Теоретико-методологічні основи формування української ідентичності як фактору соціально-політичних змін сучасності

Abstract

У статті розглядається і обґрунтовується те, що громадянська ідентичність має різні ступені презентації, це пояснюється внутрішніми, регіональними, соціально-культурними відмінностями. Виявлено різноманітні підходи до вивчення ідентичності, що обумовлено складністю і багатомірністю як реального феномена ідентичності, так і самого поняття. Звертається увага на те, що нині Україна перебуває на такому етапі розвитку, коли громадянська ідентичність є основою для консолідації різних етнічних та культурних громад. Зауважується, що для українського суспільства також важливо розвивати етнічну, місцеву, регіональну, європейську та глобальну ідентичність, тому що раціональний розвиток ідентичності є причиною успішного розвитку України. Стверджується що кожна людина, яка проживає на території України, повинна ототожнювати себе з українцем, поважаючи багатокультурний характер людського співтовариства. Самоідентифікація окремої людини переросте у любов до своєї батьківщини серцем, а потім трансформується у повагу до своєї держави – нації. Формування громадянської ідентичності для України є вкрай важливим. Україна через особливості історичного розвитку (набуття реальної незалежності лише наприкінці ХХ ст.) опинилася у ситуації «симетричної дихотомії»: в один і той самий час потрібно будувати етнонаціональну державу та державу громадянської нації. Російсько-українська війна об’єднала представників багатьох національностей, етнічних груп, релігій, переоцінені цінності і утвердилися моральні коди, визначилися нові орієнтири і пріоритети які сформувалися у особливу систему громадянських уявлень і забезпечують консолідацію людей в єдиній Українській державі.

The article considers and substantiates the opinion that civic identity has various stages of presentation, which can be explained by internal, regional and sociocultural differences. It reveals varied approaches to exploration of identity, which is determined by the complexity and multidimensional nature of both identity as a phenomenon and identity as a notion. It brings to notice that Ukraine is currently at the specific stage of its development, when civic identity becomes the basis for consolidation of various ethnic and cultural communities. The author remarks that it is important for the Ukrainian society to develop ethnic, local, regional, European and global identity, because rational development of identity is the key to Ukraine’s successful development. It is asserted that every person residing in the territory of Ukraine needs to identify themselves as Ukrainians, with respect for the multicultural nature of the human community. Self-identification of an individual turns into love of one’s homeland, and then transforms into respect for one’s state and nation. Forming civic identity is crucial for Ukraine. Due to peculiarities of its historical development (gaining real independence only in the late 20th century), our country found itself in a situation best described as «symmetrical dichotomy»: it has to build an ethno-national state and a state of civic nation at the same time. The Russo-Ukrainian war has united representatives of many nationalities, ethnic groups and religious communities, helped to reappraise the values and establish codes of ethics, and decide on new milestones and priorities that have weaved into a particular system of civic ideas and now ensure consolidation of all people in the unified Ukraine.