювання тощо), принципів об’єктивності та історизму. Формується висновок про те, що Японія як розвинута держава зі стабільною ринковою економікою та високим показником валового внутрішнього продукту застосовує систему преференцій, створену для сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються. Для України такий досвід є позитивним для застосування у перспективі. Для розвитку національної митної справи більш корисним є досвід правового регулювання митних режимів у Китайській Народній Республіці. Зокрема, позитивним є досвід стимулювання експорту та гнучкої тарифної політики в Китайській Народній Республіці. Ключовою в цьому досвіді є політика захисту національного виробника та стимулювання національної промисловості завдяки системі заходів тарифного та нетарифного регулювання в процесі функціонування митних режимів. Зокрема, митний режим експорту має бути максимально спрощеним у поєднанні з ефективним контролем з боку публічної адміністрації задля недопущення фактів фіктивного відшкодування податку на додану вартість та інших зловживань. В рамках митного режиму імпорту необхідно застосовувати гнучку систему заходів тарифного та нетарифного регулювання задля стимулювання імпорту товарів, які не виробляються в Україні, та обмеження імпорту товарів, які достатньою мірою випускаються національними підприємствами. Розвитку потребує митний режим переробки на митній території (який активно використовується в КНР) завдяки достатньо невисокій вартості праці в Україні та потенціалу розвитку національної економіки. Перспективність подальшого дослідження з цієї тематики обґрунтовується необхідністю удосконалення теоретико-методологічних та правових засад митних режимів в Україні, приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів з урахуванням актуального та найкращого позитивного досвіду зарубіжних країн.The scientific publication is devoted to the administrative and legal regulation of customs regimes in the State of Japan and the People’s Republic of China in order to learn the best positive experience in organizing customs and determine the possibility of its implementation in national legislation and legal practice. The relevance of this study is justified by the fact that, as studies show, a significant number of foreign economic entities in Ukraine are not satisfied with the quality of customs services and professionalism of persons with whom they interact at customs (company representatives point to lack of coordinated cooperation between regulators customs to coordinate such interaction). The methodology of this publication is based on a complex combination of philosophical (laws of dialectics and metaphysics), general scientific (methods of logical method, system and structural-functional methods) and special legal research methods (methodology of comparative law, method of legal modeling, etc.) and principles of objectivity historicism. It is concluded that Japan, as a developed country with a stable market economy and high gross domestic product, can afford to apply a system of preferences designed to promote economic growth in developing countries. For Ukraine, such an experience is positive for future application. The experience of legal regulation of customs regimes in the People’s Republic of China is more useful for the development of national customs. In particular, the experience of export promotion and flexible tariff policy in the People’s Republic of China is positive. The key in this experience is the policy of protection of the national producer and stimulation of the national industry thanks to the system of measures of tariff and non-tariff regulation in the course of functioning of customs regimes. In particular, the customs regime of exports should be simplified as much as possible in combination with effective control by the public administration in order to prevent the facts of fictitious reimbursement of value added tax and other abuses. Within the framework of the customs import regime, it is necessary to apply a flexible system of tariff and nontariff regulation measures in order to stimulate the import of goods not produced in Ukraine and to restrict the import of goods sufficiently produced by national enterprises. The customs regime of processing in the customs territory (which is actively used in China) needs to be developed, given the rather low cost of labor in Ukraine and the potential for development of the national economy. Prospects for further research on this topic is justified by the need to improve the theoretical and methodological and legal framework of customs regimes in Ukraine, bringing them into line with international standards, taking into account the current and best positive experience of foreign countries.