eNUOLAIR

Репозитарій (відкритий електронний архів) Національного університету «Одеська юридична академія»

Ласкаво просимо до Електронного архіву Національного університету «Одеська юридична академія».
Архів містить електронні версії наукових публікацій та навчально-методичних розробок наукових співробітників, викладачів та аспірантів університету.
Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліоте кою НУ «Одеська юридична академія».

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 17

Recent Submissions

Методологія та організація наукових досліджень в галузі освіти : навчально-методичний посібник
(Одеса : Міжнародний університет, 2026) Цокур, Ольга Степанівна
У навчально-методичному посібнику висвітлено основні поняття та категорії, що розкривають методологію та логіку наукових досліджень в галузі вищої освіти. Особлива увага приділяється аналізу провідних методологічних принципів і підходів, а також характеристиці теоретичних, емпіричних та статистичних методів, відповідних специфіці наукового дослідження явищ, процесів і систем, властивих сфері вищої освіти. Посібник рекомендовано магістрантам і аспірантам, а також викладачам закладів вищої освіти, зацікавлених у здійсненні досліджень з освітніх наук.
Актуальні дослідження в галузі освітніх наук : колективна монографія
(Одеса : Міжнародний університет, 2026)
У колективній монографії висвітлено концептуальні засади дисертаційних досліджень здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, а також новітні доробки наукових керівників та науково-педагогічних працівників, які забезпечують їхню загальнонаукову й спеціальну (фахову) підготовку, спрямовану на здобуття ними ступеня доктора філософії з освітніх наук.
Criminal Non-Law and the Simulation of Legality: Codification, Narrative Power, and Transitional Criminal Justice in Ukraine
(Elsevier, 2026-09-18) Туляков, Вячеслав Олексійович; Туляков, В. О.; Tuliakov, Viacheslav O.
This Article develops the concept of criminal non-law as a structural condition in which criminal-law institutions retain their formal appearance while losing their capacity to constrain coercive power in accordance with constitutionalism, international human rights, and the rule of law. Criminal non-law is not merely unlawful conduct by public officials, legislative error, or an exceptional abuse of authority. It encompasses norms, practices, and coercive regimes concerning crime and societal reaction to crime that, by their source, asserted authority, substantive orientation, or implementation, violate fundamental rights despite operating under the appearance of legality. The Article distinguishes arbitrariness, non-legal states of affairs, substantively nonlegal statutes, political crimes, and quasi-criminal norms issued by de facto authorities. It then examines non-law as a regime of normalisation, drawing on Foucault, Bataille, activity theory, psychological jurisprudence, sociocultural theory, narrative criminology, and algorithmic governance. The Article argues that legality in transitional societies exists through the interaction of codified and uncodified layers: statutory text, constitutional adjudication, professional culture, prosecutorial practice, supranational standards, and public narratives. Ukraine demonstrates this interaction with particular force, as Europeanisation and wartime securitisation proceed concurrently. The Article concludes that neither wholesale recodification nor judicial interpretation alone can secure legality especially in victims treatment contest. A sustainable response requires targeted legislative precision, rights-protective constitutional interpretation, international oversight, institutional accountability, and civil-society monitoring of law in action. У цій статті розвивається концепція кримінального неправа як структурного стану, за якого кримінально-правові інститути зберігають свій формальний вигляд, втрачаючи при цьому свою здатність обмежувати примусову владу відповідно до конституціоналізму, міжнародних прав людини та верховенства права. Кримінальне неправове – це не просто незаконна поведінка державних службовців, законодавча помилка чи виняткове зловживання владою. Воно охоплює норми, практики та примусові режими щодо злочинності та суспільної реакції на злочинність, які за своїм джерелом, заявленою владою, суттєвою орієнтацією чи реалізацією порушують основні права, незважаючи на те, що діють під виглядом законності. У статті розрізняються свавілля, неправові стани справ, суттєво неправові статути, політичні злочини та квазікримінальні норми, видані фактичною владою. Потім у статті розглядається неправове як режим нормалізації, спираючись на Фуко, Батая, теорію діяльності, психологічну юриспруденцію, соціокультурну теорію, наративну кримінологію та алгоритмічне управління. У статті стверджується, що законність у перехідних суспільствах існує завдяки взаємодії кодифікованих та некодифікованих шарів: законодавчого тексту, конституційного судочинства, професійної культури, прокурорської практики, наднаціональних стандартів та публічних наративів. Україна демонструє цю взаємодію з особливою силою, оскільки європеїзація та сек'юритизація воєнного часу відбуваються одночасно. У статті робиться висновок, що ні повна рекодифікація, ні судове тлумачення самі по собі не можуть забезпечити законність, особливо у суперечках щодо поводження з жертвами. Стала відповідь вимагає цілеспрямованої законодавчої точності, конституційного тлумачення, що захищає права, міжнародного нагляду, інституційної підзвітності та моніторингу дії права з боку громадянського суспільства.
Хронічний стрес як чинник формування тривожних розладів у молоді : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Якубчак, Ксенія Сергіївна
Бакалаврська робота присвячена вивченню взаємозв’язку між рівнем суб’єктивно сприйманого хронічного стресу та показниками ситуативної та особистісної тривожності. Основною метою роботи є вивчення впливу хронічного стресу на формування тривожних розладів у молоді. У роботі проведено комплексний аналіз проблеми впливу тривалого психоемоційного напруження на формування патологічних тривожних станів. Особливу увагу приділено специфіці тривожних розладів у молодіжному віці та ролі адаптаційних ресурсів особистості. The bachelor's work is devoted to the study of the relationship between the level of subjectively perceived chronic stress and indicators of situational and personal anxiety. The main purpose of the work is to study the influence of chronic stress on the formation of anxiety disorders in youth. The work provides a comprehensive analysis of the problem of the influence of prolonged psycho-emotional stress on the formation of pathological anxiety states. Special attention is paid to the specificity of anxiety disorders in youth and the role of adaptive resources of the individual.
Конітивно-поведінкова терапія як метод впливу на підвищення самооцінки : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»
(Одеса : НУ «ОЮА», 2026) Шпилька, Катерина Ігорівна
У роботі здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження можливостей використання когнітивно-поведінкової терапії як ефективного методу психологічного впливу на підвищення рівня самооцінки особистості. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості осіб із заниженою самооцінкою, що негативно впливає на їхню адаптацію, емоційний стан і професійну самореалізацію. У межах дослідження здійснено аналіз наукових підходів до проблеми самооцінки особистості та визначено потенціал когнітивно-поведінкової терапії у її корекції. Охарактеризовано етапи організації емпіричного дослідження, обґрунтовано вибір методів і психодіагностичного інструментарію. The work provides theoretical justification and empirical research into the possibilities of using cognitive-behavioral therapy as an effective method of psychological influence on increasing the level of self-esteem of an individual. The relevance of the study is due to the increase in the number of people with low self-esteem, which negatively affects their adaptation, emotional state and professional self-realization. Within the framework of the study, an analysis of scientific approaches to the problem of self-esteem of an individual was carried out and the potential of cognitive-behavioral therapy in its correction was determined. The stages of organizing empirical research are described, the choice of methods and psychodiagnostic tools is justified. The methodological basis of the work is a complex of mutually complementary methods: theoretical (analysis, synthesis, generalization, classification, comparative analysis), empirical (observation, questionnaire, testing), interpretative (analytical and conceptual interpretation of results) and mathematical and statistical methods of data processing. This approach ensured the comprehensiveness of the study and the reliability of the results obtained.