eNUOLAIR

Репозитарій (відкритий електронний архів) Національного університету «Одеська юридична академія»

Ласкаво просимо до Електронного архіву Національного університету «Одеська юридична академія».
Архів містить електронні версії наукових публікацій та навчально-методичних розробок наукових співробітників, викладачів та аспірантів університету.
Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліоте кою НУ «Одеська юридична академія».

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 17

Recent Submissions

Характер переживання тривожності у студентів під час воєнного стану : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Гетьман Софія Павлівна
У роботі висвітлено та досліджено теоретико-методологічні засади дослідження тривожності як психологічного феномену, проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння її природи, структури та проявів у студентської молоді в умовах воєнного стану. На основі проведеного емпірико-аналітичного дослідження встановлено, що у більшості студентів спостерігається підвищений рівень тривожності, який проявляється як у ситуативній, так і в особистісній формах. Виявлено взаємозв’язок між рівнем тривожності, стресом та емоційним виснаженням, що зумовлено тривалим перебуванням у стані невизначеності, інформаційного напруження та небезпеки. Представлено психологічні рекомендації, спрямовані на зниження рівня тривожності та підвищення психоемоційної стійкості студентів зокрема розвиток навичок саморегуляції, формування адаптивних копінгстратегій, оптимізацію режиму навчання та відпочинку, а також використання психоосвітніх і психокорекційних методів. The work highlights and explores the theoretical and methodological principles of studying anxiety as a psychological phenomenon, analyzes modern scientific approaches to understanding its nature, structure and manifestations in student youth under martial law. Based on the empirical and analytical study conducted, it was found that most students have an increased level of anxiety, which manifests itself in both situational and personal forms. A relationship was found between the level of anxiety, stress and emotional exhaustion, which is caused by a long stay in a state of uncertainty, information tension and danger. Psychological recommendations are presented aimed at reducing the level of anxiety and increasing the psycho-emotional stability of students, in particular, the development of self-regulation skills, the formation of adaptive coping strategies, the optimization of the study and rest regime, as well as the use of psychoeducational and psycho-correctional methods.
Психологічні особливості самоідентифікації української молоді під час війни : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Гарматюк, Дар’я Сергіївна
Бакалаврська робота присвячена дослідженню психологічних особливостей національної самоідентифікації української молоді в умовах воєнного часу. Актуальність теми зумовлена підвищенням рівня психологічної напруги серед молоді внаслідок повномасштабної війни та посиленням процесів національного самовизначення. У роботі проаналізовано особливості формування національної ідентичності у юнацькому віці та психологічні прояви воєнного стресу. Емпіричне дослідження проводилося серед молоді віком від 16 до 25 років. Для дослідження використано «Багатофакторний опитувальник етнічної ідентичності» (MEIM-12) Дж. Фінні та «Шкалу воєнного стресу» (WRSS). Результати дослідження засвідчили наявність статистично значущих позитивних взаємозв’язків між рівнем воєнного стресу та компонентами національної самоідентифікації. Встановлено, що в умовах війни у молоді посилюється емоційне переживання національної приналежності та інтерес до власної культури й історії. Практичне значення роботи полягає у розробці рекомендацій щодо психологічної підтримки молоді в умовах воєнного часу. Результати можуть бути використані у діяльності психологів, закладів освіти та молодіжних організацій. The bachelor’s thesis is devoted to the study of the psychological features of national self-identification of Ukrainian youth under wartime conditions. The relevance of the topic is determined by the increased level of psychological tension among young people caused by the full-scale war and the intensification of processes of national self-determination. The paper analyzes the peculiarities of the formation of national identity in adolescence and the psychological manifestations of war-related stress. The empirical study was conducted among young people aged 16 to 25 years. The research employed the Multigroup Ethnic Identity Measure (MEIM-12) developed by J. Phinney and the War-Related Stress Scale (WRSS). The results of the study demonstrated statistically significant positive correlations between the level of war-related stress and the components of national self-identification. It was found that under wartime conditions young people experience a strengthening of emotional attachment to their national belonging, as well as an increased interest in their own culture and history. The practical significance of the study lies in the development of recommendations for the psychological support of youth under wartime conditions. The results may be used in the work of psychologists, educational institutions, and youth organizations.
Психологічні особливості психосоматичних проявів у підлітковому віці : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Гарбук, Ярослав Олегович
У представленій роботі теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено психологічні особливості психосоматичних проявів у підлітковому віці. Актуальність дослідження цієї теми зумовлена зростанням психоемоційного напруження серед підліткової молоді, збільшенням випадків скарг на соматичне здоров’я без виявлення органічних причин, а також посиленням впливу стресових чинників сучасного суспільного оточення. Психосоматичні прояви вважаються значущим індикатором емоційного дискомфорту та труднощів адаптації у підлітковий період. Під час виконання цієї роботи було проаналізовано наявні наукові підходи до розуміння психосоматичних проявів, тривожності та того, як емоційні переживання проявляються у фізичних симптомах. Визначено важливість регуляції емоцій, рівня тривоги та наявних стресових факторів у формуванні тілесних проявів у підлітків. Методологічна основа дослідження включає комплекс взаємопов'язаних методів: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння), емпіричні психодіагностичне тестування, анкетування, спостереження), а також інтерпретаційні та математично-статистичні методи аналізу даних. Такий всебічний підхід забезпечив об’єктивність та надійність отриманих висновків. Для дослідження були застосовані стандартизовані психодіагностичні інструменти: опитувальник здоров’я пацієнта (PHQ-15) та шкала тривоги Спілбергера-Ханіна (STAI). Зібрані дані дозволили встановити ступінь вираженості психосоматичних скарг та рівня тривожності у підлітків, а також дослідити їх взаємозв’язок. У рамках роботи розроблено практичні рекомендації з профілактики та корекції психосоматичних проявів у підлітковому віці. Ці рекомендації спрямовані на зниження рівня тривожності, покращення здатності до емоційної регуляції та формування навичок самостійної психологічної допомоги. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі взаємозв’язку між рівнем тривожності та ступенем вираженості психосоматичних проявів у підлітків. Також визначено специфічні психологічні аспекти, пов'язані з перетворенням емоційних станів у фізичні симптоми. Практична цінність результатів полягає у можливості їх застосування шкільними психологами, соціальними педагогами та фахівцями, що надають психологічний супровід підлітків. Це допоможе у профілактиці психосоматичних розладів та сприятиме підвищенню загального рівня емоційного добробуту. Виявлені результати можуть бути використані для створення програм психологічної підтримки підлітків, які мають підвищену тривожність та психосоматичні прояви. Вони також слугуватимуть основою для подальших наукових досліджень у сферах вікової та клінічної психології. The presented work theoretically substantiates and empirically investigates the psychological features of psychosomatic manifestations in adolescence. The relevance of the study of this topic is due to the growth of psycho-emotional tension among adolescents, the increase in cases of complaints about somatic health without identifying organic causes, as well as the increased influence of stress factors of the modern social environment. Psychosomatic manifestations are considered a significant indicator of emotional discomfort and difficulties in adaptation during adolescence. During the implementation of this work, existing scientific approaches to understanding psychosomatic manifestations, anxiety and how emotional experiences manifest themselves in physical symptoms were analyzed. The importance of emotion regulation, the level of anxiety and existing stress factors in the formation of bodily manifestations in adolescents was determined. The methodological basis of the study includes a complex of interrelated methods: theoretical (analysis, synthesis, generalization, systematization, comparison), empirical (psychodiagnostic testing, questionnaires, observations), as well as interpretative and mathematical-statistical methods of data analysis. Such a comprehensive approach ensured the objectivity and reliability of the conclusions obtained. Standardized psychodiagnostic instruments were used for the study: the Patient Health Questionnaire (PHQ-15) and the Spielberger-Khanin Anxiety Scale (STAI).
Психологічні особливості комунікативної компетентності психолога
(Одеса, 2026) Морозова, Таїсія Володимирівна
У кваліфікаційній роботі досліджено психологічні особливості комунікативної компетентності психолога як важливої складової його професійної діяльності. У сучасних умовах розвитку суспільства ефективність роботи психолога значною мірою залежить від рівня сформованості комунікативних умінь, здатності до емпатії, толерантності, встановлення психологічного контакту та організації конструктивної взаємодії з клієнтом. Емпірична частина дослідження була спрямована на вивчення рівня розвитку комунікативних, організаторських та емпатичних здібностей студентів-психологів. У процесі дослідження використано психодіагностичні методики: тест «Комунікативні та організаторські схильності» (КОС), методику діагностики комунікативної толерантності В. В. Бойка та методику діагностики емпатії А. Меграбяна – Н. Епштейна. Обробка результатів здійснювалася за допомогою методів математичної статистики із використанням програмного забезпечення JASP.За результатами дослідження встановлено, що більшість респондентів мають середній та достатній рівень розвитку комунікативних здібностей, проте окремі показники потребують подальшого вдосконалення. Виявлено взаємозв’язок між рівнем емпатії, товариськості та комунікативною компетентністю психологів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у процесі професійної підготовки студентів-психологів, організації тренінгової роботи, розвитку навичок ефективної комунікації та підвищення професійної готовності майбутніх фахівців. The qualification thesis examines the psychological features of the communicative competence of a psychologist as an important component of professional activity. In modern social conditions, the effectiveness of a psychologist’s work largely depends on the level of communicative skills development, the ability to empathize, tolerance, establishment of psychological contact, and organization of constructive interaction with clients. The empirical part of the research was aimed at studying the level of development of communicative, organizational, and empathic abilities of psychology students. The following psychodiagnostic methods were used in the study: the “Communicative and Organizational Inclinations” (COI) test, V. V. Boyko’s Communicative Tolerance Diagnostic Method, and the Mehrabian–Epstein Empathy Scale. The obtained results were processed using methods of mathematical statistics with the application of the JASP software package. The results of the study showed that most respondents demonstrated medium and sufficient levels of communicative abilities; however, some indicators require further improvement. A relationship between the level of empathy, sociability, and communicative competence of psychologists was identified. The practical significance of the research lies in the possibility of using the obtained results in the process of professional training of psychology students, organizing training activities, developing effective communication skills, and increasing the professional readiness of future specialists.
Соціально-психологічні чинники брехливості
(Одеса, 2026) Кузнєцова, Ольга Олександрівна
Робота присвячена теоретико-емпіричному вивченню психологічних і соціальних чинників схильності до брехливої поведінки в осіб юнацького віку. Актуальність дослідження обумовлена зростанням конкурентності в освітньому та професійному середовищі, трансформацією міжособистісних стосунків та недостатньою вивченістю комплексного впливу психологічних і соціальних детермінант брехливості у вітчизняній психологічній науці. Брехня розглядається як адаптивна поведінкова стратегія, що формується під впливом самооцінки, соціальної тривожності, емпатії, локусу контролю та соціально бажаної поведінки як психологічних чинників, а також культурних норм, конкуренції, соціального тиску, типу міжособистісних стосунків і виховного досвіду як соціальних чинників. Здійснено системний теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння брехні як соціально-психологічного феномену та визначено роль самооцінки і соціальної тривожності як ключових психологічних предикторів брехливої поведінки. В емпіричній частині дослідження застосовано авторську анкету та психодіагностичні методики, що дозволило кількісно оцінити вираженість досліджуваних чинників та встановити статистично значущі взаємозв'язки між ними. Встановлено, що серед соціальних чинників найбільш вираженими є конкуренція та виховний досвід, а серед психологічних - емпатія та соціально бажана поведінка. Виявлено статистично значущий обернений взаємозв'язок між самооцінкою та соціальною тривожністю, що підтверджує їхню взаємодетермінацію у контексті схильності до брехливої поведінки. Обґрунтовано потребу у впровадженні психопрофілактичних програм, спрямованих на формування стійкої самооцінки як основи автентичної міжособистісної взаємодії. The paper is devoted to the theoretical and empirical study of psychological and social factors of lying behavior in young adults. The relevance of the study is determined by the growing competitiveness in educational and professional environments, the transformation of interpersonal relationships, and the insufficient examination of the complex influence of psychological and social determinants of dishonesty in Ukrainian psychological science. Lying is considered as an adaptive behavioral strategy shaped by self-esteem, social anxiety, empathy, locus of control and socially desirable behavior as psychological factors, as well as cultural norms, competition, social pressure, type of interpersonal relationships and upbringing experience as social factors. A systematic theoretical analysis of scientific approaches to understanding lying as a social psychological phenomenon was conducted, and the role of self-esteem and social anxiety as key psychological predictors of lying behavior was identified. In the empirical part of the study, an original questionnaire and psychodiagnostic methods were applied, which allowed for the quantitative assessment of the studied factors and the establishment of statistically significant relationships between them. It was found that among social factors, competition and upbringing experience are the most pronounced, while among psychological factors - empathy and socially desirable behavior. A statistically significant inverse relationship between self-esteem and social anxiety was identified, confirming their mutual determination in the context of lying behavior. The need for the implementation of psychoprophylactic programs aimed at developing stable self-esteem as the basis for authentic interpersonal interaction is substantiated.