Пандемія короновірусної хвороби-2020: біополітична інтерпретація

Abstract

У статті розглянуто окремі аспекти сучасних біополітичних знань, виявлено їхній зв’язок із природничими та соціальними науками; показано різноманітність визначень поняття «біополітика» від зародження науки до сьогодення. Розкрито змістову цінність біополітики на рівні практичної політики, зважаючи на те, що широкий спектр соціально-політичних проблем мають чітко виражений біополітичний характер; визначено роль біополітичних знань у процесі трансформації політичних ідей та цінностей, які постають домінуючими в сучасних моделях світооблаштування. Підкреслено, що в умовах сьогодення загострюється потреба корегувати через політичні інститути і процеси біополітичний контекст суспільного життя, а саме – демографічну ситуацію і стан здоров’я населення в різних регіонах планети, епідеміологічну ситуацію у країнах світу, розвиток біотехнологій тощо. Проаналізовано гіпотези виникнення вірусів на Землі та характер розповсюдження короновірусної хвороби COVID-19 у 2020 році. Авторську увагу акцентовано на тому, що пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 активувала цілу низку проблем у всіх сферах суспільного життя, для розв’язання яких має бути залучено біополітичне знання в різних його аспектах. Запропоновано розглядати біополітичні знання та засновані на них технології як такі, що мають актуалізувати потребу орієнтувати наукове та медичне співтовариство на розробку ефективних вакцин для боротьби з вірусними захворюваннями. Автором розглянуто характер пандемічної експансії та боротьби з нею на трьох рівнях – глобальному, державному та локальному. Показано, що політична влада в умовах сучасності перетворюється на «біовладу», держава реалізує прерогативу щодо можливості розпоряджатися життям людини через застосування таких практик, як охорона здоров’я, санітарія та гігієна. Політичним імперативом держави щодо людини є вимога бути здоровою, піклуючись водночас про здоров’я інших членів суспільства. Зроблено висновок про те, що сучасна біополітика, досліджуючи вплив мікросвіту вірусів і бактерій на соціальний макросвіт, потенціює перспективний розвиток нової галузі біополітичного знання – мікробіополітику.В статье рассмотрены отдельные аспекты современных биополитических знаний, выявлено их связь с естественными и социальными науками; показано разнообразие определений понятия «биополитика» от зарождения науки до современности. Раскрыто содержательную ценность биополитики на уровне практической политики, несмотря на то, что широкий спектр социально-политических проблем имеет четко выраженный биополитических характер; определена роль биополитических знаний в процессе трансформации политических идей и ценностей, которые являются доминирующими в современных моделях мироустройства. Подчеркнуто, что в сегодняшних условиях обостряется потребность корректировать через политические институты и процессы биополитических контекст общественной жизни, а именно - демографическую ситуацию и состояние здоровья населения в различных регионах планеты, эпидемиологическую ситуацию в странах мира, развитие биотехнологий и др. Проанализированы гипотезы возникновения вирусов на Земле и характер распространения короновирусной болезни COVID-19 в 2020 году. Авторское внимание акцентировано на том, что пандемия коронавирусной инфекции COVID-19 активировала целый ряд проблем во всех сферах общественной жизни, для решения которых необходимо привлечь биополитические знания в различных его аспектах. Предложено рассматривать биополитические знания и основанные на них технологии как актуализирующие потребность ориентировать научное и медицинское сообщество на разработку эффективных вакцин для борьбы с вирусными заболеваниями. Автором рассмотрены характер пандемической экспансии и борьбы с ней на трех уровнях - глобальном, государственном и местном. Показано, что политическая власть в условиях современности превращается в «биовласть», государство реализует прерогативу по возможности распоряжаться жизнью человека из-за применения таких практик, как здравоохранение, санитария и гигиена. Политическим императивом государства в отношении человека является требование быть здоровым, заботясь одновременно о здоровье других членов общества. Сделан вывод о том, что современная биополитика, исследуя влияние микромира вирусов и бактерий на социальную макромир, потенцирует перспективное развитие новой отрасли биополитических знания - микробиополитику.The article considers some aspects of modern biopolitical knowledge, reveals their connection with the natural and social sciences; the variety of definitions of the concept of “biopolitics” from the origin of science to the present is shown. The semantic value of biopolitics at the level of practical policy is revealed, given that a wide range of socio-political problems have a clear biopolitical character; the role of biopolitical knowledge in the process of transformation of political ideas and values, which appear dominant in modern models of world order, is determined. It is emphasized that in today’s conditions the need to adjust through political institutions and processes the biopolitical context of public life, namely – the demographic situation and health status in different regions of the world, the epidemiological situation in the world, the development of biotechnology and more. The hypotheses of the origin of viruses on Earth and the nature of the spread of coronavirus disease COVID-19 in 2020 are analyzed. The author’s emphasis is on the fact that the pandemic of coronavirus infection COVID-19 has activated a number of problems in all spheres of public life, the solution of which should involve biopolitical knowledge in its various aspects. It is proposed to consider biopolitical knowledge and technologies based on them as such that should actualize the need to guide the scientific and medical community to develop effective vaccines to struggle viral diseases. The author considers the nature of pandemic expansion and the fight against it on three levels – global, state and local. It is shown that political power in modern conditions becomes “biopower”, the state implements the prerogative of the ability to manage human life through the use of practices such as health care, sanitation and hygiene. The political imperative of the state towards a person is the requirement to be healthy, while taking care of the health of other members of society. It is concluded that modern biopolitics, studying the influence of the microcosm of viruses and bacteria on the social macrocosm, potentiates the promising development of a new branch of biopolitical knowledge – microbiopolitics.