Альтернативне вирішення конфліктів у сфері земельних відносин: правові аспекти

Abstract

У дисертації вперше у вітчизняній науці земельного права, ураховуючи чинне законодавство України та використовуючи теоретичні наукові здобутки, комплексно досліджено альтернативне врегулювання і вирішення конфліктів у сфері земельних відносин. Сформульовано теоретичні узагальнення та практичні пропозиції, що загалом вирішують важливе наукове завдання і спрямовані на вдосконалення нормативного забезпечення відповідних суспільних відносин. Запропоновано альтернативне вирішення спорів (конфліктів) у сфері земельних відносин віднести до процесуального самозахисту, визначивши його як надану правом можливість особи (суб’єкта земельних відносин), чиї права або інтереси порушуються або існує загроза такого порушення, внаслідок чого виникає конфлікт або спір, незалежно та на власний розсуд обирати конкретний спосіб врегулювання конфлікту або спору, не звертаючись до органу державної влади чи суду. Запропоновано під формою альтернативного вирішення спорів у сфері земельних відносин розуміти зовнішнє вираження змісту кожного зі способів вирішення спору з використанням різних технологій, наприклад, чат-конференцій, відеоконференцій, аудіоконференцій, симультанних або асинхронних повідомлень, електронного листування, голографічних зображень, віртуальної (доповненої) реальності тощо або без такого використання (традиційна форма способу вирішення будь-яких спорів).