Образ Я та стійкість до стресу особистості : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено вивченню особливостей взаємозв’язку між образом «Я» та стресостійкістю особистості. Об’єктом дослідження є стресостійкість особистості. Предмет дослідження – психологічні особливості зв’язку образу «Я» з рівнем стресостійкості особистості. У роботі підкреслено актуальність теми в умовах зростання соціального напруження, масових переміщень населення та тривалого психоемоційного навантаження, пов’язаного з воєнними діями. Образ себе є важливою складовою адаптаційних можливостей людини, що безпосередньо впливає на її здатність долати стрес. Емпіричне дослідження включало застосування шкали самооцінки Розенберга, методики Т. Лірі, шкали життєвого стресу Холмса і Раге та адаптованої методики самооцінки за Будассі. Встановлено, що у більшості учасників дослідження спостерігається низький рівень самооцінки, переважають залежні та підлеглі моделі міжособистісної поведінки, а також наявний високий рівень життєвого стресу. Результати свідчать про те, що негативне сприйняття себе та розрив між реальним і бажаним образом «Я» значно знижують стресостійкість особистості. Водночас надано практичні рекомендації щодо підвищення стресостійкості через розвиток позитивного та інтегрованого образу себе.

The qualification work is devoted to the study of the features of the relationship between the self-image and stress resistance of the individual. The object of the study is stress resistance of the individual. The subject of the study is the psychological features of the relationship between the self-image and the level of stress resistance of the individual. The work emphasizes the relevance of the topic in conditions of growing social tension, mass population movements and prolonged psycho-emotional stress associated with military operations. Self-image is an important component of a person's adaptive capabilities, which directly affects his ability to overcome stress. The empirical study included the use of the Rosenberg self-esteem scale, the T. Leary, Holmes and Raghet life stress scales and the adapted self-esteem methodology according to Budassi. It was found that most of the study participants have a low level of self-esteem, dependent and subordinate models of interpersonal behavior prevail, as well as a high level of life stress. The results indicate that a negative perception of oneself and the gap between the real and desired image of the "I" significantly reduce the stress resistance of the individual. At the same time, practical recommendations are provided for increasing stress resistance through the development of a positive and integrated image of the self.