Новий популізм як технологія політичного маркетингу політичних партій

Abstract

У статті проаналізовано маркетингові стратегій провідних українських політичних партій та визначено місце технології «нового популізму» у цих стратегіях. Розглянуто проблеми популізму в умовах медіатизації політики та визначено, що в той час, коли повідомлення у соцмережах і мас-медіа стають замінниками конкретних політичних дій і рішень, популізм набуває якості віртуальних політичних дій. Як медіа-реальність стає симулятором політичної реальності, так і медіа-повідомлення про політику стає симулятором (медійною замінною) існуючої політичної реальності. Встановлено, що за таких умов на зміну традиційному популізму приходить новий популізм, основою якого є активне використання потужних цифрових технологій. Проведено аналіз програм провідних політичних партій України (Слуга народу, Європейська солідарність, Голос, Батьківщина, Опозиційна платформа «За життя») та виявлено, що в них, зазвичай, мова йде про зниження податкового тиску, створення нових робочих місць, підвищення пенсій та зарплат, соціальний захист тощо та, водночас, не прописані шляхи досягнення задекларованих цілей. Це свідчить про орієнтацію партій «на ринок», оскільки програмні положення чітко корелюють із запитами українців, виявленими в ході соціологічних опитувань. Українські політичні партії практично не орієнтованість свою діяльність «на продукт» та «на продажі», оскільки український політичний ринок не відповідає моделі «вільної конкуренції», що зумовлює труднощі просування на ньому партійних продуктів. Орієнтація на ринок неминуче призводить до необхідності узгодження кроків об’єктів політичного маркетингу з електоральними очікуваннями, а медіатизації політичної культури дає можливість популістам отримати якнайширшу підтримку населення, демонструючи себе яскравими лідерами та справжніми представниками «народу».

The article analyzes the marketing strategies of leading Ukrainian political parties and identifies the place of "new populism" technology in these strategies. The authors considered the problems of populism and determined that populism acquires the quality of virtual political action. This is happening in the context of the mediatization of politics; in an environment where messages on social networks and the media become substitutes for specific political actions and decisions. Media reality becomes a simulator of political reality, and media coverage of politics becomes a simulator (media replacement) of the existing political reality. The authors found that under such conditions, traditional populism is being replaced by new populism based on the active use of powerful digital technologies. The authors analyzed the programs of the leading political parties of Ukraine (“Servant of the People Party”, “European Solidarity”, “Voice”, “Motherland”, “The Opposition Platform – For Life”) and found that they usually relate to reducing tax pressure, creating new jobs, increasing pensions and wages, social protection, etc. and, at the same time, there are no prescribed ways to achieve the stated goals. This indicates the market orientation of the parties, as the provisions of the program are clearly correlated with the demands of Ukrainians identified in the polls. Ukrainian political parties are practically not focused “on product” and “on sales”, as the Ukrainian political market does not meet the model of “free competition”, which complicates the promotion of party products. Market orientation inevitably leads to the need to reconcile the steps of political marketing with electoral expectations, and the mediatization of political culture allows populists to gain the widest possible support, showing themselves as bright leaders and true representatives of the "people".