Соціальна травма і проблема ідентичності

Abstract

Історична пам’ять, поза якою немислиме існування будь-якої людської спільноти, з необхідністю включає в себе цілу множину суголосних і різнобіжних чинників. Необхідним (а інколи й визначальним) елементом історичної пам’яті будь-якої усталеної соціальної групи виступають спогади про спільні для неї знакові події, котрі мали істотний вплив на існування й розвиток спільноти, призвели до змін в уявленнях членів цієї спільноти про свою своєрідність, своє місце в історії, в середовищі інших спільнот, вплинули на формування, збереження чи послаблення налаштувань, аспірацій, ідеалів членів цієї спільноти. Історія людства протікала так, що велику частку знакових подій у житті спільнот становили різної форми і різного значення трагедії, фрустрації, катастрофи, які так чи інакше позначилися на способі життя, веденні господарства, місцеперебуванні, тяглості традицій, що домінують в цій спільноті. Подібні фактори здатні вплинути також на якість міжособистісних стосунків та на відносини всередині групи, зрештою – на самоусвідомлення (самоідентичність) членів спільноти чи групи, що входять до складу цієї спільноти. Таке явище у філософії, соціології, психології називають соціальною травмою. Соціальну травму можна визначити як трагічну подію, що втинається в свідомість особистості чи соціальної групи на емоційному й раціональному рівнях і призводить до трансформацій у сприйнятті навколишніх реалій, об’єкта (ідентифікації) і самого суб’єкта цієї травми (самоідентичності). Соціальну травму не слід ототожнювати з соціальним конфліктом. Соціальну травму особистості чи групи може зумовити не лише соціальний конфлікт, вона може виникнути внаслідок якихось природних катаклізмів, результатом яких стали зміни, що вплинули на самоідентифікацію особистості або групи. При цьому слід враховувати фактор множинності ідентифікацій у духовному світі як особистості, так і спільноти, тож доводиться говорити про втрати тих або інших ідентичностей під впливом соціальної травми. Ще не досить дослідженим у нашій літературі залишається важливий і в теоретичній, і в культурно-практичній площині екзистенційний аспект функціонування та наслідків соціальної травми. Це багатогранне явище з великим спектром відтінків. Прикладом вузлових точок перетину феномена соціальної травми з межовими вимірами людського буття, на тлі яких відбуваються екзистенційні прориви в культуротворчих зусиллях людини, можна назвати зв’язки соціальної травми з істиною, зі свободою, з мовою, з просторово-часовим континуумом існування й діяльності особистості чи групи. Важливими є також світоглядно-психологічні моменти втрати екзистенційної безпеки, втрати особистістю чи групою частини своїх ідентичностей. Поширення в сучасному світі глобалізаційних явищ, універсалізації виробничих і сповивальних процесів уможливлює звуження спектра практик, які підтримують в соціальних групах відчуття власної окремішності, цінності цієї окремішності, що призводить до суперечливих наслідків. Чільне місце серед різноманіття соціальних травм спільноти посідають травми у сфері національного буття, в площині етнічної ідентичності, які найчастіше зумовлюються явищами насильницької етнічної, релігійної, культурної асиміляції і продукують такі види етнічних практик, як етноцентризм, етнодомінування, етнофанатизм, етнонегативізм, етноелімінація, етнонігілізм. Під впливом соціальної травми набутий досвід може постати й як продуктивний, культуротворчий (усвідомлення себе як особи, відповідальної за події й процеси в суспільному житті), й як деструктивний, що призводить до трагічних наслідків не тільки в житті самої особистості, але і в значно ширших масштабах.Historical memory, which is a part of any human community, is inconceivable, necessarily includes a whole host of similar and different factors. A necessary (and sometimes defining) element of the historical memory of any stable social group are memories of common landmark events that have had a significant impact on the existence and development of the community, led to changes in the perceptions of members of this community place in history among other communities. They have influenced the formation, maintenance or weakening of attitudes, aspirations, ideals of members of this community. A large part of such events in the life of communities was different forms and severity of tragedy, frustration, catastrophe, which affected the way of life, farming, location, longevity of traditions prevailing in this community. Such factors can also affect the quality of interpersonal relationships and intergroup relationships within a group, and ultimately the self-awareness (self- identity) of members of a community or group that is part of that community. This phenomenon in philosophy, sociology, psychology is called social trauma. Social trauma can be defined as a tragic event that cuts into the consciousness of an individual or social group on emotional and rational levels and leads to transformations in the perception of surrounding realities, object (identification) and the subject of this trauma (self- identity). Social trauma should not be equated with social conflict. Social trauma of an individual or group can be caused not only by social conflict, it can arise as a result of some natural cataclysms, which resulted in changes that affected their self-identification. This should take into account the factor of multiple identities in the spiritual world of both the individual and the community, so we have to talk about the loss of certain identities under the influence of social trauma. The existential aspect of the functioning and consequences of social trauma remains important in our literature, both in the theoretical and in the cultural- practical plane. This is a multifaceted phenomenon with a wide range of shades. An example of the nodal points of intersection of the phenomenon of social trauma with the boundary dimensions of human existence, in the field of which existential breakthroughs occur in human cultural efforts, is the connection of social trauma with truth, freedom, language, space-time continuity of existence or activity. Also important are the ideological and psychological aspects of the loss of existential security, the loss of an individual or group of part of their identities. The spread of globalization phenomena in the modern world, the universalization of production and wrapping processes makes it possible to narrow the range of practices that maintain in social groups a sense of their own separateness, the value of this separation, which leads to contradictory consequences. An important place among the diversity of social traumas of the community is occupied by traumas in the sphere of national existence, in the plane of ethnic identity, which are most often caused by violent ethnic, religious, cultural assimilation and produce such types of ethnic practices as ethnocentrism, ethno-domination, ethno-ethnicity. Under the influence of social trauma, the acquired experience can appear both as a productive, cultural (awareness of oneself as a person responsible for events and processes in public life), and as destructive, which leads to tragic consequences not only in the life of the individual but also on a much wider scale.