Типи прив’язаності, психологічна зрілість і поведінкові стратегії чоловіків 40+ на сайтах знайомств : кваліфікаційна робота - магістерський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Дослідження присвячене вивченню психологічної зрілості, типів прив’язаності та їх взаємозв’язку з особливостями соціально-поведінкових стратегій чоловіків середнього віку (40–59 років) у контексті цифрової міжособистісної взаємодії. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі онлайн-комунікації у формуванні міжособистісних зв’язків і необхідністю осмислення феноменів самотності, близькості та автономії у сучасному цифровому середовищі. Метою роботи є визначення закономірностей взаємозв’язку між типом прив’язаності, рівнем самотності та соціальною поведінкою чоловіків середнього віку як показників їх психологічної зрілості. У дослідженні застосовано методи: Опитувальник типів прив’язаності ECR Бреннана; UCLA Loneliness Scale – Шкала самотності та соціальної ізоляції; авторська анкета соціальної активності у цифровому середовищі; статистичний аналіз (описова, кореляційна, регресійна статистика) виконано за допомогою IBM SPSS Statistics 27. Виявлено, що у віковій групі 40–49 років домінує амбівалентно-тривожний тип прив’язаності, що поєднує потребу у визнанні з емоційною вразливістю, тоді як у групі 50–59 років посилюється автономний стиль із тенденцією до інтегрованої самотності. Основним емоційним предиктором самотності є тривожність прив’язаності, а компенсаторними чинниками виступають соціальна активність та ініціативність у комунікації. Розроблено авторську структурно-теоретичну модель інтеграції близькості та автономії, що описує становлення психологічної зрілості як процес гармонізації емоційного, когнітивного та екзистенційного рівнів особистості. Практичне значення полягає у можливості використання результатів у психотерапевтичній та консультативній практиці для роботи з кризою середнього віку, самотністю та формуванням зрілої прив’язаності.

The thesis explores the relationship between psychological maturity, attachment styles, and social-behavioral strategies of middle-aged men (40–59 years) within the context of digital interpersonal communication. The study addresses the growing relevance of online communication in shaping emotional intimacy, autonomy, and subjective experiences of loneliness in contemporary adulthood. The aim of the research is to identify the interrelations between attachment style, subjective loneliness, and patterns of social behavior as indicators of psychological maturity among men in midlife. The study used the following methods: ECR Brennan Attachment Types Questionnaire; UCLA Loneliness Scale; author's questionnaire on social activity in the digital environment; statistical analysis (descriptive, correlation, regression statistics) was performed using IBM SPSS Statistics 27. Results indicate that men aged 40–49 are characterized by an ambivalentanxious attachment pattern, reflecting a need for recognition and fear of rejection, while those aged 50–59 demonstrate a more autonomous and integrated attachment style associated with reflective solitude. Attachment anxiety emerged as the most significant emotional predictor of loneliness, whereas social activity and initiative served as compensatory behavioral factors reducing perceived isolation. An authorial model of integration of closeness and autonomy was developed, conceptualizing psychological maturity as a process of harmonizing emotional, cognitive, and existential dimensions of personality. The practical value of the study lies in applying these results to psychotherapy and counseling with men facing midlife crises, emotional exhaustion, or difficulties in forming mature intimate relationships.