Президент говорить! Новорічні звернення президентів України: політичний PR, ритуал, раціональний дискурс (частина 1: від Л. Кравчука до В. Ющенка)

Abstract

У статті досліджуються новорічні звернення президентів як важлива складова частина сучасного медіатизованого політичного дискурсу. Відзначено, що новорічні звернення містять ознаки політичного PR (зв’язки із громадськістю), ритуалу та раціонального політичного дискурсу. Саме тому їх дослідження потребує синтезу політичної соціології (у зверненнях голів держави втілюється політична свідомість і політична поведінка), комунікативістики (аналіз дискурсивних практик та зв’язків із громадськістю), соціальної антропології (ритуал у пострадянських суспільствах). Стаття базується на матеріалах емпіричного дослідження текстів новорічних звернень президентів України. У першій частині статті представлено дослідження новорічних звернень президентів України Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка. Це зумовлено хронологією президентських звернень. У процесі дослідження було виокремлено ключові слова, які використовувались у зверненнях, згадування минулого та майбутнього у новорічних зверненнях президентів України. Досліджено контекст та ідеологічне забарвлення подій минулого та бачення майбутнього. Відзначено деякі аспекти формування ритуалу новорічних звернень та його особливості у період СРСР. Аргументовано, що в постсоціалістичних країнах відбувались активні пошуки нового формату новорічного звернення, який би поєднував ритуал, політичний PR та раціональний політичний дискурс. Головне завдання новорічних звернень – сприяння легітимізації влади в нових спільнотах. Констатуємо, що в досліджуваний період у новорічних зверненнях переважав ритуальний тип політичного дискурсу. Водночас у політичному дискурсі формується новий образ суспільства, як транзитного суспільства. Цей образ відображається та закріплюється в новорічних зверненнях. Аналіз новорічних звернень Президентів України дозволяє побачити спроби підмінити теперішнє України минулим-майбутнім, штучно створивши у громадян переживання тимчасовості, перехідного стану українського суспільства.

В статье исследуются новогодние обращения президентов как важная составная часть современного медиатизованого политического дискурса. Отмечено, что новогодние обращения содержат признаки политического PR (связи с общественностью), ритуала и рационального политического дискурса. Именно поэтому их исследование требует синтеза политической социологии (в обращениях глав государства воплощается политическое сознание и политическое поведение), комуникативистики (анализ дискурсивных практик и связей с общественностью), социальной антропологии (ритуал в постсоветских обществах). Статья базируется на материалах эмпирического исследования текстов новогодних обращений президентов Украины. В первой части статьи представлено исследование новогодних обращений президентов Украины Л. Кравчука, Л. Кучмы, В. Ющенко. Это обусловлено хронологией президентских обращений. В процессе исследования было выделено ключевые слова, которые использовались в обращениях, упоминания прошлого и будущего в новогодних обращениях президентов Украины. Исследован контекст и идеологическая окраска событий прошлого и видения будущего. Отмечены некоторые аспекты формирования ритуала новогодних обращений и его особенности в период СССР. Аргументировано, что в постсоциалистических странах происходили поиски нового формата новогоднего обращения, который бы совмещал ритуал, политический PR и рациональный политический дискурс. Главная задача новогодних обращений - содействие легитимизации власти в новых сообществах. Констатируем, что в исследуемый период в новогодних обращениях преобладал ритуальный тип политического дискурса. В то же время в политическом дискурсе формируется новый образ общества, как транзитного общества. Этот образ отражается и закрепляется в новогодних обращениях. Анализ новогодних обращений президентов Украины позволяет увидеть попытки подменить настоящее Украины прошлым-будущим, искусственно создав у граждан переживания временности, переходного состояния украинского общества.

The article reveals the New Year’s addresses of presidents as an important component of modern mediatized political discourse. It is noted that New Year’s speeches contain signs of political PR (public relations), ritual and rational political discourse. Therefore, their research requires a synthesis of political sociology (political consciousness and political behavior are embodied in the speeches of the heads of state), communication studies (analysis of discursive practices and public relations), social anthropology (ritual in post-Soviet societies). The article is based on the materials of an empirical study of the texts of New Year’s speeches of the Presidents of Ukraine. The first part of the article presents a study of New Year’s speeches of such Presidents of Ukraine as L. Kravchuk, L. Kuchma and V. Yushchenko. This is due to the chronology of presidential speeches. In the course of the research, the key words used in the speeches as well as mentioning of the past and the future in the New Year’s speeches of the Presidents of Ukraine have been singled out. The context and ideological colouring of past events and vision of the future have been studied. Some aspects of the formation of the ritual of New Year’s speeches and its features in the period of the USSR have been noted. It has been argued that in the post-socialist countries there was an active search for a new format of New Year’s speech, which would combine ritual, political PR, and rational political discourse. The main task of New Year’s speeches is to promote the legitimization of power in new communities. We state that in the studied period the ritual type of political discourse prevailed in New Year’s speeches. At the same time, a new image of society as a transitional society is being formed in political discourse. This image is reflected and fixed in New Year’s speeches. The analysis of the New Year’s speeches of the Presidents of Ukraine allows seeing attempts to replace the present of Ukraine with the past-future, artificially creating the experience of temporality, the transitional state of Ukrainian society.