Роль життєвих цінностей у подоланні життєвих криз : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Сформульовано основні теоретико-методологічні напрями дослідження психологічної стійкості людини в умовах екзистенційного виклику та невизначеності, зокрема в ситуаціях вимушеного переміщення. Проаналізовано матеріали вітчизняних та закордонних вчених на основі комплексного підходу, що об'єднує суб’єктно-ціннісний та екзистенційний підходи, спрямовані на вивчення механізмів адаптації уразливих груп населення, збереження їхнього психічного здоров’я, а також вдосконалення індивідуальної життєстійкості та резильєнтності. Обґрунтовано визначення ціннісно-смислової сфери як вищої регулятивної системи особистості, що виступає внутрішнім «стрижнем» для реінтеграції досвіду та формування позитивного образу майбутнього попри пережиті дестабілізуючі події. Результати емпіричного дослідження (N=44) вказують на специфіку психологічної готовності осіб до подолання кризових станів залежно від їхнього типологічного профілю. Виявлено дефіцитарні зони у часовій перспективі досліджуваних (зокрема, занижені показники за субшкалою «Результат життя»), ознаки екзистенційного вакууму та зниження емоційного інтересу до життя у «вразливого типу» особистості, що суттєво ускладнює їхню соціально-психологічну адаптацію. Ці висновки свідчать про необхідність цілеспрямованого фа-хового втручання та впровадження гнучких моделей психологічної допомоги для подолання кризових станів. Зазначено структуру ціннісно-смислової регуляції з такими компонентами, як часова перспектива, локус контролю та смисложиттєві орієнтації. Визначено основні напрямки системи психологічного супроводу (діагностичний, практично-корекційний та превентивний) з детальним методичним комплексом заходів (техніки логотерапії, когнітивно-поведінкової терапії, практики mindfulness та планування мікроцілей). Зазначено конкретні професійні рекомендації для психологів і соціальних працівників, спрямовані на актуалізацію внутрішніх ресурсів особистості та трансформацію сприйняття кризи як етапу індивідуального розвитку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (31 найменування) та додатків.

The main theoretical and methodological directions of researching human psychological stability under the conditions of existential challenge and uncertainty, particularly in situations of forced displacement, have been formulated. The research analyzes the works of domestic and foreign scholars based on an integrated approach that combines subject-value and existential approaches aimed at studying the adaptation mechanisms of vulnerable population groups, preserving their mental health, and improving individual hardiness and resilience. The definition of the value-and-meaning sphere as the highest regulatory system of personality is substantiated, which acts as an internal "core" for the reintegration of experience and the formation of a positive image of the future despite the experienced destabilizing events. The results of the empirical study (N=44) indicate the specificity of individuals' psychological readiness to overcome crisis states depending on their typological profile. Deficit zones in the respondents' time perspective were revealed (specifically, low scores on the "Life Outcome" subscale), alongside signs of an existential vacuum and a decrease in emotional interest in life within the "vulnerable type" of personality, which significantly complicates their socio-psychological adaptation. These findings demonstrate the necessity for targeted professional intervention and the implementation of flexible models of psychological assistance to overcome crisis states.