Система покарань у кримінальному праві та законодавстві України

Басалюк, Наталія Василівна

Система покарань у кримінальному праві та законодавстві України

dc.contributor.author	Басалюк, Наталія Василівна
dc.date.accessioned	2023-02-20T15:39:35Z
dc.date.available	2023-02-20T15:39:35Z
dc.date.issued	2023
dc.description	Басалюк Н. В. Система покарань у кримінальному праві та законодавстві України : дис…доктора філос. / Басалюк, Наталія Василівна ; Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2023. – 233 с.	en_US
dc.description.abstract	Дисертація є першим у вітчизняній науці кримінального права спеціальним цілісним фундаментальним правовим дослідженням системи покарань у її історичній динаміці, чинному функціонуванні та потенційному оформленні, яке запропоновано у рамках кримінально-правової реформи. У науковій роботі наведено низку авторських понять, ідей та висновків, які характеризуються науковою новизною.	en_US
dc.description.abstract	У дослідженні висвітлено змістовні міркування щодо системи покарань у кримінальному праві та законодавстві України: її хронологічний розвиток, теоретичне та законодавче підґрунтя на сучасному етапі, раціональний шлях удосконалення.
dc.description.abstract	Відтворено етапи хронологічної еволюції системи покарань, яка розпочалася з першого тривалого етапу: 1) від утворення Київської Русі у ІХ ст. із першими зародками каральної влади, переходу від помсти до приватного правосуддя і до перших законодавчих пам’ятників часів царизму, що мали кримінально-правову природу – Судебників 1497 та 1550 рр.; 2) другий етап пов'язаний із перебуванням України в складі Російської імперії. На цьому етапі покарання були законодавчо утілено в Судебник 1497 р., Судебник 1550 р., Соборне уложення 1649 р., Військові артикули 1715 р., Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р. Тогочасні словесні формули кримінального закону передбачали такі покарання як смертна кара (проста та кваліфікована), тілесні покарання, тюремне ув’язнення тощо; 3) темпоральні межі третього етапу простягаються з 1917 до 1922 рр., що завершився прийняттям першого кодифікованого акта – Кримінального кодексу УРСР; 4) четвертий етап тривав з 1922 до 1927 рр. – система покарань будувалася крізь призму революційних цінностей; 5) п’ятий етап простягнувся у межах з 1927 до 1960 рр. На цьому етапі особливо розвинулося вчення соціологічної школи; система покарань була підкорена політичним інтересам; 6) шостий етап тривав з 1960 до 2001 рр. і охарактеризувався відміною класового принципу, смертної кари (1999 р.) й ряду інших покарань, що супроводжували радянське кримінальне право; 7) сьомий етап розпочався у 2001 р. з моменту прийняття нового Кримінального кодексу й триває до теперішнього часу. Він характеризується науковими пошуками окремих питань класифікації видів покарань, підстав, порядку та особливостей застосування основних та додаткових, строкових та безстрокових видів покарань. Подальшого розвитку у юридичній думці і законодавчій течії набуває тенденція гуманізації.
dc.description.abstract	Виявлено викладені у кримінально-правовій літературі підходи до розуміння поняття «система покарань». Теоретичні міркування щодо поняття «система покарань» зазвичай зводяться до певної сукупності (множини) або переліку покарань. Пропонується визначення системи покарань як «конструктивної множини видів покарань, яка є втіленням нормативної реакції законодавця на різні прояви кримінально-протиправної поведінки». З метою єдиного розуміння теоретичних наукових положень і норм кримінального законодавства (особливо на тлі його реформування), рекомендовано використовувати термін «система покарань» у відповідній статті КК (Проєкті КК).
dc.description.abstract	До ознак системи покарань віднесено: 1) цілісність, яка не зводить систему покарань до простого об’єднання її складових; цілісність системи полягає у встановленні видів та розмірів покарань, які у подальшому деталізовано втіляться у конкретну кримінально-правову норму Особливої частини КК. Крім цього, ця властивість відображає взаємодію із зовнішнім середовищем. Система покарань є складовою інших надсистем: саме ознака цілісності дає можливість розглядати систему одночасно і як єдине ціле, і як підсистему вищих рівнів. Зокрема, система покарань володіє відносною самостійністю у рамках більш широкої системи кримінальної відповідальності, до якої входять такі інститути як звільнення особи від покарання та його відбування (ст.74 КК), судимість (Розділ ХІІІ КК); 2) цілеспрямованість – система покарань має певну ціль існування, що виражається у її інструментальній цінності, виступаючи, хоч і непрямо засобом захисту суспільних інтересів від кримінальних правопорушень. Із цілеспрямованістю тісно пов’язана властивість 3) функціональності системи: функції системи покарань випливають із функцій покарання. Виділяються такі функції системи покарань: виправна (корекційна), функція попередження (превентивна) і відновлювальна (компенсаційна); 4) структурність. Система покарань складається з частин, елементів, тобто має структуру. Елементами системи покарань є 12-ть видів покарань (кількісне вираження), кожен із яких володіє відповідними специфічними правообмежувальними властивостями, що відрізняються від інших елементів (якісний аспект). Види покарань володіють властивістю ідентифікаційності – кожний елемент може бути виділений з системи; 5) ієрархічна побудова – впорядкована послідовність різних компонентів системи і рівнів взаємозв’язку між ними. У якості критерію побудови системи покарань була обрана суворість, яка визначається через обсяг правообмежень, передбачених для засуджених. У залежності від суворості повинно бути здійснено розташування кожного виду покарання: з кожним новим видом зростає й суворість. Однак, вбачається можливість відмовитися від тези, що основним принципом побудови системи покарань є розташування покарань від менш суворого до більш суворого, оскільки штраф не відповідає статусу найменш суворого виду покарання; покарання стає дедалі важче виміряти за суворістю; сприйняття покарання засудженим індивідуальне – врахування фактичної суворості покарання стосовно конкретного засудженого можливе винятково на рівні індивідуалізації; 6) стійкість системи покарань виражається у відсутності змін шляхом додавання одних і видалення інших видів покарань у чинному КК. Хоча, суттєві зміни державних питань кримінальної політики (зокрема, розподіл кримінальних правопорушень на злочин і кримінальний проступок) вимагають кардинальних змін системи покарань.
dc.description.abstract	Розкрито зміст покарань, передбачених для повнолітніх осіб за чинним КК. Стосовно штрафу невиправданим видається залишення н.м.д.г., який покладено в основу його розрахунку, оскільки він перестав відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Натомість, інтенсивні зміни призвели до іншої крайності – занадто високі розміри штрафів, результатом чого стало ієрархічне руйнування системи покарань. Громадські роботи – вид покарання із високим рівнем соціального значення, корекційним потенціалом і можливістю одночасного відшкодування шкоди шляхом виконання безоплатної роботи на користь суспільства. Вбачається, що арешт може бути призначений за вчинення кримінальних проступків у разі, коли штраф (грошове стягнення) чи громадські роботи є занадто м’якими видами покарань. Обмеження волі спрямоване не лише на обмеження особистого права на свободу, але й передбачає обов’язкове залучення засудженого до праці. Видається необхідним подальше законодавче та виконавче удосконалення цього конвергованого виду покарання.
dc.description.abstract	Доводиться доцільність вилучення із чинного законодавства таких видів покарань як: 1) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу з огляду, на більшу приналежність до адміністративного, а не кримінального права; 2) виправні роботи, які містять не лише термінологічний дефект, адже кожне покарання є «виправним», але є формою штрафу із моральним тиском, який мав бути пов'язаний із виховним впливом колективу; 3) службові обмеження для військовослужбовців, які є гібридом вище названих покарань; 4) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців – покарання, що не відповідає принципу рівності з огляду на те, що, по-перше, призначення цього виду покарання не тягне за собою судимості; по-друге, необґрунтованим виглядає той факт, що окремі засуджені відбувають покарання у дисциплінарних батальйонах, які законодавством визначено як «військові частини» між тим, воно може бути поглинуте позбавленням волі.
dc.description.abstract	Підтримується можливість перетворення такого виду покарання як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на обмежувальний захід.
dc.description.abstract	Низка міжнародних договорів, ратифікованих ВРУ, ставлять перед національним законодавством завдання регулювання відносин з конфіскації або іншого примусового безоплатного вилучення доходів та майна, здобутого незаконним шляхом. У вітчизняному законодавстві конфіскація існує як додатковий вид покарання, спеціальна конфіскація – як «інший захід кримінально-правового характеру»; у Проєкті КК пропонується об’єднати ці два види і винести їх за межі і покарання, і заходів. Однак, істотно це проблему не вирішує, тому що в одному випадку при правозастосуванні конфіскація усе одно збереже свою каральну природу, а в іншому – буде мати ознаки превентивного заходу. На наш погляд, доцільним видається підхід, де конфіскація вилучається із системи покарань, а спеціальна конфіскація визнається засобом безпеки.
dc.description.abstract	Розглянуті покарання, передбачені для неповнолітніх осіб у чинному КК. Робиться висновок про необхідність проєктування системи покарань для неповнолітніх та молодих осіб, що міститиме такі пенологічні інструменти як громадські роботи і обмеження волі із зниженими строками відбування покарань, оскільки молоді деліквенти із низьким рівнем ризику вчинення кримінальних правопорушень повинні мати право на покарання, не пов’язані із ув’язненням.
dc.description.abstract	Пропонується виокремити перелік видів покарань для неповнолітніх і молодих осіб (до 21 року) окремою статтею Проєкту КК, що присвячена системі покарань, оскільки за редакцією Проєкту КК частина особливостей щодо неповнолітніх та молодих деліквентів вказана у загальному розділі щодо покарання, а частина – в окремому, що не сприяє чіткому розумінню юридичного тексту.
dc.description.abstract	Визнається роль штрафу як невід’ємної складової системи покарань, що може бути призначено як за злочини, так і за проступки, оскільки це покарання має цілий ряд переваг – воно не є руйнівним для особистості, може виступати альтернативою більш суворим видам покарань, бути додатковим покаранням; штраф відносно простий у виконанні. При цьому, відкидається необхідність розділеної термінології штраф – за злочини, грошове стягнення – за проступки, як це запропоновано у Проєкті КК. Не підтримується вилучення можливості застосування покарання у виді штрафу за злочини, пов’язані із домашнім насильством, оскільки правозастосувачі опиняться у ситуації, де вони будуть оцінювати не діяння, а особу злочинця і ступінь її спорідненості із потерпілим.
dc.description.abstract	Вдалим видається збереження розстрочення та відстрочення сплати штрафу за Проєктом КК, однак, з урахуванням максимального строку розстрочення у 5-ть років необхідним видається вказівка на застосування індексу інфляції.
dc.description.abstract	Підтримується уведення розрахункової одиниці для розрахунку штрафів, однак, наголошується на її завищеному розмірі. Оптимальним видається розмір розрахункової одиниці, яка дорівнює 100 гривням, (а не 200 гривням як це пропонується у Проєкті КК). Такий високий розмір розрахункової одиниці призведе до нездатності оплати штрафів, що не може бути оцінено позитивно, особливо з урахуванням того, що єдиною, запропонованою Проєктом КК альтернативою штрафові за вчинення злочинів є ув’язнення.
dc.description.abstract	Видається позитивним заміна терміна «позбавлення волі» на «ув’язнення», оскільки перше лише частково розкриває суть цього виду покарання, натомість установлення мінімального строку ув’язнення на рівні 3-х місяців, що повертає короткострокове позбавлення волі підтримати не можемо.
dc.description.abstract	Арешт як вид покарання, може бути призначений за вчинення кримінальних проступків у разі, коли штраф (грошове стягнення) чи громадські роботи є занадто м’якими видами покарань, або у зв’язку із тим, що ці види покарань не можуть бути застосовані до конкретного засудженого. Натомість, обмеження свободи пересування у Проєкті КК більше схоже на запобіжний захід, ніж на пенологічний інструмент, оскільки, відбувається змішування покарання та обмежувальних засобів, крім того, сутнісно цей захід можна порівняти із адміністративним наглядом.
dc.description.abstract	Крім цього, необхідним видається залишення альтернативи у виді обмеження волі, яке орієнтує деліквента на соціальну, професійну сферу, а не на кримінальну кар’єру, поштовх до якої він може отримати разом із засудженням до ув’язнення.
dc.description.abstract	Громадські роботи за Проєктом КК залишаються як покарання за проступки і виступають пробаційним заходом. У Проєкті КК їм присвоєно термінологію «безоплатні» і «суспільно корисні» роботи. Із нею ми погодитися не можемо, оскільки на фоні децентралізації і створення громад саме «громадські роботи» видаються найбільш вдалим поняттям. Крім того, недоречним, на наш погляд, є виокремлення «пробаційних заходів», які, по суті, підміняють покарання, між тим, як основна функція пробації – нагляд. Вважаємо, що громадські роботи як вид покарання може бути призначено за нетяжкі злочини.
dc.description.abstract	Склад разової ради:
dc.description.abstract	Голова ради – Стрельцов Євген Львович, д.ю.н., професор, професор Національного університету «Одеська юридична академія».
dc.description.abstract	Рецензенти: Горбачова Ірина Михайлівна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія»; Колодін Денис Олексійович, к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального права, декан факультету цивільної та господарської юстиції Національного університету «Одеська юридична академія».
dc.description.abstract	Офіційні опоненти: Пономаренко Юрій Анатолійович, д.ю.н., доцент, завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Балобанова Дарʼя Олександрівна, д.ю.н., доцент, професор кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ.
dc.description.abstract	Захист дисертації відбудеться 26 квітня 2023 року об 11:00 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань Вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія». Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься на сайті - https://www.youtube.com/channel/UC4NtcwoDHRQ6ZyZ10YPfnvQ/videos
dc.description.abstract
dc.identifier.citation	Басалюк Н. В. Система покарань у кримінальному праві та законодавстві України : дис…доктора філос. / Басалюк, Наталія Василівна ; Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2023. – 233 с.	en_US
dc.identifier.uri	https://hdl.handle.net/11300/23664
dc.publisher	Одеса	en_US
dc.subject	система покарань	en_US
dc.subject	злочин	en_US
dc.subject	проступок	en_US
dc.subject	покарання	en_US
dc.subject	види покарань	en_US
dc.subject	чинне кримінальне законодавство України	en_US
dc.subject	Проєкт КК	en_US
dc.subject	штраф	en_US
dc.subject	грошове стягнення	en_US
dc.subject	позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу,	en_US
dc.subject	громадські роботи	en_US
dc.subject	виправні роботи	en_US
dc.subject	службові обмеження для військовослужбовців	en_US
dc.subject	конфіскація майна	en_US
dc.subject	арешт	en_US
dc.subject	обмеження волі	en_US
dc.subject	тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців	en_US
dc.subject	позбавлення волі на певний строк	en_US
dc.subject	ув’язнення	en_US
dc.subject	довічне позбавлення волі	en_US
dc.subject	довічне ув’язнення	en_US
dc.subject	punishment system	en_US
dc.subject	crime	en_US
dc.subject	misdemeanor	en_US
dc.subject	punishment	en_US
dc.subject	types of punishments	en_US
dc.subject	current criminal legislation of Ukraine	en_US
dc.subject	Criminal Code Project	en_US
dc.subject	fine	en_US
dc.subject	deprivation of a military, special title, rank, rank or qualification class	en_US
dc.subject	community service	en_US
dc.subject	correctional service	en_US
dc.subject	service restrictions for of military personnel	en_US
dc.subject	confiscation of property	en_US
dc.subject	arrest	en_US
dc.subject	restriction of freedom	en_US
dc.subject	detention in a disciplinary battalion for military personnel	en_US
dc.subject	deprivation of liberty for a certain period	en_US
dc.subject	imprisonment	en_US
dc.subject	life imprisonment	en_US
dc.subject	life imprisonment	en_US
dc.subject	Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE	en_US
dc.title	Система покарань у кримінальному праві та законодавстві України	en_US
dc.type	Thesis	en_US