Аналіз стратегічних розривів у діючих на території України кластерних системах

Abstract

Існує досить багато визначень поняття інноваційного промислового кластера, що пояснюється різними підходами та характером організацій, що займаються цією проблемою. Так, держава і державні органи схильні до максимально розширювального трактування кластера, наближаючи його до адміністративних границь тих або інших територій. Вони використовують звичайно дуже широкі, загальні визначення, засновані, наприклад, на масштабах зайнятості, потенціалі економічного росту, політичній вазі регіону, тощо. Такий підхід приводить до того, що кластерами називаються досить широкі категорії і сфери бізнесу, такі як металургія, професійні послуги, туризм, тощо, хоча вони не мають нічого, щоб зв’язувало їх у єдину виробничу систему. Другий підхід є характерним для академічних і дослідницьких кіл. Для нього є характерним пошук кількісних показників і параметрів, необхідних для проведення статистичного економічного аналізу, таких як стандартні промислові класифікації галузей, показники економічної агломерації і транснаціональні потоки.