Підрозділ 4.2. Людиноцентристський підхід при дослідженні психологічних особливостей підлітків, схильних до протиправної поведінки в умовах цифрової ери

Abstract

Проаналізовано психологічні особливості підлітків, схильних до протиправної поведінки, крізь призму людиноцентристського підходу в умовах цифрової ери. Сучасна цифровізація не лише відкриває нові можливості для комунікації, освіти та самореалізації, але й створює додаткові ризики, пов’язані зі зміною системи цінностей, ідентичності та соціальних взаємодій. Підлітки, як найбільш уразлива група, особливо чутливі до впливів віртуального середовища, яке трансформує умови формування психологічного комфорту, ускладнює процеси самопрезентації та посилює явища соціального порівняння, інформаційного перевантаження й дефіциту психологічної безпеки. Метою дослідження є виявлення способів трансформації психологічної науки та практики для підтримки гармонійного розвитку особистості підлітка в цифровому середовищі та створення методичних підходів, що поєднують технологічні інновації з базовими людськими цінностями. Методологічну основу становить міждисциплінарний синтез сучасної психології, кіберпсихології, соціології та філософії антропоцентризму. Використано аналітичний та оглядовий методи, що дали змогу інтегрувати попередні наукові напрацювання з актуальними тенденціями цифрової трансформації та соціальних змін. Отримані результати свідчать, що ефективна реалізація людиноцентристського підходу у вихованні та психологічному супроводі підлітків у цифрову добу має базуватися на кількох ключових напрямах: розвиток цифрової психологічної грамотності; впровадження превентивних заходів для збереження психічного здоров’я; формування етичних принципів функціонування онлайн-платформ; стимулювання критичного мислення й відповідального використання технологій; адаптація психологічних інтервенцій до нових форматів цифрової комунікації. Особливу увагу приділено індивідуалізації підходів, розвитку особистісної креативності та підтримці автентичності підлітків у віртуалізованому суспільстві. Зроблено висновок, що формування моделі цифрового балансу має спиратися передусім на потреби людини, а не на технологічні інтереси. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вивчення процесів адаптації особистості до гібридного світу, розробку фнноваційних методів психологічного консультування та створення гнучких моделей соціальної підтримки, здатних ефективно діяти в умовах цифрової революції.