Роль Большой палаты Верховного Суда в обеспечении единства судебной практики в гражданском судопроизводстве

Abstract

В статье исследованы основные направления работы Большой Палаты Верховного Суда по обеспечению единства судебной практики в гражданском судопроизводстве. Проанализированы основания для передачи дела на рассмотрение Большой Палаты с целью окончательного разрешения дела и формулирования выводов о применении норм права, что является важным условием соблюдения принципа правовой определенности. Определены основания, при наличии хотя бы одного из которых Большая Палата может отступить от ранее сформулированного вывода. В связи с тем, что законодательная формулировка одного из оснований для передачи дела на рассмотрение Большой Палаты Верховного Суда осложнена использованием оценочной категории «исключительная правовая проблема», что создает препятствия для ее надлежащего применения судом, сформулированы основные положения, которые характеризуют исключительную правовую проблему.

The article investigates the main directions of the Grand Chamber of the Supreme Court to ensure the unity of judicial practice in civil proceedings. It analyses the grounds for referring the case to the Grand Chamber for the final resolution of the case and formulation of conclusions on the application of the law, which is an important condition for compliance with the principle of legal certainty. The author determines the grounds, presence at least one of which allows the Grand Chamber to depart from the previously formulated conclusion. Due to the fact that the legislative formulation of one of the grounds for referring the case to the Grand Chamber of the Supreme Court is complicated by the use of the evaluation category “exclusive legal problem”, which creates obstacles to its proper application by the court, the main provisions that characterize the exclusive legal problem are formulated.

У статті досліджено основні напрямки роботи Великої Палати Верховного Суду щодо забезпечення єдності судової практики у цивільному судочинстві. Проаналізовано підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати з метою остаточного вирішення справи та формулювання висновків щодо застосування норм права, що є важливою умовою дотримання принципу правової визначеності. Визначено підстави, за наявності хоч одного з яких Велика Палата може відступити від раніше сформульованого висновку. У зв'язку з тим, що законодавче формулювання однієї з підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду ускладнене використанням оціночної категорії «виключна правова проблема», що створює перешкоди для її належного застосування судом, сформульовано основні положення, що характеризують виключну правову проблему.