Міжнародно–правове регулювання реадмісії осіб в Європейському Союзі
| dc.contributor.author | Левченко, Ігор Сергійович | |
| dc.date.accessioned | 2024-10-30T21:10:17Z | |
| dc.date.available | 2024-10-30T21:10:17Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description | Левченко І. С. Міжнародно–правове регулювання реадмісії осіб в Європейському Союзі : дис…доктора філос. / Левченко, Ігор Сергійович ; Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2024. – 210 с. | |
| dc.description.abstract | Дисертаційне дослідження присвячене актуальному завданню науки міжнародного права – дослідженню правових основ реадмісії осіб в Європейському Союзі, виявленню особливостей системи договорів про реадмісію в ЄС та практичних можливостей її застосування в Україні . У роботі розкривається зміст поняття реадмісії в міжнародному праві, досліджуються міжнародно - правові документи що встановлюють баланс між правом на вільний вибір місця проживання та міркуваннями прав людини, суспільної моралі та громадського порядку, що можуть зумовлювати видворення небажаних іноземців, в першу чергу тих, що проживають на території країни нелегально. Демонструється, що реадмісія є самостійним інститутом в рамках галузі міжнародного міграційного права, що сформувався після Другої світової війни переважно в країнах Заходу, в першу чергу, в Європі. Досліджуються витоки цього інституту, що походить з принципу державного суверенітету. Розглядаються категорії осіб, що можуть бути піддані реадмісії, визначається поняття запитуючої та приймаючої держави. Виявляються підстави та порядок реадмісії, досліджуються її правові основи в формі системи двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод та звичаєвого міжнародного права. Розглядається проблематика реадмісії в праві Європейського Союзу. Доводиться, що правові норми щодо реадмісії походять зі спільної зовнішньої політики ЄС в сфері міграції та надання притулку. Простежується розвиток цієї політики, початок якої збігається із заснуванням самого Союзу та пов’язаний зі значним міграційним тиском, якому завжди піддавався цей один з найпривабливіших для мігрантів регіон в світі. Аналізується система двосторонніх та багатосторонніх угод ЄС про реадмісію, а також особливості включення стандартних положень про реадмісію до інших документів ЄС, таких як договори про співпрацю, партнерство та асоціацію. Окреслюються два підходи ЄС до контролю міграції: підхід, спрямований на контроль, до якого входить власне реадмісія, та підхід, спрямований на запобігання, що полягає в усуненні корінних причин міграції в країнах походження. Виявляється система стимулів ЄС, за допомогою яких Союз спонукає треті країни укладати угоди про реадмісію. Приділяється увага політикам Європейського Союзу щодо реадмісії, спрямованим на регіони Середземномор’я та Східної Європи. Розглядаються двосторонні та багатосторонні ініціативи, спрямовані індивідуально на треті країни та багатосторонні процеси, такі як Євро - Середземноморське партнерство та Європейська політика сусідства. Досліджується місце контролю міграції та реадмісії в цих процесах. Демонструється розвиток ініціатив двостороннього співробітництва на основі планів дій між ЄС та третьою країною. Виявляється відмінність між підходами, що ЄС застосовує до країн Середземномор’я та Східної Європи. Останні розглядаються як потенційні члени ЄС, що дозволяє Союзу пропонувати їм значно ширше коло стимулів для співпраці щодо міграційного контролю та реадмісії. Демонструється місце зобовʼязань щодо реадмісії в Копенгагенських критеріях членства в ЄС і як виконання цих критеріїв сприяє покращенню міграційного контролю та реадмісії в країнах Східної Європи. Досліджується підхід ЄС до укладання договорів про реадмісію та їх типова структура. Показується стандартизований підхід Європейської Комісії до змісту угод про реадмісію. Досліджується цей зміст та його складові елементи. Показується , яким чином ЄС спонукає треті країни укладати угоди про реадмісію не тільки з Союзом, а й між собою, що призводить до покращення міграційного контролю вже в цих країнах. Виявляються позитивні чинники укладання угод про реадмісію для третіх країн, зокрема спрощення візового режиму, спрощення легальної міграції та допомога у розбудові спроможностей боротьби з нелегальною міграцією. Виявляється сутність пакетного підходу ЄС до укладання договорів про реадмісію, що полягає в наданні пакету позитивних стимулів в обмін на готовність третьої країни співробітничати в галузі реадмісії. Констатується, що в арсеналі ЄС наявні і негативні стимули у вигляді санкцій для країн, що не співпрацюють, і разом з тим підкреслюється, що такі негативні стимули майже не використовуються. Досліджується поняття і сутність партнерств мобільності як інструменту альтернативного угодам про реадмісію. Виявляється сутність поняття мобільності як категорії ширшої ніж міграція. Доводиться, що партнерства з мобільності є більш прийнятними для третіх країн, оскільки вони краще сприяють їхньому розвитку та запобігають витоку робочих рук та мізків. Показується, що партнерства з мобільності є більш гнучким інструментом через кращу можливість пристосовувати їх до потреб як окремих третіх країн, так і країн - членів ЄС, що робить їх більш прагматичним та збалансованим інструментом, ніж угоди про реадмісію. Разом з тим, наголошується на недоліках такого інструменту як партнерства з мобільності, зокрема на їхній меншій нормативній силі, порівняно з угодами про реадмісію та відсутності чітких гарантій виконання з боку сторін. Показується, що партнерства з мобільності є проявом ширшої тенденції до деформалізації співробітництва ЄС з третіми країнами в галузі контролю міграції та реадмісії. Простежується тенденція до деформалізації, що проявляється у використанні інструментів м’якого права замість «жорстких» угод про реадмісію. Простежується тенденція до укладання документів м’якого права в обхід процедур укладання міжнародних договорів ЄС, на рівні голів відомств в форматі стандартних операційних процедур, кращих практик, тощо. Окреслюються переваги неформальних домовленостей, зокрема спрощеність та швидкість процедур, гнучкість та можливість конкретизації норм угод про реадмісію для конкретних ситуацій. Поряд з тим, підкреслюються недоліки деформалізації такі як ризики для правової визначеності, демократичного контролю та судового контролю, а також для захисту прав людини. Наголошується, що неформальність та непублічність угод не дозволяє особам, яких піддають процедурі реадмісії, прогнозувати свою поведінку на підставі відомих та передбачуваних правових норм. Досліджується конфлікт між політикою реадмісії ЄС та політикою щодо притулку, і в ширшому аспекті всім масивом міжнародно - правових норм щодо притулку. Досліджується практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо угод про реадмісію в аспекті права на притулок. Виявляється тенденція до перекладання відповідальності за шукачів притулку на треті країни, що виступають для них транзитними і розглядаються в ЄС як умовно безпечні. Досліджуються зобов’язання щодо реадмісії, встановлені Дублінським регламентом всередині ЄС. Розглядаються поняття першої країни притулку та третьої безпечної країни. Констатується, що в сфері реадмісії шукачів притулку також спостерігається тенденція до деформалізації, коли повернення шукачів притулку регулюється неформальними документами, що створює додаткові ризики порушення принципу невислання, зокрема через піддання шукачів притулку ризику ланцюгового вислання з третіх безпечних країн. Проблеми європейської системи реадмісії розглядаються на прикладі кризи біженців, пік якої прийшовся на 2015 рік. Показується яким чином криза висвітлила недоліки Дублінської системи надання притулку ЄС, створивши не пропорційний тиск на перші країни притулку. Простежуються спроби окремих країн ЄС здолати кризу в залежності від їхнього географічного розташування шляхом закриття кордонів або нереєстрації шукачів притулку та дозволу їм безконтрольно рухатися територією ЄС. Виявляються нові комплексні підходи, застосовані ЄС для вирішення проблеми біженців, зокрема шляхом розселення шукачів притулку на території всіх країн ЄС за встановленими квотами, пришвидшення реадмісії осіб, які прибули до ЄС явно в пошуках кращого життя для себе, а не переховуючись від переслідувань, створення ізольованих таборів для шукачів притулку на території окремих країн, а також перехоплення та примусового повернення шукачів притулку до третіх країн. Наголошується, що і в цьому випадку політики ЄС не були суто репресивними, а, принаймні частково, були спрямовані на розв’язання корінних причин міграції в країнах походження. Відзначається, що ці заходи дозволили якщо не усунути, то пом’якшити та поступово подолати кризу біженців. Досліджуються правовідносини України з ЄС та окремими країнами - членами ЄС в галузі реадмісії. Надається характеристика Угоди про реадмісію між Україною та ЄС 2007 року. Розглядаються угоди з окремими державами - членами ЄС, зокрема Угорщиною, Польщею, Латвією та Болгарією та констатується, що угода з ЄС має вищу юридичну силу по відношенню до них. На прикладі України досліджується політика ЄС з використання максимальної кількості стимулів у вигляді прямої допомоги, нарощування спроможностей та лібералізації візового режиму, аби спонукати третю країну до співробітництва в галузі реадмісії. Показується розвиток правовідносин з ЄС в галузі реадмісії в аспекті євроінтеграційних прагнень України. Простежується зближення українського законодавства щодо реадмісії з європейським acquis communautaire. Констатується, що повномасштабне російське вторгнення не призвело до значних змін у взаємодії України з ЄС в галузі реадмісії, яка продовжується з урахуванням перспективи повного членства України в ЄС. Склад разової ради: Голова ради – Бехруз Хашматулла, д.ю.н., професор, завідувач кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Одеська юридична академія». Рецензенти: Грушко Мальвіна Валеріївна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Одеська юридична академія»; Мануїлова Катерина Вікторівна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Одеська юридична академія». Офіційні опоненти: Громовенко Костянтин Вікторович, д.ю.н., професор, ректор, професор кафедри морського та міжнародного права Міжнародного гуманітарного університету; Завгородня Владислава Миколаївна, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри міжнародного, європейського права та порівняльного правознавства Сумського державного університету. Захист відбудеться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23 (зала засідань Вченої ради Національного університету "Одеська юридична академія"). Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@user-wu8rk6dl5l | |
| dc.identifier.citation | Левченко І. С. Міжнародно–правове регулювання реадмісії осіб в Європейському Союзі : дис…доктора філос. Одеса, 2024. 210 с. | |
| dc.identifier.uri | https://hdl.handle.net/11300/28490 | |
| dc.language.iso | other | |
| dc.publisher | Одеса | |
| dc.subject | реадмісія | |
| dc.subject | контроль міграції | |
| dc.subject | зовнішні політики ЄС | |
| dc.subject | міграційні політики | |
| dc.subject | міграція | |
| dc.subject | принцип заборони вислання | |
| dc.subject | криза біженців | |
| dc.subject | шукачі притулку | |
| dc.subject | гармонізація законодавства України з правом ЄС | |
| dc.subject | право ЄС | |
| dc.subject | права людини | |
| dc.subject | Суд Європейського Союзу | |
| dc.subject | загальноєвропейська система надання притулку | |
| dc.subject | біженець | |
| dc.subject | політичні переконання | |
| dc.subject | право на отримання міжнародного захисту | |
| dc.subject | readmission | |
| dc.subject | migration control | |
| dc.subject | EU foreign policies | |
| dc.subject | migration policies | |
| dc.subject | migration | |
| dc.subject | principle of non-refoulement | |
| dc.subject | refugee crisis | |
| dc.subject | asylum seekers | |
| dc.subject | harmonization of Ukrainian legislation with EU law | |
| dc.subject | EU law | |
| dc.subject | human right | |
| dc.subject | Court of Justice of the European Union | |
| dc.subject | European asylum system | |
| dc.subject | refugee | |
| dc.subject | political opinion | |
| dc.subject | right to international protection | |
| dc.title | Міжнародно–правове регулювання реадмісії осіб в Європейському Союзі | |
| dc.type | Thesis |
Файли
Контейнер Original
1 - 5 з 16
Завантаження...
- Name:
- Левченко_І_МІЖНАРОДНО_ПРАВОВЕ_РЕГУЛЮВАННЯ_РЕАДМІСІЇ_ОСІБ_В_ЄВРОПЕЙСЬКОМУ (2).pdf
- Size:
- 1.82 MB
- Format:
- Adobe Portable Document Format
Без Ескізу
- Name:
- Левченко_І_МІЖНАРОДНО_ПРАВОВЕ_РЕГУЛЮВАННЯ_РЕАДМІСІЇ_ОСІБ_В_ЄВРОПЕЙСЬКОМУ.asice
- Size:
- 1.74 MB
- Format:
- Unknown data format
Завантаження...
- Name:
- Левченко_І_МІЖНАРОДНО_ПРАВОВЕ_РЕГУЛЮВАННЯ_РЕАДМІСІЇ_ОСІБ_В_ЄВРОПЕЙСЬКОМУ (1).pdf
- Size:
- 51.38 KB
- Format:
- Adobe Portable Document Format
Без Ескізу
- Name:
- Висновок кафедри Левченко.pdf
- Size:
- 293 B
- Format:
- Adobe Portable Document Format
Контейнер License
1 - 1 з 1
Без Ескізу
- Name:
- license.txt
- Size:
- 1.71 KB
- Format:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Description: