China’s Belt and Road Initiative in the Contested Eastern Neighborhood: A Case Study of Ukraine

Abstract

In this article I argue that the increasingly three-sided competition for influence – between Russia, China and the West in and over Ukraine – has created a new space for autonomous decision making and can increase Ukraine’s own agency when it comes to strategic geopolitical and geo-economic choices in its foreign policy. Relying on competition theory to determine competitive influence-seeking policies of great powers and strategies of smaller states, I propose a ‘smart leadership’ strategy for Ukraine, aimed at the management of its status in the Russia-China-West triangle. In the first part of article, I outline Ukraine’s national interests. This is followed by a consideration of the geopolitical and geo-economic environment in which Ukraine has operated until recently before I detail the changes in this environment that are related to the increased economic significance that China has assumed for Ukraine. In the second part, I consider what smart leadership would look like if Ukraine were to escape its current dual entrapment of positioning of a small state in the geopolitical competition of great powers.У цій статті я стверджую, що підсилена тристороння конкуренція за вплив – між Росією, Китаєм і Заходом в Україні і над нею – створила новий простір для автономного прийняття рішень і може посилити власний вплив України, коли справа доходить до стратегічних геополітичних і географічних питань, економічного вибору у зовнішній політиці. Спираючись на теорію конкуренції для визначення конкурентної політики прагнення до впливу великих держав і стратегій малих держав, я пропоную стратегію “розумного лідерства” для України, спрямовану на управління її статусом у трикутнику Росія – Китай – Захід. Малі держави з сильними демократичними інститутами можуть скористатися конкуренцією між великими державами для підвищення конкурентоспроможності та стійкості своєї економіки. У першій частині статті окреслюються національні інтереси України. Далі слідує розгляд геополітичного і геоекономічного середовища, в якому Україна діяла до недавнього часу, перед докладним освітленням змін у цьому середовищі, які пов’язані зі збільшеним економічним значенням, яке Китай набув для України. У другій частині статті розглядається, як могло б виглядати розумне керівництво, якби Україна вирвалася з нинішньої подвійний пастки позиціонування малої держави у геополітичному змаганні великих держав. В якості завдань розумного керівництва названі: зміцнення внутрішніх демократичних інститутів в Україні, співпраця з BRI під егідою Платформи взаємодії між ЄС і Китаєм та відмінність співпраці з BRI і “справедливої торгівлі” з Китаєм. Також стверджується, що розвиток відносин України з Китаєм не відбувається ізольовано від її відносин з Росією або незалежно від відносин між Росією і Китаєм. Позитивні відносини з Китаєм, в яких обидві сторони зацікавлені у взаємній вигоді та визнають свої відповідні обмеження, також забезпечать Україні сильнішу позицію відносно Росії.В этой статье я утверждаю, что усиливающаяся трехсторонняя конкуренция за влияние – между Россией, Китаем и Западом в Украине и над ней – создала новое пространство для автономного принятия решений и может усилить собственное влияние Украины, когда дело доходит до стратегических геополитических и географических вопросов, экономического выбора во внешней политике. Опираясь на теорию конкуренции для определения конкурентной политики стремления к влиянию великих держав и стратегий малых государств, я предлагаю стратегию “разумного лидерства” для Украины, направленную на управление ее статусом в треугольнике Россия – Китай – Запад. Малые государства с сильными демократическими институтами могут воспользоваться конкуренцией между великими державами для повышения конкурентоспособности и устойчивости своей экономики. В первой части статьи очерчиваются национальные интересы Украины. Затем следует рассмотрение геополитической и геоэкономической среды, в которой Украина действовала до недавнего времени, перед подробным освещением изменений в этой среде, связанных с возросшим экономическим значением, которое Китай приобрел для Украины. Во второй части статьи рассматривается, как могло бы выглядеть разумное руководство, если бы Украина вырвалась из нынешней двойной ловушки позиционирования малого государства в геополитическом соревновании великих держав. В качестве задач разумного руководства названы: укрепление внутренних демократических институтов в Украине, сотрудничество с BRI под эгидой Платформы взаимодействия между ЕС и Китаем и различие сотрудничества с BRI и “справедливой торговли” с Китаем. Также утверждается, что развитие отношений Украины с Китаем не происходит изолированно от ее отношений с Россией или независимо от отношений между Россией и Китаем. Позитивные отношения с Китаем, в которых обе стороны заинтересованы во взаимной выгоде и признают свои соответствующие ограничения, также обеспечат Украине более сильную позицию по отношению к России.