Кризис как категория экзистенциальной социологии

Abstract

У статті розглядається криза як категорія і предмет досліджень екзистенціальної соціології. Представлена загальна характеристика екзистенціальної соціології, з позиції якої криза визначається як негативний перехідний стан свідомості індивідуального або колективного суб'єкта. Виділяються два основних рівня та відповідних види кризи — онтичний і онтологічний. Онтологічна криза визначається за допомогою характеристик якості, інтенсивності, надсистемності, суб'єктивності, сакральності й екзистенціальності. Онтична криза охарактеризована через поняття кількісного, екстенсивного, внутрісистемного, об'єктивного, профанного і сутнісного (есенціального). На підставі діалектичного співвідношення онтологічного та онтичного рівнів кризи відзначаються дві основні тенденції соцієтальних змін сучасного суспільства — онтологізація і аутентифікація. Розглядаються деякі перспективи розвитку кризової проблематики і cстверджується необхідність формування загальної теорії кризи на підставі екзистенціальної соціології.

В статье рассматривается кризис как категория и предмет исследований экзистенциальной социологии. Представлена общая характеристика экзистенциальной социологии, с позиции которой кризис определяется как негативное переходное состояние сознания индивидуального или коллективного субъекта. Выделяются два основных уровня и соответствующих вида кризиса — онтический и онтологический. Онтологический кризис определяется посредством характеристик качества, интенсивности, сверхсистемности, субъективности, сакральности и экзистенциальности. Онтический кризис охарактеризован через понятия количественного, экстенсивного, внутрисистемного, объективного, профанного и сущностного (эссенциального). На основании диалектического соотношения онтологического и онтического уровней кризиса отмечаются две основные тенденции социетальных изменений современного общества — онтологизация и аутентификация. Рассматриваются некоторые перспективы развития кризисной проблематики и утверждается необходимость формирования общей теории кризиса на основании экзистенциальной социологии.

The paper considers the crisis as a category and the subject of research for existential sociology. From the standpoint of the general theory of existential sociology crisis is defined as a negative transition state of consciousness of the individual or collective subject. There are two main levels and the relevant types of crisis – ontic and ontological. Ontological crisis is determined by the characteristics of the quality, intensity, extrasystematic, subjectivity, sacredness and existential. Ontical crisis characterized by the concepts of quantitative extensivity, insystematic, objective, profane and essential. Based on the dialectical relationship between the ontological and the ontic levels of the crisis there author marked two main tendencies of societal changes in contemporary society – ontologisation and authentication. There is also affected some prospects of a crisis issues and need for a general theory of the crisis on the basis of existential sociology.