Регуляторна архітектура кібербезпеки Європейського Союзу: трансформація нормативної бази та виклики імплементації

Abstract

За результатами аналізу можна сформулювати такі висновки: 1. Європейський Союз сформував комплексну багаторівневу систему регулювання кібербезпеки, яка охоплює як організаційні, так і продуктові аспекти, проте її ефективність критично залежить від якості її імплементації на національному рівні. 2. Регуляторна фрагментація залишається ключовим викликом, що впливає на однаковість застосування норм та створює додаткове навантаження на суб’єктів транскордонних організацій. 3. Перетин між новими технологіями (ШІ, квантові обчислення) та чинним кіберзаконодавством залишається частково нормативно невизначеним. 4. ENISA набуває дедалі більшого стратегічного значення, однак її ефективність обмежена нестачею ресурсів, повільним процесом сертифікації та суперечками навколо вимог технологічного суверенітету. Подальший розвиток нормативної бази має бути спрямований на: уніфікацію вимог; врахування нових технологічних ризиків; підвищення ефективності координаційних механізмів