Характер переживання тривожності у студентів під час воєнного стану : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

У роботі висвітлено та досліджено теоретико-методологічні засади дослідження тривожності як психологічного феномену, проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння її природи, структури та проявів у студентської молоді в умовах воєнного стану. На основі проведеного емпірико-аналітичного дослідження встановлено, що у більшості студентів спостерігається підвищений рівень тривожності, який проявляється як у ситуативній, так і в особистісній формах. Виявлено взаємозв’язок між рівнем тривожності, стресом та емоційним виснаженням, що зумовлено тривалим перебуванням у стані невизначеності, інформаційного напруження та небезпеки. Представлено психологічні рекомендації, спрямовані на зниження рівня тривожності та підвищення психоемоційної стійкості студентів зокрема розвиток навичок саморегуляції, формування адаптивних копінгстратегій, оптимізацію режиму навчання та відпочинку, а також використання психоосвітніх і психокорекційних методів.

The work highlights and explores the theoretical and methodological principles of studying anxiety as a psychological phenomenon, analyzes modern scientific approaches to understanding its nature, structure and manifestations in student youth under martial law. Based on the empirical and analytical study conducted, it was found that most students have an increased level of anxiety, which manifests itself in both situational and personal forms. A relationship was found between the level of anxiety, stress and emotional exhaustion, which is caused by a long stay in a state of uncertainty, information tension and danger. Psychological recommendations are presented aimed at reducing the level of anxiety and increasing the psycho-emotional stability of students, in particular, the development of self-regulation skills, the formation of adaptive coping strategies, the optimization of the study and rest regime, as well as the use of psychoeducational and psycho-correctional methods.