Ґендерні квоти та представленість жінок в органах місцевого самоврядування в умовах реформи децентралізації

Abstract

У статті розкриваються особливості застосування ґендерних квот в Україні на місцевих виборах 2015 та 2020 років під час проведення реформи децентралізації, здійснено аналіз формування виборчих списків, результатів виборів до органів місцевого самоврядування в контексті дотримання ґендерних законодавчих норм, висвітлено положення Виборчого кодексу та з’ясовано деякі прогалини виборчого законодавства, які випливають з результатів місцевих виборів. Окрім цього, здійснено порівняльний аналіз щодо представництва жінок у місцевих радах України. У період проведення реформи децентралізації в Україні, передачі повноважень та фінансових ресурсів від державної влади органам місцевого самоврядування виникають нові завдання та інструменти щодо розвитку територіальних громад, нові підходи в контексті просування ґендерної рівності, представництва жінок у місцевих радах, їх участі у формуванні і прийнятті управлінських рішень. Реформа децентралізації значно розширює повноваження та можливості органів місцевого самоврядування, що стимулює включення в політичні процеси більшої кількості жінок та їх участі в процесах прийняття рішень у громадах, цим стимулюється просування ґендерної рівності у суспільстві. В Україні рівень представництва жінок у місцевих органах влади ще не достатній. Тому потребує як практичних, так і законодавчих механізмів для досягнення ґендерного балансу. Незважаючи на ґендерні квоти, прописані у виборчому законодавстві, кількість жінок у владі в умовах децентралізації після проведення місцевих виборів 2020 року не набагато змінилася. Процес децентралізації яскраво окреслив проблему незбалансованого доступу до ресурсів та участі жінок у діяльності органів місцевого самоврядування. Під час децентралізації сформувалася тенденція до зменшення представництва жінок на місцевому рівні. Реформа децентралізації хоч і створює умови для більш якісного та безпечного життєвого простору для розвитку жінок та чоловіків, дівчат та хлопців, але неповною мірою запроваджує ґендерну паритетність у діяльності органів місцевого самоврядування.

В статье раскрываются особенности применения гендерных квот в Украине на местных выборах 2015 и 2020 при проведении реформы децентрализации, осуществлен анализ формирования избирательных списков, результатов выборов в органы местного самоуправления в контексте соблюдения гендерных законодательных норм, освещены положения Избирательного кодекса и выяснены некоторые пробелы избирательного законодательства, вытекающие из результатов местных выборов. Кроме этого, осуществлен сравнительный анализ по представительству женщин в местных советах Украины. В период проведения реформы децентрализации в Украине, передачи полномочий и финансовых ресурсов от государственной власти органам местного самоуправления возникают новые задачи и инструменты по развитию территориальных общин, новые подходы в контексте продвижения гендерного равенства, представительства женщин в местных советах, их участия в формировании и принятии управленческих решений. Реформа децентрализации значительно расширяет полномочия и возможности органов местного самоуправления, стимулирует включение в политические процессы большего количества женщин и их участия в процессах принятия решений в общинах, этим стимулируется продвижения гендерного равенства в обществе. В Украине уровень представительства женщин в местных органах власти еще не достаточен. Поэтому требует как практических, так и законодательных механизмов для достижения гендерного баланса. Несмотря на гендерные квоты, прописанные в избирательном законодательстве, количество женщин во власти в условиях децентрализации после проведения местных выборов 2020 не намного изменилось. Процесс децентрализации ярко обозначил проблему несбалансированного доступа к ресурсам и участия женщин в деятельности органов местного самоуправления. Во время децентрализации сформировалась тенденция к уменьшению представительства женщин на местном уровне. Реформа децентрализации хотя и создает условия для более качественного и безопасного жизненного пространства для развития женщин и мужчин, девушек и парней, но не в полной мере вводит гендерную паритетность в деятельность органов местного самоуправления.

The article reveals the peculiarities of the application of gender quotas in Ukraine on the local elections of 2015 and 2020 in the context of decentralization reform. The analysis of formation of voter lists, results of elections to local governments was carried out in the context of gender mainstreaming. The provisions of the Electoral Code were highlighted and certain gaps in the electoral legislation arising from the local elections were clarified. In addition, a comparative analysis of women’s representation in local councils of Ukraine was conducted. During the period of decentralization reform in Ukraine, transfer of powers and financial resources from state authorities to local governments, new tasks and tools for the development of territorial communities, new approaches in the context of promoting gender equality, representation of women in local councils, their partici pation in formation and adoption management decisions. Decentralization reform significantly expands the powers and capabilities of local governments, which encourages the inclusion of more women in political processes and their participation in decision-making processes in communities, thus stimulating the promotion of gender equality in society. In Ukraine, the level of representation of women in local authorities is not yet sufficient. Therefore, it needs both practical and legislative mechanisms to achieve gender balance. Despite the gender quotas enshrined in the electoral law, the number of women in power in the context of decentralization has not changed much since the 2020 local elections. Women deputies could bring in new tasks and tools for the development of territorial communities. The decentralization process has highlighted the problem of unbalanced access to resources and women’s participation in local government. During decentralization, there was a tendency to reduce the representation of women at the local level. Although decentralization reform creates the conditions for a better and safer living space for the development of women and men, girls and boys, it does not fully introduce gender parity in the activities of local self-government bodies.