Прогалини у правовому регулюванні як корупціогенний фактор у діяльності органів публічної влади
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Матат, Юрій Ігорович
Матат, Юрий Игоревич
Матат, Ю. І.
Matat, Yurii I.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
Стаття присвячена з’ясуванню впливу прогалин у правовому регулюванні як корупціогенного фактора на функціонування органів публічної влади, а також дослідженню шляхів усунення зазначених дефектів права, що має на меті запобігати вчиненню корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією, у публічній сфері.
Визначено, що прогалину у правовому регулюванні слід розглядати як корупціогенний фактор, який сприяє особі, що уповноважена застосовувати норми певного організаційно-розпорядчого чи іншого документа, тлумачити його на власний розсуд, обирати із кількох можливих той варіант поведінки, який є найбільш вигідним для неї. Здійснено класифікацію прогалин, які є корупціогенним фактором, на такі види: а) прогалини в нормах матеріального права; б) відсутність або недостатність
контролю і прозорості; в) відсутність або недостатність адміністративних і судових процедур; г) відсутність або недостатність конкурсних (аукціонних) процедур.
Обґрунтовано, що найпоширенішим корупціогенним фактором у діяльності органів публічної
влади є неналежне визначення в нормативно-правовому акті (його проекті) функцій, прав, обов’язків і відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наслідком чого може бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями.
Зроблено висновок, згідно з яким усунення прогалин у правовому регулюванні, що стають фактором корупціогенності у публічно-правових відносинах, має відбуватися насамперед шляхом моніторингу нормативно-правових актів, невід’ємною складовою частиною якого є антикорупційна експертиза. Водночас подальше реформування сфери нормотворчої діяльності має відбуватися у напрямку
широкого залучення громадських об’єднань та окремих незалежних експертів до проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів, що дозволить підвищити ефективність цього інструменту й сприятиме забезпеченню розумного балансу між приватними і загальносоціальними інтересами.
The article is devoted to clarification of the impact of gaps in legal regulation as a corruption-causing factor on functioning of public authorities, as well as the study of ways to eliminate these defects of law, aimed at preventing corruption and corruption-related offenses in the public sphere. It is determined that the gap in the legal regulation shall be considered as a corruption-causing factor that contributes to the person authorized to apply the rules of a certain organizational or administrative document, interpret it at its discretion, choose the most beneficial to her/him from several possible behaviours. The classification of gaps, which are a corruption-causing factor, into the following types: a) gaps in substantive law; b) lack or lack of control and transparency; c) absence or insufficiency of administrative and judicial procedures; d) absence or insufficiency of competitive (auction) procedures. It is substantiated that the most common corruption-causing factor in the activities of public authorities is the improper definition in the normative legal act (its draft) of functions, rights, duties and responsibilities of public authorities and local governments, persons authorized to perform state or local government functions, which may result in unjustified establishment or excessive expansion of discretionary powers, creating conditions for conflicts of interest and opportunities for abuse of their powers. It is concluded that the elimination of gaps in legal regulation, which become a factor of corruption in public relations, should be done primarily through monitoring of regulations, an integral part of which is anti-corruption expertise. At the same time, further reform of the sphere of rule-making activity should take place in the direction of broad involvement of public associations and individual independent experts in conducting anti-corruption examination of normative legal acts and their drafts, which will increase the effectiveness of this tool and ensure a reasonable balance between private and public interests.
The article is devoted to clarification of the impact of gaps in legal regulation as a corruption-causing factor on functioning of public authorities, as well as the study of ways to eliminate these defects of law, aimed at preventing corruption and corruption-related offenses in the public sphere. It is determined that the gap in the legal regulation shall be considered as a corruption-causing factor that contributes to the person authorized to apply the rules of a certain organizational or administrative document, interpret it at its discretion, choose the most beneficial to her/him from several possible behaviours. The classification of gaps, which are a corruption-causing factor, into the following types: a) gaps in substantive law; b) lack or lack of control and transparency; c) absence or insufficiency of administrative and judicial procedures; d) absence or insufficiency of competitive (auction) procedures. It is substantiated that the most common corruption-causing factor in the activities of public authorities is the improper definition in the normative legal act (its draft) of functions, rights, duties and responsibilities of public authorities and local governments, persons authorized to perform state or local government functions, which may result in unjustified establishment or excessive expansion of discretionary powers, creating conditions for conflicts of interest and opportunities for abuse of their powers. It is concluded that the elimination of gaps in legal regulation, which become a factor of corruption in public relations, should be done primarily through monitoring of regulations, an integral part of which is anti-corruption expertise. At the same time, further reform of the sphere of rule-making activity should take place in the direction of broad involvement of public associations and individual independent experts in conducting anti-corruption examination of normative legal acts and their drafts, which will increase the effectiveness of this tool and ensure a reasonable balance between private and public interests.
Бібліографічний опис
Матат Ю. І. Прогалини у правовому регулюванні як корупціогенний фактор у діяльності органів публічної влади / Ю. І. Матат // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 89 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2021. – С. 42-48.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, корупціогенний фактор, прогалини у правовому регулюванні, антикорупційна експертиза, моніторинг нормативно-правових актів, методологія антикорупційної експертизи, corruption factor, gaps in legal regulation, anti-corruption expertise, monitoring of normative legal acts, methodology of anti-corruption expertise
Цитування
Матат Ю. І. Прогалини у правовому регулюванні як корупціогенний фактор у діяльності органів публічної влади / Ю. І. Матат // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 89 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2021. – С. 42-48.