Психологічний вплив суспільства на формування тривожності : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Робота присвячена дослідженню психологічного впливу соціального середовища на формування тривожності підлітків. Здійснено аналіз сучасних наукових підходів до розуміння тривожності як психологічного феномена, розглянуто особливості її прояву в підлітковому віці та визначено роль соціального середовища у формуванні емоційного стану особистості. Обґрунтовано актуальність вивчення проблеми в умовах сучасних суспільних трансформацій, інформаційного навантаження та тривалого впливу стресогенних чинників. Розроблено програму емпіричного дослідження, до складу якої увійшли шкала тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна (STAI), методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса – Р. Даймонда та шкала сприйнятого стресу (Perceived Stress Scale – PSS) С. Коена. У дослідженні взяли участь 40 підлітків віком від 14 до 16 років. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що значна частина респондентів характеризується підвищеними показниками ситуативної та особистісної тривожності, середнім і високим рівнем сприйнятого стресу, а також зниженням показників соціально-психологічної адаптації. Проведений кореляційний аналіз засвідчив наявність статистично значущих взаємозв’язків між рівнем тривожності, показниками сприйнятого стресу та соціально-психологічної адаптації. Виявлено, що зростання рівня тривожності супроводжується підвищенням рівня сприйнятого стресу та зниженням адаптаційних можливостей особистості. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації щодо профілактики та зниження тривожності підлітків, спрямовані на розвиток навичок емоційної саморегуляції, підвищення психологічної стійкості та оптимізацію впливу соціального середовища на особистість.

The thesis is devoted to the study of the psychological influence of the social environment on the formation of anxiety in adolescents. A theoretical analysis of contemporary scientific approaches to understanding anxiety as a psychological phenomenon was carried out. The peculiarities of anxiety manifestation during adolescence and the role of the social environment in shaping an individual's emotional state were examined. The relevance of the research is determined by contemporary social transformations, information overload, and the long-term impact of stress factors on adolescents' psychological well-being. An empirical research program was developed, including the State-Trait Anxiety Inventory (STAI) by C. Spielberger and Yu. Khanin, the Social-Psychological Adaptation Questionnaire by C. Rogers and R. Diamond, and the Perceived Stress Scale (PSS) by S. Cohen. The study involved 40 adolescents aged 14 to 16 years. The results of the empirical study indicate that a considerable proportion of respondents demonstrated elevated levels of state and trait anxiety, medium and high levels of perceived stress, and reduced indicators of social-psychological adaptation. Correlation analysis revealed statistically significant relationships between anxiety, perceived stress, and social-psychological adaptation. It was established that higher anxiety levels are associated with increased perceived stress and lower adaptation capacities. Based on the obtained results, practical recommendations aimed at preventing and reducing adolescent anxiety were developed. These recommendations focus on strengthening emotional self-regulation skills, increasing psychological resilience, and optimizing the influence of the social environment on personality development.