Ідея ревіталізації Чорнобиля: естетичний досвід подолання наслідків екологічної трагедії

Abstract

У статті актуалізовано проблему наслідків Чорнобильської катастрофи, 35-річчя якої громадськість відзначає у 2021 р. Указано, що аварія на ЧАЕС відкриває новий постмодерністський період української – вселенської трагедії. Проаналізовано, як естетична царина відгукується на цю подію у феномені постчорнобильського мистецтва. Перелічено духовні сфери осмислення Чорнобиля, як-от література, музика, кіно, образотворче мистецтво, дизайн. Виокремлено низку змістовно-тематичних векторів постчорнобильського мистецтва, як-от меморіалізація, антиутопічні картини, ідея попередження техногенних катастроф, ревіталізація. Закцентовано на ідеї ревіталізації – відновленні і відродженні життя у зоні відчуження. Естетичні та мистецькі вияви ревіталізації представлено через такі ідеї, як принцип неперервності життя, арттерапія, артпроєкти віталізації, життєтворчі міфи, формування нового екологічного світогляду. Неперервність життя в Чорнобилі підтверджено за допомогою мистецьких творів: фотопроєкту А. Бородавки та О. Анісімова, фільму Х. Морріс і Е. Богарт «Чорнобильські бабусі». Показано, що мистецтво має терапевтичну дію й оздоровлює митців, причетних до аварії (як-от О. Векленко, Х. Катракіс, Н. Жижченко). Обґрунтовано, що мистецька ревіталізація відбувається за допомогою проєктів, як-от дизайнерська робота І. Тауш для 57 Венеційської бієнале, стріт-арт твори А. Коррейя, Г. Ван Хелтена. Розглянуто перспективні задуми ревіталізації занедбаних територій: архітектурну розробку японської компанії Zena System, проєкт розбудови інфраструктури Чорнобиля архітекторки А. Агєєвої та ін. Пропоновані до розгляду ревіталізаційні проєкти мають сприяти подальшому розвитку об’єктів у зоні відчуження, акцентувати на екологічності, соціальній та економічній вигоді, візуальній виразності. Показано, як мистецькі екологічні ініціативи (ленд-арт симпозіум «Простір покордоння», екологічні фестивалі тощо) формують новий екологічний світогляд, що стане запорукою оновлення і відродження чорнобильської зони відчуження.The article actualizes the problem of the Chornobyl disaster consequences, the 35th anniversary of which the public commemorates in 2021. The paper indicates that the Chornobyl accident has opened a new postmodern period of Ukrainian culture and became a metaphor for the universal disaster. The emergence of post-Chornobyl art as a reaction of the aesthetic field to this event is analyzed. Areas of tragedy interpretation are listed: literature, music, cinema, fine arts, design. The thematic vectors of post-Chornobyl art are highlighted: memorialization, dystopian paintings, the idea of prevention of man-caused catastrophes, revitalization. The paper focuses on the idea of revitalization – the restoration and revival of life in the exclusion zone. Aesthetic and artistic manifestations of revitalization are presented through the following ideas: the principle of continuity of life, art therapy, vitalization art projects, life-creating myths, the formation of a new ecological mindset. The continuity of life in Chornobyl is confirmed by the following works of art: photo project by A. Borodavka and O. Anisimov, “The Babushkas of Chernobyl” a film directed by Holly Morris and Anne Bogart. It is indicated that art has a therapeutic effect and heals artists involved in the accident (for example, O. Veklenko, H. Katrakis, N. Zhyzhchenko). It is substantiated that artistic revitalization happens with the help of art projects: design work by I. Taush for the 57th Venice Biennale, street artworks by A. Correia, G. Van Helten. The article considers promising plans for the revitalization of abandoned areas: the architectural development of the Japanese company Zena System, the Chornobyl infrastructure development project by architects A. Ageeva and others. The revitalization projects proposed for revision contribute to the further development of objects in the area of sensation, focus on environmental, social, and economic benefits, visual expressiveness. The paper indicates how artistic ecological initiatives (land-art symposium “Space of Borderland”, ecological festivals, etc.) shape the new ecological mindset which will become a base of the renewal and revival of the Chornobyl Exclusion Zone.