eNUOLAIR

Репозитарій (відкритий електронний архів) Національного університету «Одеська юридична академія»

Ласкаво просимо до Електронного архіву Національного університету «Одеська юридична академія».
Архів містить електронні версії наукових публікацій та навчально-методичних розробок наукових співробітників, викладачів та аспірантів університету.
Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліоте кою НУ «Одеська юридична академія».

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 17

Recent Submissions

Взаємозв'язок стилю сімейного виховання та рівня тривожності у молодих людей : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Луницька, Таїсія Валеріївна
У роботі описано етапи емпіричного дослідження та обґрунтовано вибір методик для діагностики стилів сімейного виховання й рівня тривожності у молодих осіб. Доведено зв'язок між типами батьківського ставлення (домінантний, гармонійний, потуральний) та показниками особистісної й ситуативної тривожності. Виявлено механізми трансформації тривожності з ситуативного стану у стійку властивість особистості під впливом дезадаптивних сімейних патернів. Невизначеність як іманентна характеристика буття має внутрішній та зовнішній види. У контексті стилів сімейного виховання толерантність/інтолерантність до невизначеності є значущою: батьківський вплив може як формувати стресостійкість, так і підвищувати тривожність. Інтолерантність до невизначеності (ІТН) розглядається як потенційний медіатор зв'язку між деструктивними стилями виховання та хронічною особистісною тривожністю у молодих людей. Розроблено авторську програму психокорекційного тренінгу, спрямовану на зниження рівня тривожності у молодих людей шляхом корекції самооцінки, розвитку самоспівчуття, зміни ірраціональних переконань, сформованих під впливом дезадаптивних стилів сімейного виховання, та навчання практичним навичкам самодопомоги. The thesis describes the stages of the empirical research and substantiates the selection of psychodiagnostic methods for assessing family parenting styles and anxiety levels in young individuals. The relationship between types of parental attitude (dominant, harmonious, indulgent) and indicators of trait and state anxiety has been empirically confirmed. The mechanisms of anxiety transformation from a situational state into a stable personality trait under the influence of maladaptive family patterns have been identified. Uncertainty as an immanent characteristic of human existence has internal and external dimensions. In the context of family parenting styles, tolerance/intolerance to uncertainty is of particular significance: parental influence can either foster stress resilience or increase anxiety. Intolerance to uncertainty (IU) is considered a potential mediator of the relationship between destructive parenting styles and chronic trait anxiety in young people. An author's preventive programme of psychocorrectional training has been developed, aimed at reducing anxiety levels in young people by means of self-esteem correction, cultivating self-compassion, modifying irrational beliefs formed under the influence ofmaladaptive family parenting styles, and teaching practical self-help skills.
Психологічні чинники розвитку постійної тривожності у студентів під час тривалих кризових подій : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Левицька, Вікторія Ігорівна
Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню психологічних чинників, що зумовлюють розвиток та закріплення особистісної тривожності у студентської молоді в умовах тривалих кризових подій. Обґрунтовано механізми трансформації ситуативного стресу у стійку характерологічну рису та визначено роль внутрішніх ресурсів подолання труднощів. Емпіричне дослідження проводилося на репрезентативній вибірці (n=38) із застосуванням стандартизованих психодіагностичних методик: Шкали особистісної тривожності Спілберга–Ханіна (STAI), Шкали сприйнятого стресу (PSS-10) та Короткої шкали стійкого подолання труднощів (BRCS). За результатами психодіагностичного обстеження виявлено вкрай несприятливий психоемоційний стан студентської молоді. Діагностика за методикою STAI показала абсолютне домінування високого рівня особистісної тривожності (73,7% респондентів), тоді як помірний рівень зафіксовано у 26,3%, а низький — відсутній взагалі (0%). Оцінка за шкалою PSS-10 продемонструвала, що більшість студентів перебуває у стані помірного (73,7%) та високого (23,7%) сприйнятого стресу, і лише 2,6% мають низькі показники. Аналіз внутрішніх копінг-ресурсів за методикою BRCS засвідчив, що 39,5% молоді мають низький рівень резильєнтності (зона ризику дезадаптації), 50,0% — середній, і лише 10,5% володіють високою здатністю до стійкого подолання труднощів. За допомогою кореляційного аналізу повністю підтверджено гіпотезу дослідження. Встановлено статистично значущий прямий зв'язок помірної сили між рівнем сприйнятого стресу та особистісною тривожністю (r = 0,565), що доводить виснажливий вплив хронічного стресу на нервову систему. Такожвиявлено прямий зв'язок між стресом та резильєнтністю (r = 0,468), що свідчить про мобілізацію внутрішніх сил у відповідь на напругу. Ключовим результатом є фіксація зворотного зв'язку між рівнем резильєнтного копінгу та особистісною тривожністю (r = -0,146). Це емпірично доводить модераторну функцію життєстійкості: студенти з вищими показниками резильєнтності здатні ефективніше буферизувати наслідки кризових подій, що запобігає закріпленню у них високого рівня постійної тривоги. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні соціально-психологічної тренінгової програми «Ресурс стійкості: подолання тривожності вумовах невизначеності» (6 модулів) та комплексної трирівневої моделі практичних рекомендацій для адміністрації ЗВО, психологічної служби та науково-педагогічних працівників задля ефективної профілактики тривожних станів. The qualification work is devoted to the study of psychological factors that determine the development and consolidation of personal anxiety in student youth in the context of prolonged crisis events. The mechanisms of transformation of situational stress into a stable characterological feature are substantiated and the role of internal resources for overcoming difficulties is determined. The empirical study was conducted on a representative sample (n=38) using standardized psychodiagnostic techniques: the Spielberg–Hanin Personality AnxietyScale (STAI), the Perceived Stress Scale (PSS-10), and the Short Sustained Coping Scale (BRCS). According to the results of the psychodiagnostic examination, an extremely unfavorable psycho-emotional state of student youth was revealed. Diagnostics using the STAI method showed the absolute dominance of a high level of personal anxiety (73.7% of respondents), while a moderate level was recorded in 26.3%, and a low level was absent at all (0%). The PSS-10 score demonstrated that most students are in a state of moderate (73.7%) and high (23.7%) perceived stress, and only 2.6% have low scores. The analysis of internal coping resources according to the BRCS method showed that 39.5% of young people have a low level of resistance (risk zone of maladaptation), 50.0% have an average level, and only 10.5% have a high ability to sustainably overcome difficulties. With the help of correlation analysis, the hypothesis of the study is fully confirmed. A statistically significant direct relationship of moderate strength between the level of perceived stress and personal anxiety (r = 0.565) has been established, proving the debilitating effect of chronic stress on the nervous system. A direct relationship between stress and resilience (r = 0.468) was also found, suggesting the mobilization of internal forces in response to stress. The key result is the recording of an inverse relationship between the level of resistance coping and personal anxiety (r = -0.146). This empirically proves the moderator function of resilience: students with higher resilience scores are able to buffer the consequences of crisis events more effectively, which prevents them from consolidating a high level of constant anxiety. The practical significance of the results obtained lies in the development of a socio-psychological training program "Resilience Resource: Overcoming Anxiety in Conditions of Uncertainty" (6 modules) and a comprehensive three-level model of practical recommendations for the administration of higher education institutions, psychological services and scientific and pedagogical workers for the effective prevention of anxiety states.
Психологічний вплив суспільства на формування тривожності : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Кучма, Марина Ігорівна
Робота присвячена дослідженню психологічного впливу соціального середовища на формування тривожності підлітків. Здійснено аналіз сучасних наукових підходів до розуміння тривожності як психологічного феномена, розглянуто особливості її прояву в підлітковому віці та визначено роль соціального середовища у формуванні емоційного стану особистості. Обґрунтовано актуальність вивчення проблеми в умовах сучасних суспільних трансформацій, інформаційного навантаження та тривалого впливу стресогенних чинників. Розроблено програму емпіричного дослідження, до складу якої увійшли шкала тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна (STAI), методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса – Р. Даймонда та шкала сприйнятого стресу (Perceived Stress Scale – PSS) С. Коена. У дослідженні взяли участь 40 підлітків віком від 14 до 16 років. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що значна частина респондентів характеризується підвищеними показниками ситуативної та особистісної тривожності, середнім і високим рівнем сприйнятого стресу, а також зниженням показників соціально-психологічної адаптації. Проведений кореляційний аналіз засвідчив наявність статистично значущих взаємозв’язків між рівнем тривожності, показниками сприйнятого стресу та соціально-психологічної адаптації. Виявлено, що зростання рівня тривожності супроводжується підвищенням рівня сприйнятого стресу та зниженням адаптаційних можливостей особистості. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації щодо профілактики та зниження тривожності підлітків, спрямовані на розвиток навичок емоційної саморегуляції, підвищення психологічної стійкості та оптимізацію впливу соціального середовища на особистість. The thesis is devoted to the study of the psychological influence of the social environment on the formation of anxiety in adolescents. A theoretical analysis of contemporary scientific approaches to understanding anxiety as a psychological phenomenon was carried out. The peculiarities of anxiety manifestation during adolescence and the role of the social environment in shaping an individual's emotional state were examined. The relevance of the research is determined by contemporary social transformations, information overload, and the long-term impact of stress factors on adolescents' psychological well-being. An empirical research program was developed, including the State-Trait Anxiety Inventory (STAI) by C. Spielberger and Yu. Khanin, the Social-Psychological Adaptation Questionnaire by C. Rogers and R. Diamond, and the Perceived Stress Scale (PSS) by S. Cohen. The study involved 40 adolescents aged 14 to 16 years. The results of the empirical study indicate that a considerable proportion of respondents demonstrated elevated levels of state and trait anxiety, medium and high levels of perceived stress, and reduced indicators of social-psychological adaptation. Correlation analysis revealed statistically significant relationships between anxiety, perceived stress, and social-psychological adaptation. It was established that higher anxiety levels are associated with increased perceived stress and lower adaptation capacities. Based on the obtained results, practical recommendations aimed at preventing and reducing adolescent anxiety were developed. These recommendations focus on strengthening emotional self-regulation skills, increasing psychological resilience, and optimizing the influence of the social environment on personality development.
Вплив стилів педагогічного спілкування на психологічний добробут учнів : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Кучеренко, Анжеліка Едуардівна
У сучасних умовах розвитку освітньої системи проблема впливу стилів педагогічного спілкування на психологічний добробут учнів набуває особливої актуальності та потребує ґрунтовного наукового осмислення. Це зумовлено тим, що саме характер взаємодії між учителем і здобувачами освіти дедалі більше визначає не лише ефективність навчального процесу, але й якість соціально-психологічного клімату в освітньому середовищі. Посилення навчальних навантажень, активна цифровізація освітнього процесу, трансформація традиційних моделей комунікації «вчитель - учень», а також вплив зовнішніх стресогенних чинників, зокрема воєнного стану, об’єктивно актуалізують дослідження того, яким чином педагогічне спілкування впливає на емоційний стан, мотиваційну сферу, відчуття психологічної безпеки та загальний рівень благополуччя учнів.
Практична цінність використання морфологічного тесту життєвих цінностей В. Ф. Сопіва та Л. В. Карпушиної «Діагностика життєвих цінностей особистості» в психокорекційній роботі психолога органів пробації : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Курпе, Єлизавета Андріївна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню практичного потенціалу методики МТЖЦ у системі пробації. У теоретичній частині роботи розкрито сутність життєвих цінностей як внутрішніх регуляторів, що визначають вектор розвитку особистості та її поведінкові реакції. Проаналізовано психологічний портрет осіб на пробації, для яких характерні труднощі соціальної адаптації, емоційна нестабільність та деформація ціннісних орієнтирів. В емпіричній частині дослідження на вибірці з 34 осіб обґрунтовано доцільність застосування морфологічного тесту життєвих цінностей. За результатами діагностики встановлено переважання прагматичного типу спрямованості особистості, де пріоритетними є матеріальне становище та престиж при низькій значущості саморозвитку. Визначено, що сфера «Сім’я» є найбільш важливою для респондентів і виступає головним ресурсом для корекційного впливу. На основі отриманих профілів розроблено етапи психокорекційної програми та практичні рекомендації, спрямовані на зміцнення конструктивних життєвих орієнтирів та зниження ризику рецидивної злочинності. The qualification work is devoted to the study of the practical potential of the MTZhTs methodology in the probation system. The theoretical part of the work reveals the essence of life values as internal regulators that determine the vector of personality development and its behavioral reactions. The psychological portrait of persons on probation, who are characterized by difficulties in social adaptation, emotional instability and deformation of value orientations, is analyzed. In the empirical part of the study, the feasibility of using the morphological test of life values was substantiated on a sample of 34 people. According to the results of the diagnosis, the prevalence of the pragmatic type of personality orientation was established, where the priorities are material status and prestige with low importance of self-development. It was determined that the “Family” sphere is the most important for respondents and acts as the main resource for corrective influence. Based on the obtained profiles, stages of the psychocorrectional program and practical recommendations aimed at strengthening constructive life guidelines and reducing the risk of recidivism were developed.