eNUOLAIR

Репозитарій (відкритий електронний архів) Національного університету «Одеська юридична академія»

Ласкаво просимо до Електронного архіву Національного університету «Одеська юридична академія».
Архів містить електронні версії наукових публікацій та навчально-методичних розробок наукових співробітників, викладачів та аспірантів університету.
Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліоте кою НУ «Одеська юридична академія».

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 17

Нові надходження

Демократичне політичне представництво в муніципальних інституціях: українські реалії та перспективи
(Одеса, 2026) Чігідін, Валерій Вікторович
Дисертацію присвячено дослідженню демократичного політичного представництва в муніципальних інституціях України, визначенню його теоретико-методологічних засад, аналізу сучасних викликів функціонування представницьких механізмів на місцевому рівні та обґрунтуванню перспектив розвитку демократичного політичного представництва в умовах децентралізації, цифровізації та поствоєнних трансформацій. Актуальність обраної теми визначається необхідністю осмислення процесів трансформації політичного представництва в умовах реформування системи місцевого самоврядування, поглиблення демократичних практик та формування нових моделей взаємодії між громадянами і владою. В сучасних умовах саме муніципальні інституції виступають важливим механізмом забезпечення політичної участі громадян, представництва інтересів територіальних громад та реалізації принципів народовладдя на локальному рівні. Особливої актуальності проблема демократичного політичного представництва набуває в контексті російсько-української війни, що супроводжується масштабними демографічними змінами, внутрішньою міграцією населення, посиленням ролі місцевих органів влади у забезпеченні життєдіяльності і стійкості громад та необхідністю підтримання демократичної легітимності влади в умовах воєнного стану. Водночас, розвиток цифрових технологій, поширення інструментів електронної демократії та нових форм політичної участі громадян актуалізують питання модернізації традиційних моделей політичного представництва. У вступі автором обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання дослідження, окреслено його об’єкт і предмет, висвітлено наукову новизну, розкрито теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження та публікації автора. У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження демократичного політичного представництва в муніципальних інституціях» здійснено аналіз генези політичного представництва від античних моделей демократії до сучасних концепцій представницького врядування. Розкрито основні доктринальні підходи до розуміння політичного представництва, визначено його сутнісні характеристики та функціональні особливості. Особливу увагу приділено концептуалізації демократичного політичного представництва в муніципальних інституціях на основі теорій локальної демократії, мережевого врядування, субсидіарності та нового муніципалізму. Обґрунтовано, що політичне представництво в сучасних умовах виходить за межі суто електорального механізму та набуває характеру постійної взаємодії між владою та громадою. Визначено основні виміри політичного представництва: інституційний, процедурний, комунікативний, легітимаційний та партисипативний. Показано вплив процесів цифровізації та розвитку громадянського суспільства на трансформацію представницьких механізмів. У розділі 2 «Роль муніципальних інституцій у системі політичного представництва: українські реалії» проаналізовано сучасні виклики демократичному політичному представництву в Україні. Встановлено, що розвиток муніципального представництва відбувається під впливом децентралізації, воєнних викликів, трансформації політичної культури та змін у структурі громадянської участі. Досліджено процес інституціоналізації демократичного політичного представництва в Україні та особливості функціонування органів місцевого самоврядування як представницьких інституцій. Значну увагу приділено аналізу партійної конкуренції за політичне представництво в муніципальних інституціях, на прикладі місцевих виборів 2020 року. Визначено основні тенденції розвитку локальних партійних систем, особливості електоральної підтримки політичних сил та специфіку формування представницьких органів місцевого самоврядування. У розділі 3 «Перспективи розвитку демократичного політичного представництва в муніципальних інституціях в Україні» досліджено механізми забезпечення балансу інтересів у системі місцевого представництва, визначено основні проблеми та перспективи розвитку політичного представництва в умовах цифрової трансформації. Обґрунтовано, що цифровізація політичного процесу створює нові можливості для взаємодії громадян із муніципальними інституціями через інструменти електронної демократії, електронних консультацій, петицій та громадського контролю. Водночас, розвиток цифрових технологій породжує нові виклики, пов’язані з інформаційною безпекою, цифровою нерівністю та ризиками маніпулювання громадською думкою. Визначено основні напрями розвитку демократичного політичного представництва в Україні, серед яких: удосконалення механізмів громадянської участі, посилення підзвітності представницьких органів, розвиток цифрових форм демократії, забезпечення інклюзивності представництва та підвищення ефективності взаємодії між органами місцевого самоврядування і громадянським суспільством. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному політологічному аналізі демократичного політичного представництва в муніципальних інституціях України в умовах децентралізації, цифровізації та воєнних трансформацій. У дисертації здійснено систематизований аналіз демократичного політичного представництва в муніципальних інституціях України як складової сучасного демократичного політичного процесу. Запропоновано авторський підхід до концептуалізації демократичного політичного представництва в муніципальних інституціях, визначено основні тенденції трансформації представницьких механізмів на місцевому рівні в умовах цифровізації політики та розвитку інструментів електронної демократії. Досліджено вплив повномасштабної війни на функціонування демократичного представництва у муніципальних інституціях, виявлено особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства в умовах воєнного стану. Удосконалено підходи до аналізу процесів інституціоналізації демократичного політичного представництва на місцевому рівні, визначення ролі політичних партій у системі муніципального представництва та оцінки впливу цифрових форм політичної участі громадян на розвиток місцевої демократії. Подальшого розвитку набули теоретичні підходи до розуміння демократичного політичного представництва, концепції взаємодії муніципальних інституцій і громадянського суспільства, а також обґрунтування необхідності модернізації механізмів представницької демократії в Україні. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання сформульованих у дисертації висновків і рекомендацій для вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування та розвитку механізмів демократичного політичного представництва в Україні. Результати дослідження можуть бути впроваджені у процесі розроблення та реалізації державної політики у сфері місцевого самоврядування, удосконалення механізмів взаємодії органів місцевої влади з територіальними громадами, розвитку інструментів громадянської участі та електронної демократії, а також під час реформування виборчого законодавства й удосконалення практик муніципального врядування. Теоретичні положення та узагальнення дисертації можуть бути впроваджені у науково-дослідній роботі з проблем представницької демократії, місцевого самоврядування та політичної участі громадян, а також у навчальному процесі під час викладання дисциплін «Політологія», «Теорія демократії», «Місцеве самоврядування», «Публічна політика», «Політичні інститути та процеси» та підготовки відповідних навчально-методичних матеріалів. У висновках дисертації підсумовано результати проведеного дослідження та сформульовані рекомендації щодо вдосконалення публічного управління на місцевому рівні. У дисертації здійснено комплексний політологічний аналіз демократичного політичного представництва в муніципальних інституціях України. Встановлено, що сучасне політичне представництво являє собою багаторівневу систему взаємодії між громадянами, органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства, передусім, політичними партіями. Доведено, що ефективність представницьких механізмів визначається не лише якістю виборчих процедур, а й рівнем політичної участі громадян, розвитком комунікативних практик, інституційною спроможністю територіальних громад та здатністю муніципальних інституцій забезпечувати баланс суспільних інтересів. Обґрунтовано, що в умовах децентралізації та цифровізації політичного процесу відбувається трансформація традиційних моделей представництва у напрямі посилення партисипативних та мережевих форм взаємодії між владою і громадою. Встановлено, що розвиток електронної демократії та цифрових комунікацій створює передумови для розширення участі громадян у виробленні та реалізації публічної політики на місцевому рівні. Доведено, що подальший розвиток демократичного політичного представництва в Україні пов’язаний із удосконаленням інституційних механізмів місцевого самоврядування, підвищенням рівня політичної відповідальності представників, розвитком цифрових інструментів взаємодії з громадянами та зміцненням демократичної легітимності муніципальних інституцій. Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання у діяльності органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій та органів державної влади при вдосконаленні механізмів демократичного представництва, розвитку громадянської участі та реалізації реформ місцевого самоврядування. Основні положення дисертації можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсів з політології, теорії демократії, муніципального управління, місцевого самоврядування та публічної політики. Склад разової ради: Голова ради – Вітман Костянтин Миколайович, д.політ.н., професор, директор Центру підготовки магістрів публічної служби і професійних суддів Національного університету «Одеська юридична академія». Рецензенти: Завгородня Юлія Володимирівна, д.політ.н., доцент, професор кафедри політології, публічного управління та міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія»; Краснопольська Тетяна Миколаївна, к.політ.н., доцент, доцент кафедри політології, публічного управління та міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія». Офіційні опоненти: Узун Юлія Вадимівна, д.політ.н., професор кафедри політології Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова; Остап’як Василь Іванович, д.політ.н., доцент, професор кафедри публічного управління, адміністрування і національної безпеки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Захист відбудеться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань Вченої ради Національного університету "Одеська юридична академія". Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@НауковабібліотекаНУОЮА
Деякі теоретичні проблеми кримінальної віктимології
(2003) Туляков, Вячеслав Олексійович; Туляков, В. О.; Tuliakov, Viacheslav O.
У статті досліджуються теоретичні проблеми кримінальної віктимології як відносно самостійної наукової теорії. Розкрито її предмет, структуру та основні напрями розвитку, проаналізовано закономірності віктимності й віктимізації, особливості взаємодії жертви та злочинця. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи віктимологічної профілактики, державної підтримки потерпілих та механізмів забезпечення їхніх прав. The article examines the theoretical problems of criminal victimology as a relatively independent scientific theory. It explores its subject, structure, and main areas of development, analyzes the patterns of victimhood and victimization, and considers the specific features of victim-offender interaction. The article substantiates the need to improve victimological prevention, state support for victims, and mechanisms for ensuring their rights.
Розробка інформаційної системи захисту інтелектуальної власності на мультимедійні дані
(Одеса, 2026) Овчинников, Микола Юрійович; Ovchynnykov, M. Yu.
Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуального науково-прикладного завдання підвищення ефективності захисту інтелектуальної власності на мультимедійні дані шляхом побудови математичних моделей, удосконалення наявних і розроблення нових методів, що поєднують ідентифікацію правовласника, вбудовування стійких цифрових водяних знаків у зображення та аудіодані й кількісне оцінювання цілісності і подібності контенту після типових перетворень, а також їх програмної реалізації у вигляді інформаційної системи з формуванням доказових протоколів перевірки. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням обсягів цифрового мультимедійного контенту, поширенням платформ масової публікації зображень, аудіо та відео, розвитком генеративних технологій, а також збільшенням кількості випадків несанкціонованого копіювання, модифікації, повторного розміщення та комерційного використання цифрових творів без згоди правовласника. У таких умовах ефективна реалізація традиційних правових механізмів захисту авторських і суміжних прав потребує їх доповнення технічними засобами фіксації авторства, виявлення похідних копій, перевірки цілісності файлів та автоматизованого аналізу мультимедійних даних. Саме тому в дисертації запропоновано інформаційну систему, яка поєднує методи цифрового водяного маркування, перцептивного хешування, аудіовідбитків, псевдографічного аналізу аудіосигналу, метаданих, журналювання операцій і експериментальної оцінки стійкості методів. У першому розділі дисертації досліджено сутність мультимедійних даних як об'єкта інформаційного, технічного та правового захисту. Розглянуто особливості цифрових зображень, аудіофайлів та інших типів мультимедійного контенту з погляду можливості їх копіювання, трансформації, повторного стиснення, обрізання, масштабування, перекодування та поширення в мережевому середовищі. Охарактеризовано основні загрози для цифрової інтелектуальної власності, проаналізовано наукові підходи до захисту мультимедійних даних – цифрові водяні знаки, стеганографічні методи, криптографічні та перцептивні хеші, аудіофінгерпринтинг, пошук візуально подібних зображень та системи контентної ідентифікації, а також специфіку авторського права на аудіо- та відеофайли й застосування штучного інтелекту у сфері захисту мультимедійних даних. Окремо досліджено структуру мультимедійних даних як контейнерів для прихованого вбудовування інформації: визначено компоненти зображень та аудіосигналів, придатні для маркування, проаналізовано пропускну здатність каналів вбудовування, метрики оцінювання непомітності та стійкості й формальні моделі перетворень і атак. Обґрунтовано необхідність переходу від ізольованого використання окремих алгоритмів до побудови комплексної інформаційної системи та сформульовано вимоги до такої системи. У другому розділі дисертації побудовано математичні моделі та вдосконалено методи вбудовування цифрових водяних знаків у мультимедійні дані. Кожний клас методів розглянуто за єдиною аналітичною схемою: формалізація наявного методу та його математичної моделі, виявлення притаманних йому недоліків, формулювання гіпотези щодо вдосконалення, доведення відповідного твердження та експериментальна перевірка на реальних даних із конкретними кількісними показниками. Розглянуто просторові методи (LSB, статистичне patchwork-вбудовування), частотні методи на основі дискретного косинусного перетворення та QIM для зображень, методи вбудовування в модифікованому дискретному косинусному перетворенні (MDCT) для аудіосигналів, метод розширеного спектра, метод прихованого ехо та метод вбудовування через енергію підсмуг, а також окреслено перспективні напрями вдосконалення (фазове кодування, гібридні трансформні схеми DWT+SVD/DWT+DCT, нейромережеві методи). Для кількісного оцінювання ефективності вдосконалень розроблено автоматизований конвеєр порівняльного тестування; експерименти проведено на наборі зі 150 аудіофайлів за стандартизованим переліком атак (MP3-перекодування, нормалізація гучності, передискретизація, фільтрація) з використанням метрик стійкості (BER), непомітності (SNR) та обчислювальної вартості. Проаналізовано переваги та обмеження кожного класу методів, що створює теоретичну основу для авторських методів наступного розділу. У третьому розділі дисертації розроблено та формально описано два авторські методи. Для зображень вдосконалено метод DCT-QIM (wm_v2_dct_qim_profile): введено псевдовипадкову ключову вибірку позицій коефіцієнтів, пакетну надлишковість із повторенням і трирівневу схему ухвалення рішень «PASS / PARTIAL / FAIL» («Придатний / Ризик / Відмова»). Метод експериментально перевірено на наборі з 567 зображень: за середнього PSNR 55,88 дБ після JPEG-стиснення з параметром якості Q=75 отримано BER = 0,0287. Формалізована ємність методу становить до 44 байт для зображень, що задовольняють установлені вимоги до розміру контейнера. Для аудіоданих розроблено авторський псевдографічно-диференціальний метод audio_pgdiff_v2, що включає формування нормалізованого профілю та диференціальної послідовності аудіосигналу, побудову 64-бітного цифрового відбитку, абсолютне DCT-QIM-вбудовування у смугах 120–600 та 600–2400 Гц із принципом модифікації лише послабленням енергії, стабільний відбір несучих кадрів, повторення на рівні пакета з перемеженням та формалізовану чотирирівневу попередню перевірку придатності файлу. Метод забезпечує BER = 0,0100 після MP3-стиснення зі швидкістю 128 кбіт/с для контейнерів, що пройшли попередню перевірку придатності. Розділ завершується порівняльним аналізом авторських методів із класичними підходами, який підтверджує їх конкурентоспроможність за ключовими метриками та перевагу за комплексністю конвеєра. У четвертому розділі дисертації розроблено архітектуру та програмну реалізацію системи IP-Protect як модульного програмного комплексу. Система поєднує реєстр цифрових активів, модуль ліцензування та управління правами, бібліотеку цифрових водяних знаків і відбитків, підсистему поетапної верифікації (SHA-256 → відбиток → водяний знак), доказовий контур та публічний режим перевірки для незареєстрованих користувачів. Для зображень задіяно SHA-256, phash64, dhash64 та DCT/QIM-вбудовування; для аудіо інтегровано вісім методів із різною стійкістю та призначенням, об'єднаних спільним контрактом preflight → embed → self-check → delivery-check. Конфігурація методів керується через RuntimeSettings без потреби в перерозгортанні системи. Обґрунтовано конкурентні переваги IP-Protect перед DRM-системами, платформними Content ID та блокчейн-реєстрами у частині платформонезалежності, вбудованості ідентифікатора, прозорості та придатності доказових матеріалів до використання в правовому контексті. Робота розвиває підходи до захисту інтелектуальної власності на мультимедійні дані шляхом поєднання методів цифрового водяного маркування, перцептивного хешування, севдографічного аналізу аудіосигналу та програмної реалізації у вигляді єдиної інформаційної системи. Особливу увагу приділено забезпеченню практичної придатності методів: попередній оцінці придатності файлу до вбудовування, контролю якості на кожному етапі обробки та формуванню відтворюваних протоколів перевірки. Аналіз показав, що ефективний захист мультимедійних даних не може ґрунтуватися на одному ізольованому алгоритмі – криптографічний хеш, перцептивний відбиток і цифровий водяний знак виконують різні функції та мають бути інтегровані в єдиний конвеєр перевірки. Запропонована поетапна верифікація (SHA-256 → відбиток → водяний знак) дозволяє точно встановити характер модифікації: від повної заміни файлу до часткового пошкодження вбудованого ідентифікатора. Встановлено, що введення трирівневої схеми ухвалення рішень «PASS / PARTIAL / FAIL» для зображень і чотирирівневої попередньої перевірки для аудіофайлів суттєво підвищує інформативність результатів порівняно з бінарним підходом «виявлено / не виявлено». Зокрема, для методу DCT-QIM досягнуто BER = 0 після JPEG-стиснення з якістю Q=90/Q=85 та BER = 0,0287 після JPEG-стиснення з якістю Q=75 при PSNR 55,88 дБ, а метод audio_pgdiff_v2 забезпечує BER=0,0100 після перекодування MP3 128 кбіт/с та BER=0,0567 після перекодування MP3 64 кбіт/с для придатних контейнерів. Обґрунтовано, що псевдографічно-диференціальний підхід до аналізу аудіосигналу дозволяє одночасно вирішувати задачі цифрового відбитку, попередньої діагностики та водяного маркування в єдиному конвеєрі, що є якісною відмінністю від класичних методів, кожен з яких вирішує лише одну з цих задач. Інваріантність відношення енергій смуг забезпечує стійкість методу до нормалізації гучності – однієї з найпоширеніших побутових трансформацій аудіофайлів. Визначено, що конфігурація методів через RuntimeSettings без перерозгортання системи та підтримка публічного режиму перевірки для незареєстрованих користувачів суттєво розширюють практичну застосовність системи IP-Protect порівняно із закритими платформними рішеннями, DRM-системами та блокчейн-реєстрами. Результати дослідження доповнюють наявні підходи до захисту цифрового контенту, акцентуючи увагу на комплексності технічного рішення, доказовій цінності протоколів перевірки та можливості використання системи авторами, медіаорганізаціями та фахівцями з кібербезпеки в реальних сценаріях атрибуції та верифікації мультимедійних даних. Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні програмної системи IP-Protect, яка може використовуватися авторами, правовласниками, медіаорганізаціями, освітніми установами та фахівцями з кібербезпеки для реєстрації мультимедійних об'єктів, вбудовування ідентифікаторів, перевірки походження файлів, аналізу модифікованих копій і формування звітів про результати перевірки. Запропоновані моделі, алгоритми та програмні модулі можуть бути використані як основа для подальшого розвитку систем моніторингу цифрового контенту, автоматизованої експертизи мультимедійних файлів, навчальних лабораторних робіт із цифрових водяних знаків та захисту інформаційних ресурсів. Практичну цінність дослідження підтверджують довідки та акти впровадження в діяльність ПАТ «ОДЕСКАБЕЛЬ», ТОВ «КІПСОЛІД УКРАЇНА», Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України (Додаток Г). Результати дослідження інтегровано в освітній процес Національного університету «Одеська юридична академія» при викладанні навчальних дисциплін «Експертиза та перевірка цілісності мультимедійних даних», «Цифрові водяні знаки», «Прикладна криптографія», «Системи аутентифікації та цифрової ідентифікації», «Адміністрування, аудит та безпека вебсистем», «Цифрові технології в бізнесі», «ІТ-маркетинг», «Основи IT бізнесу», «DevOps» та «DevOpsSec» (Додаток Г). Окремі положення дисертації, програмний прототип і методичні матеріали використовуються під час лабораторних занять, виконання індивідуальних завдань, підготовки кваліфікаційних робіт і в науково-дослідній роботі здобувачів. Склад разової ради: Голова ради – Соколов Артем Вікторович, д.т.н., професор, завідувач кафедри кібербезпеки Національного університету «Одеська юридична академія». Рецензенти: Чикунов Павло Олександрович, к.т.н., доцент, доцент кафедри програмної інженерії Національного університету «Одеська юридична академія»; Трофименко Олена Григорівна, к.т.н., доцент, доцент кафедри програмної інженерії Національного університету «Одеська юридична академія». Офіційні опоненти: Нємкова Олена Анатоліївна, д.т.н., професор, професор кафедри безпеки інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка»; Удовик Ірина Михайлівна, к.т.н., доцент, завідувач кафедри програмного забезпечення комп'ютерних систем Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Захист відбудеться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань Вченої ради Національного університету "Одеська юридична академія". Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@НауковабібліотекаНУОЮА
Економіко-правовий розвиток сучасної України : матеріали XV Всеукр. наук. конф. здобувачів вищої освіти та вчених (м. Одеса, 30 жовтня 2026 р.)
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026)
Збірник містить матеріали XV Всеукраїнської наукової конференції здобувачів вищої освіти та вчених «Економіко-правовий розвиток сучасної України», присвячені актуальним проблемам економіки, менеджменту, обліку, оподаткування, фінансів та правового забезпечення розвитку України. Розглянуто сучасні тенденції цифрової трансформації, інноваційного розвитку, економічної безпеки та управління в умовах воєнних викликів і повоєнного відновлення. Видання адресовано науковцям, викладачам, здобувачам вищої освіти та фахівцям у сфері економіки і права.
The Right to Remain Hatted: Unwritten Normative Orders of Europe, Normative Autonomy and the Limits of State Criminal Jurisdiction
(Elsevier, 2026-10-27) Туляков, Вячеслав Олексійович; Туляков, В. О.; Tuliakov, Viacheslav O.
European legal history is conventionally narrated as the history of the state: custom first, then the court, then the code, and finally the solemn proclamation of a state monopoly over justice. Yet ordinary people have never lived by the code alone. They live simultaneously by the rules of the family, the religious community, the neighbourhood, the profession, the local custom and their own conception of justice, and these rules sometimes assist the state, sometimes compete with it, and sometimes demand precisely what the criminal law forbids. This article presents the conceptual architecture of a planned monograph and international comparative project on the unwritten and mixed normative orders of Europe. Its working formula is that the state does not hold a monopoly over the human sense of justice, even where it holds a monopoly over the lawful infliction of criminal punishment. The article introduces a systemological view of the normative order of society. The uniqueness of the persons involved, the mosaic of normative sources that act upon them and compete with one another, and the diversity of situational parameters combine into a tangle, a kind of cocktail, which the institutions of investigation and adjudication are as a rule unable to unravel, because those institutions are built to process legal facts and not configurations of competing obligations. On this basis I advance the idea that criminal law is itself mosaic in character: it is a composition of elements of different origin, held together by the frame of legality, and it is through the joints of this composition that unwritten norms enter the assessment of motive, guilt, consent and sentence. It also places the project against the singularity of criminal law, the condition in which private parallel regulation neutralises the public prohibition. The mosaic is read against its material background, the conditions of dignified life in wartime, because formally recognised rights may survive the loss of the capacity to exercise them. The article argues that the decisive line does not run between the “state” and the “traditional”. It runs between arrangements that preserve voluntariness, proportionality, the safety of the victim, the possibility of exit and freedom from retaliation for appealing to an independent court, and arrangements that do not. I propose the comparison of concrete institutions, never of peoples, across three analytical categories: historical normative orders, community mechanisms of dispute resolution, and illegitimate systems of coercion used to organise criminal activity. The project is anchored in my earlier concepts of Collective Intuitive Criminal Policy, the Risk–Justice Paradox, criminal non-law and victim agency, and it culminates in a set of testable criteria for assessing normative autonomy, together with recommendations for Ukrainian criminal policy and restorative justice. The metaphor of the title, drawn from a Soviet animated film of 1955 based on Selma Lagerlöf’s tale of Nils Holgersson, is used to name the project’s normative core: the right of a person to retain dignity before any power, whether public, communal, familial or criminal. That right does not exempt anyone from responsibility; it requires every authority to justify its demands. The evidentiary standard is explicit: each case is tied to identifiable sources, and a source-by-source statement of what each source can and cannot establish keeps the study of cultural normative orders apart from claims about criminal organisations.