Про концептуальні засади освітньої мобільності в науково-освітньому просторі України та Європи

Abstract

У статті автором зроблено спробу розглянути концептуальні засади освітньої мобільності в науково-освітньому просторі України та Європи за схемою мобільність – види мобільності – академічна мобільність, професійна мобільність – освітня мобільність. Акцентовано не лише на академічній мобільності вищої школи, але й розкритті її можливостей у системі неперервної освіти, зокрема загальної середньої освіти. Автором проаналізовано сутність освітньої мобільності, сформульовано власне визначення поняття «освітня мобільність», уточнено її складові частини: академічна мобільність, наукова мобільність, професійна мобільність. Освітню професійну мобільність розкрито як внутрішній механізм розвитку людини, як якісне й ефективне перетворення навколишнього професійного й життєвого середовища, а не лише як можливість для суб’єктів освітнього процесу навчатися, працювати за кордоном або як інструмент отримання дипломів. Звернено увагу на розбудову системи національної освітньої мобільності, яка сприятиме якісному професійному розвитку впродовж усього життя, відкриватиме можливості для отримання неперервної освіти, постійного поглиблення компетенцій, формування актуальних знань, гнучкості, критичності мислення, творчої ініціативи, розвитку високого адаптаційного потенціалу.Чільне місце в статті відведено внутрішній освітній мобільності, яка збільшує шанси людини на самореалізацію, підвищує якість трудових ресурсів національної економіки, що, на думку автора, має стати відповіддю освітньої системи України на виклики глобального освітнього простору. Перспективними напрямами подальших розвідок автор вважає дослідження освітньої мобільності системи неперервної освіти України, зокрема віртуальної мобільності, оскільки вона є характерною ознакою суспільства знань, а також сприяє осучасненню освітньої діяльності в умовах глобалізації суспільства.In the article the author attempts to consider the conceptual principles of educational mobility in the scientific and educational space of Ukraine and Europe according to the scheme: mobility – types of mobility – academic mobility, professional mobility – educational mobility. The academic mobility of higher education and the disclosure of its opportunities in the system of continuing education (in particular, general secondary education) are emphasized. The author analyzes the essence of educational mobility, gives her own definition of “educational mobility”, and clarifies its components such as academic mobility, scientific mobility, and professional mobility. Educational professional mobility is revealed not only as an opportunity for subjects of the educational process to study and work abroad or as a tool for obtaining diplomas, but also as an internal mechanism of personal growth, as a qualitative and effective transformation of the professional and living environment. We also pay attention to the development of a system of national educational mobility, which will contribute to high-quality lifelong professional development as well as give opportunities for continuing education, constant deepening of competencies, forming relevant knowledge, flexibility, critical thinking, creative initiative, and developing high adaptive potential. In the article the main place is devoted to internal educational mobility, which increases a person’s chances for self-realization, improves the quality of labour resources of the national economy, which, according to the author, should become the response of the educational system of Ukraine to the challenges of the global educational space. The author considers that promising directions for further research could be the study of educational mobility of the system of continuing education of Ukraine, particularly virtual mobility should be focused on since it is a characteristic feature of the knowledge society, and also contributes to the modernization of educational activities in a globalized world.