Вплив практики стояння на дошках Садху на психофізіологічний стан людини: кваліфікаційна робота - магістерський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Практика стояння на дошках Садху, яка бере початок у традиціях індійського аскетизму, сьогодні може потенційно використовуватися як інструмент тілесноорієнтованої терапії. У дослідженні проаналізовано її вплив на психофізіологічний стан людини, зокрема на частоту серцевих скорочень, дихання, сатурацію та рівень тривожності. Емпірична частина роботи ґрунтується на аналізі даних, отриманих від 30 учасників із різним рівнем досвіду. Результати підтверджують ефективність практики для зниження тривожності, підвищення стресостійкості та емоційної стабільності. Запропоновані рекомендації щодо інтеграції техніки у програми реабілітації, психологічної допомоги та тілесної терапії підкреслюють її практичне значення. Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до вивчення фізіологічних і психологічних ефектів стояння на дошках Садху та розробці рекомендацій для його застосування в українських реаліях. Дослідження також акцентує увагу на порівнянні ефективності техніки серед досвідчених практиків і новачків, що дозволяє виявити адаптивні механізми організму. Особливу увагу приділено порівнянню фізіологічних і психологічних показників серед новачків та досвідчених практиків. Встановлено, що у досвідчених учасників спостерігалася менша вираженість стресових реакцій, що вказує на розвиток адаптивних механізмів. Також підтверджено зниження суб’єктивного рівня болю і тривожності після завершення практики у всіх учасників. Це демонструє перспективність методики для роботи з емоційною нестабільністю та високим рівнем стресу. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання стояння на дошках Садху у реабілітації ветеранів, інтеграції у програми тілесної терапії.

The practice of standing on Sadhu boards, rooted in the traditions of Indian asceticism, has a potential as a tool for body-oriented therapy. This study analyzes its impact on the psychophysiological state, focusing on heart rate, breathing, oxygen saturation, and anxiety levels. The empirical section is based on data collected from 30 participants with varying levels of experience. The results confirm the effectiveness of the practice in reducing anxiety, increasing stress resilience, and enhancing emotional stability. Recommendations for integrating this technique into rehabilitation, psychological assistance, and body therapy programs emphasize its practical value. The scientific novelty of the study lies in a comprehensive approach to examining the physiological and psychological effects of Sadhu board standing and developing recommendations for its application in the Ukrainian context. Special attention was given to comparing physiological and psychological indicators between beginners and experienced practitioners. It was found that experienced participants exhibited lower stress reactions, indicating the development of adaptive mechanisms. Additionally, a reduction in subjective pain and anxiety levels after completing the practice was observed among all participants. This underscores the potential of the technique for addressing emotional instability and high stress levels. The practical significance of the study lies in the possibility of using Sadhu board standing in veteran rehabilitation, integrating it into body therapy programs.