Громадський контроль за сектором безпеки: адміністративно-правові засади, суб’єкти та проблеми реалізації

Abstract

У статті розглянуто зміст, поняття та суб’єктів громадського контролю за сектором безпеки в контексті розвитку науки адміністративного права, вказано на проблеми його реалізації. Розкрито та проаналізовано контрольні повноваження суб’єктів громадського контролю, які передбачені Законом України «Про національну безпеку України». Встановлено, що в наукових працях розрізнюють два підходи щодо його розуміння – вузьке та широке. Запропоновано авторське визначення правової конструкції «громадський контроль за сектором безпеки». Встановлено, що в законодавстві до складових інститутів громадянського суспільства зараховано громадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства. Розкрито, що громадяни самостійно беруть участь у здійсненні громадського контролю над сектором безпеки в разі звернення: 1) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 2) його представника або 3) в інший державний орган сектора безпеки, відповідно до норм законодавства. З’ясовано, що в інших випадках громадяни беруть участь у здійсненні громадського контролю над сектором безпеки через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади. Окреслено діяльність Громадських рад при державних органах сектора безпеки як суб’єктів громадського контролю. Аргументовано, що в реалізації заходів громадянського контролю розрізняють низку проблем, які і потребують вирішення, а це: (1) питання встановлення відповідальності суб’єктів сектора безпеки за наслідки ухвалених рішень у секторі безпеки в контексті неврахування пропозицій громадськості, (2) необхідність визначення чітких правил обов’язкової звітності (письмова форма, періодичність, відповідальність за їх невиконання) органів сектора безпеки в рамках реалізації контролю інститутами громадянського суспільства, (3) обов’язкове виконання законодавчих норм щодо створення Громадських рад при всіх суб’єктах сектора безпеки, (4) впровадження обов’язкового видання щорічно так званих «Білих книг» та/або аналітичних документів (оглядів, національних доповідей, статистичних даних) кожним із суб’єктів сектора безпеки України.

В статье рассмотрены содержание, понятие и субъекты общественного контроля над сектором безопасности в контексте развития науки административного права, указано на проблемы его реализации. Раскрыты и проанализированы контрольные полномочия субъектов общественного контроля, предусмотренные Законом Украины «О национальной безопасности Украины». Установлено, что в научных работах различают два подхода к его пониманию - узкое и широкое. Предложено авторское определение правовой конструкции «общественный контроль над сектором безопасности». Установлено, что в законодательстве к составляющим институтов гражданского общества отнесены общественные организации, профессиональные и творческие союзы, организации работодателей, благотворительные и религиозные организации, органы самоорганизации населения, негосударственные средства массовой информации и другие непредпринимательские общества и учреждения, легализованные в соответствии с законодательством. Раскрыто, что граждане самостоятельно участвуют в осуществлении общественного контроля над сектором безопасности в случае обращения: 1) к Уполномоченному Верховной Рады Украины по правам человека и 2) его представителю или 3) в другой государственный орган сектора безопасности в соответствии с нормами законодательства. Установлено, что в других случаях граждане участвуют в осуществлении общественного контроля над сектором безопасности через общественные организации, членами которых они являются, через депутатов представительных органов власти. Определены деятельность Общественных советов при государственных органах сектора безопасности как субъектов общественного контроля. Аргументировано, что в реализации мероприятий гражданского контроля различают ряд проблем, которые и требуют решения, а это: (1) вопрос установления ответственности субъектов сектора безопасности за последствия принятых решений в секторе безопасности в контексте игнорирования предложений общественности (2) необходимость определения четких правил обязательной отчетности (письменная форма, периодичность, ответственность за их невыполнение) органов сектора безопасности в рамках осуществления контроля институтами гражданского общества (3) обязательное выполнение законодательных норм по созданию Общественных советов при всех субъектах сектора безопасности (4 ) внедрение обязательного ежегодного издания так называемых «белых книг» и / или аналитических документов (осмотров, национальных докладов, статистических данных) каждым из субъектов сектора безопасности Украины.

The article considers the content, concept and subjects of public control over the security sector in the context of the development of the science of administrative law, points out the problems of its implementation. The control powers of subjects of public control provided for by the Law of Ukraine “On the National Security of Ukraine. It is established that scientific works distinguish two approaches to its understanding – narrow and broad. The author’s definition of the legal construction “public control over the security sector” is proposed. It has been established that the legislation refers to the constituent civil society institutions, namely: public organizations, professional and creative unions, employers’ organizations, charitable and religious organizations, bodies of self-organization of the population, non-governmental media and other non-entrepreneurial societies and institutions legalized in accordance with legislation. It is disclosed that citizens independently participate in the exercise of public control over the security sector in the event of an appeal: 1) to the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights and 2) his representative or 3) to another government body in the security sector in accordance with the law. It was established that in other cases, citizens participate in the exercise of public control over the security sector through public organizations of which they are members, through deputies of representative bodies of power. The activities of the Public Councils under the state bodies of the security sector as subjects of public control are determined. It is argued that in the implementation of civil control measures distinguish a number of problems that need to be addressed, namely: (1) the issue of establishing the responsibility of security sector entities for the consequences of decisions in the security sector in the context of disregarding public proposals; mandatory reporting (written form, periodicity, responsibility for noncompliance) of security sector bodies in the framework of control by civil society institutions, (3) mandatory implementation of legislation on the establishment of Public Councils at all entities of the security sector, (4) introduction of mandatory annual publication of so-called “White Books” and/or analytical documents (reviews, national reports, statistics) by each of the subjects of the security sector of Ukraine.