The impact of the Iranian presidents on tehran’s nuclear policy.

Abstract

У статті обговорюється актуальне питання президентських виборів в Ірані та можливий вплив нового іранського президента на ядерну політику Ірану. Ядерна політика попередніх іранських президентів також була проаналізована для визначення рівня залежності президента від іранського верховного лідера. У статті розглядаються дослідницькі завдання, пов’язані з аналізом відносин між іранськими президентами та верховними лідерами, порівнянням ядерної політики різних іранських президентів та оцінкoю можливого результату президентських виборів 2021 року для майбутнього розвитку іранської ядерної політики. Зазначається, що метою дослідження є визначення ролі іранських президентів у розвитку іранської ядерної програми та переговорах щодо неї з міжнародним співтовариством. У роботі використані такі методи дослідження, як контент-аналіз, порівняльний аналіз та системний аналіз. У статті згадується, що більшість іранських президентів були відсторонені від правлячої еліти після закінчення президентських термінів, і це один із випадків, який демонструє обмеженість президент ської влади в Ірані. Стаття нагадує, що лише президенту Алі Хаменеї вдалося успішно продовжити свою політичну кар’єру після свого президентства, оскільки він став Верховним лідером після смерті аятоли Рухолли Хомейні в 1989 році. У статті зроблено висновок, що перші три іранських президенти (А. Банісадр, М. Алі Раджаї та А. Хаменеї) мали дуже обмежену владу, a наступні чотири президенти (А. Хашемі Рафсанджані, М. Хатамі, М. Ахмадінежад та Х. Рухані) мали більший вплив на ядерну полі тику Ірану, хоча їхня влада залишалася обмеженою. Зроблено припущення, що нинішній верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї мав складні стосунки з іранськими президентами, і з цієї причини він міг вирішити ще більше обмежити вплив наступного іранського президента на ядерну політику Ірану; i це може бути основною причиною того, чому більшість видатних реформicтських і поміркованих кандидатів не мали права брати участь у президентських виборах 2021 року, що гарантує перемогу консервативного i лояльного до Верховного лідера політика. У статті зроблено висновок, що, незважаючи на внутрішню та зовнішню політичну напруженість навколо іранських президентських виборів 2021 року, наступний президент Ірану не матиме значного впливу на ядерну політику Ірану, яку надалі визначатиме Верховний лідер.

The article discusses the relevant issue of the presidential elections in Iran and the possible impact of the new Iranian president on Iran’s nuclear policy. The nuclear policy of the previous Iranian presidents was also analysed to define the level of autonomy of the president from the Iranian Supreme Leader. The article considers the research tasks related to analysis of the relations between the Iranian presidents and supreme leaders, comparing the nuclear policy of the different Iranian presidents and assessing the possible outcome of the 2021 presidential elections for the future development of the Iranian nuclear policy. It is mentioned that the objective of the article is to define the role of the Iranian presidents in development of the Iranian nuclear program and negotiations about it with the international community. The research methods of content analy sis, comparative analysis, and system analysis were used in the article. It is mentioned in the article that most Iranian presidents were side-lined from the ruling elite after the end of their presidential terms, and this is one of the cases that demonstrates the limited character of the presidential power in Iran. The article reminds that only President Ali Khamenei managed to successfully continue his political career after his presidency because he became the Supreme Leader after the death of Ayatollah Ruholla Khomeini in 1989. The article concludes that the first three Iranian presidents (A. Bani Sadr, M. Ali Rajai, and A. Khamenei) had very limited power, and the next four presidents (A. Hashemi Rafsanjani, M. Khatami, M. Ahmadinejad, and H. Rouhani) had bigger impact on Iran’s nuclear policy although their power remained limited. The article supposes that the current Iranian Supreme Leader Ayatollah Ali Khame nei had complicated relations with the Iranian presidents, and for this reason he might have decided to further limit the impact of the next Iranian president on Iran’s nuclear policy; and this could be a main reason why most prominent reformist and moderate candidates were not allowed to participate in 2021 presidential elec tions, which guarantees a victory of the hardliner who is loyal to the Supreme Leader. The article concludes that despite the internal and external political tensions around the Iranian 2021 presidential elections, the next Iranian president would not have a significant impact on Iran’s nuclear policy, which would continue to be defined by the Supreme Leader.