Глобалізація та модернізація як атрактори сучасного ідеалу

Abstract

Проблема ідеалу залишається у ХХІ столітті актуальною для дослідження. Взаємовідносини між ідеалом та його практичним втіленням є гострою темою для дискусій в сучасній філософії, політології, культурології. Мета статті пов’язана з визначенням атракторів як смислових епіцентрів зони комфорту. Мета та завдання обумовили застосування таких методів дослідження, як аналіз і синтез, що надало можливість уточнити визначення понять «ідеал», «атрактор», «глобалізація», «модернізація». Метод системно-структурного аналізу дозволив виявити функціонування ідеалу в новому посткомуністичному соціальному просторі. Сучасне полісистемне бачення проблеми ідеалу базується на взаємодії глобалізації та модернізації. Вони стають базовими атракторами на посткомуністичному просторі, оскільки домінують у дискурсивному просторі діалогу культур, формують взаємовплив економічних інтегративних та дезінтегративних процесів. Сучасні ідеали функціонують як функціональна система, існуючи скоріше як атрактори, як зони комфорту, спокою, тиші у хаосогенному середовищі, де глобалізація, модернізація, транзит, стають тими ешелонованими пан-універсаліями, які втрачають свій сенс як регулятивні абстракції та категорії. Ідеали посткомуністичного суспільства відбивають глибинні пласти постмодерністського світогляду, орієнтується на споживача, на постмодерністські системи трансформації реальності. Посткомуністичне суспільство не позбавилося ідеального як фактора суспільного життя людини, але ідеал медіалізується, стає масовим, надзвичайно інтерактивним у масмедійному просторі. Він формується навколо площі, ритуалізованого видовища, навколо дискурсивних практик культури та екранних артефактів.Проблема идеала остается в XXI веке актуальной для исследования. Взаимоотношения между идеалом и его практическим воплощением является острой темой для дискуссий в современной философии, политологии, культурологии. Цель статьи связана с определением аттракторов как смысловых эпицентров зоны комфорта. Цель и задачи обусловили применение таких методов исследования, как анализ и синтез, что позволило уточнить определение понятий «идеал», «аттрактор», «глобализация», «модернизация». Метод системно-структурного анализа позволил выявить функционирования идеала в новом посткоммунистическом социальном пространстве. Современное полисистемное видение проблемы идеала базируется на взаимодействии глобализации и модернизации. Они становятся базовыми аттракторов на посткоммунистическом пространстве, поскольку доминируют в дискурсивной пространстве диалога культур, формируют взаимовлияние экономических интеграционных и дезинтегративних процессов. Современные идеалы функционируют как функциональная система, существуя скорее как аттракторы, как зоны комфорта, покоя, тишины в хаосогенной среде, где глобализация, модернизация, транзит, становятся теми эшелонированной пан-универсалиями, которые теряют свой смысл как регулятивные абстракции и категории. Идеалы посткоммунистического общества отражают глубинные пласты постмодернистского мировоззрения, ориентируется на потребителя, на постмодернистские системы трансформации реальности. Посткоммунистическое общество не избавилось идеального как фактора общественной жизни человека, но идеал медиализуеться, становится массовым, очень интерактивным в массмедийном пространстве. Он формируется вокруг площади, ритуализированного зрелища, вокруг дискурсивных практик культуры и экранных артефактов.The problem of the Ideal in the 21st century remains relevant for research. The relationship between the Ideal and its practical embodiment is an acute topic for discussions in contemporary philosophy, political science, and cultural studies. The objective of the article was to determine the attractors as semantic epicentres of the comfort zone. The purpose and tasks have led to the use of such research methods as analysis and synthesis, which made it possible to clarify the definition of the concepts of «Ideal», «Attractor», «Globalization», «Modernization». The method of system-structural analysis allowed identifying the functioning of the Ideal in a new post-communist social space. The modern polycystic vision of the Ideal is based on the interaction of globalization and modernization. They become the main attractors in the post-communist space, since they are dominating in the discursive space of dialogue among cultures, forming the interplay of economic integrative and disintegrative processes. Modern ideals operate as a functional system, existing as attractors, as zones of comfort, tranquillity, silence in a chaotic environment, where globalization, modernization, and transit become those pan-universals that lose their meaning as regulatory abstractions and categories. The ideals of a post-communist society reflect the deep layers of a postmodern worldview; they are oriented to the consumer and the postmodernist systems of transformation of reality. The post-communist society did not get rid of the ideal as a factor in the social life of man, but the ideal is medialized, becomes massive, extremely interactive in the media space. It is formed around a square, ritualized spectacle, around discursive culture practices and screen artefacts.