Мультимодальний аналіз дискурсу: методологічна основа та перспективи напряму

Abstract

Статтю присвячено мультимодальності як новітній методології дослідження сучасного комунікативного процесу. Уточнюється поняття мультимодальності, кроссеміотичності, полікодовості як паралінгвальних та екстралінгвальних контриб’юторів дискурсу. Автор обґрунтовує перспективність мультимодального вектора дослідження комунікативно-дискурсивних явищ та порушує низку теоретичних питань, пов’язаних із виокремленням об’єкта дослідження мультимодалістики.The article focuses on multimodality as innovative research methodology for analyzing contemporary communication. The author refines the definition of multimodality, cross-semiotics and polycoding as paralingual and extralingual discourse contributors. The author outlines the perspectives of multimodal research vector for communication – discourse phenomena and raises a number of theoretical issues, related to defining the subject-matter of multimodal studies.