Використання прокурором спеціальних психологічних знань під час взаємодії з підозрюваним

Abstract

У статті розглянуто та проаналізовано актуальні питання використання спеціальних психологічних знань суб’єктами проведення досудового розслідування, а також процесуального керівництва ним, зокрема прокурором – процесуальним керівником, під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Визначено тактику та психологічні прийоми встановлення психологічного контакту у процесі спілкування з підозрюваним, проведення за його участю відповідних процесуальних дій. Проаналізовано кримінальне процесуальне законодавство та спеціалізовану літературу, що стосується особи підозрюваного та його психічних станів. Визначено та виокремлено основи взаємодії та її форми, зокрема коли вона яскраво виражається. Визначено поняття захисної домінанти, страху в підозрюваного. Також наголошено на важливості та значенні методу спостереження під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю підозрюваного. У статті вказано на необхідність дотримуватися принципу презумпції невинуватості. Досліджено та звернуто увагу на постанову об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року. Крім того, у статті наявні рекомендації прокурору – процесуальному керівнику щодо необхідності самостійного проведення відповідних процесуальних дій із метою належного підтримання публічного обвинувачення в суді в подальшому. Також досліджуються психологічні основи взаємодії прокурора з підозрюваним під час ініціювання й укладення угоди про визнання винуватості, зокрема щодо необхідності володіння прокурором спеціальними психологічними знаннями з метою схиляння підозрюваного до визнання винуватості та співпраці для забезпечення швидкого досудового розслідування, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень. Крім того, окреслено питання щодо наявності у прокурорів спеціальних та професійних знань.The article considers and analyzes topical issues of the use of special psychological knowledge by the subjects of pre-trial investigation, as well as procedural guidance, in particular the prosecutor – procedural manager during the pre-trial investigation of criminal offenses. Tactics and psychological methods of establishing psychological contact during communication with the suspect, conducting appropriate procedural actions with his participation are determined. The criminal procedural legislation and specialized literature concerning the suspect’s personality and his mental states were analyzed. The bases of interaction and its form are defined and singled out, in particular during which it is clearly expressed. The notion of (protective) dominance, fear of the suspect is defined. Also, the importance and significance of the method of observation during the investigative (search) actions with the participation of the suspect is emphasized. The article points out the need to adhere to the principle of the presumption of innocence. The decision of the joint chamber of the Criminal Court of Cassation of the Supreme Court of 14.09.2020 was investigated and paid attention. In addition, the article contains recommendations on the need for independent procedural actions of the prosecutor - the head of the procedure in order to properly support the public prosecution in court in the future. Also, the psychological basis of the prosecutor’s interaction with the suspect during the initiation and conclusion of a plea agreement is investigated, in particular the need for the prosecutor to have special psychological knowledge in order to persuade the suspect to plead guilty and cooperate to ensure prompt pretrial investigation. In addition, the issue of prosecutors’ special and professional knowledge is outlined.