Неопатримониализм в России: политико-режимная динамика и факторы консолидации

Abstract

У статті розглядається специфіка становлення та функціонування політичного режиму Російської Федерації після розпаду Радянського Союзу. Провал процесів демократизації у державі призвів до становлення неопатримоніального політичного режиму, головною метою якого є забезпечення стабільного процесу отримання ренти правлячою клієнтелою та різноманітними акторами, які ведуть боротьбу за максимізацію власного прибутку шляхом входження у закриті канали розподілу політико-економічної ренти. З точки зору теорії неопатримоніалізму проаналізована політико-режимна динаміка Росії та ключові факторі консолідації політичного режиму. Особлива увага наголошена на неопатримоніальній трансформації політичної системи держави.В статье рассматривается специфика становления и функционирования политического режима Российской Федерации после распада СССР. Провал процессов демократизации в государстве привел к становлению неопатримониального политического режима, главной задачей которого является обеспечение непрерывного процесса получение ренты правящей клиентелой и различными акторами, ведущими борьбу за максимизацию собственной прибыли путем вхождения в закрытые каналы распределения политико-экономической ренты. С позиции теории неопатримониализма проанализирована политико-режимная динамика России и ключевые факторы консолидации политического режима. Особое внимание акцентировано на вопросе неопатримониальной трансформации политической системы государства.This article touches upon the specific of formation and the functioning of Russia Federation political regime after disintegration of the USSR. The collapse of the democratization process in state led to becoming neopatrimonial political regimes which main aim is procuring stability rent-seeking process by power group and other political recipients who struggle for maximization own benefits by using integration to the policy-economical distribution channels. Russian policy-regime dynamics and the factors of consolidation were analyzed by the theory of neopatrimonialism. The main attention is concentrated on the transformation of neopatrimonial political system of the state.