Демократизація політичних інститутів як чинник зовнішньополітичного вибору України

Abstract

У дисертації представлено авторську оцінку демократизації політичних інститутів як чинника зовнішньополітичного вибору України. У ХХІ столітті демократизація політичних інститутів стала однією із обов’язкових складових результативних політичних трансформацій на пострадянському просторі та соціально-економічного розвитку України. Процес демократизації політичних інститутів забезпечує широку участь громадян у прийнятті політичних рішень, виробленні та реалізації публічної політики, сприяє відкритості політичного процесу. Демократизація політичних інститутів є визначальним чинником зовнішньополітичного вибору. У свою чергу, демократизація політичних інститутів відбувається під впливом ендогенних (виборчі кампанії, діяльність масмедіа, інституціоналізація громадянського суспільства тощо) та екзогенних (інтерналізація та глобалізація) факторів. Політичні інститути, передусім інститути публічної влади, громадянського суспільства, інститут масмедіа та інститут виборів, інститут політичних партій тощо є основними акторами переходу України від авторитаризму до демократії. Без їх подальшої демократизації неможливо забезпечити відповідність стандартам відкритості, підзвітності влади, спрямованість її діяльності не на реалізацію приватних або групових (олігархічних) інтересів, а на служіння суспільному благу. У свою чергу, демократизація політичних інститутів виступає чинником зовнішньополітичного вибору України. Так, після кожної нової хвилі демократизації у пострадянських країнах значно посилювався вектор на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Відбувалися відповідні дискусії серед експертів та у масмедіа, які впливали на громадську думку. У програмах парламентських політичних партій акцентувалась увага на необхідності європейського вибору України. Наприклад, так відбувалося після парламентських виборів 2002, 2007, 2014 та 2019 років. Потужний поштовх європейському вибору дали президентські вибори 2004 та 2014 років, а також пов’язані із ними українські майдани 2004 та 2013-2014 років. Навпаки, після авторитарних реверсів зовнішньополітичний європейський вибір ставився під сумнів із боку влади. Так відбувалось після парламентських виборів у 2006 та 2012 роках, після президентської кампанії 2010 року. Масмедіа постали в якості одного з основних інститутів, який значно посилив розвиток політичних технологій, покращив політичну інформованість громадян, сприяв забезпеченню відкритості політичного простору. Інститут масмедіа є визначальним з точки зору активізації процесу політичних комунікацій, адже він виконує функції інформування громадян, формування громадської думки, встановлення порядку денного суспільства, легітимації та делегітимації публічної влади. Інститут масмедіа – важлива складова медіаполітичної системи. У її межах утворюються та застосовуються технології політичного впливу на інститут масмедіа. Успішний демократичний транзит України не можливий без активної участі масмедіа, які стають каталізатором політичних змін. В умовах демократичного транзиту зазнають суттєвих трансформацій технології політичного впливу на інститут масмедіа, їх значення у реалізації зовнішньополітичного вибору України. У межах медіаполітичної системи дискусії щодо зовнішньополітичного курсу видозмінюються: від державної цензури радянського та пострадянського зразка до фінансового та політичного тиску на журналістів з боку олігархів. Порівняно з тоталітарними устроєм, в умовах демократизації політичних інститутів збільшується кількість суб’єктів політичного простору, які взаємодіють у медіаполітичній системі, здійснюючи вплив на зовнішньополітичний вибір за допомогою публічних та латентних технологій. Сучасні технології впливу демократизації політичних інститутів на зовнішньополітичний вибір є гібридними. Вони поєднують маркетингові та немаркетингові технології. Актуальність дослідження значно посилюється практичною значимістю дослідження демократизації політичних інститутів як чинника зовнішньополітичного вибору в умовах широкомасштабної збройної агресії та водночас недостатнім рівнем теоретичної обґрунтованості впливу процесу демократизації на зовнішньополітичний вибір в українській та зарубіжній політичній науці. Дослідницька увага зосереджувалась переважно на демократизації політичних інститутів та їх ролі у внутрішній політиці країни й на міжнародних чинниках зовнішньополітичного вибору. Натомість демократизації політичних інститутів як чиннику зовнішньополітичного вибору у вітчизняному дискурсі політичної науки приділяється недостатньо уваги. Від демократизації політичних інститутів в Україні у сучасних умовах та формування коаліції демократичних країн на підтримку протидії країні-агресору, без перебільшення, залежить результат зовнішньополітичного вибору українського суспільства у напрямку подальшого розвитку процесів європейської та євроатлантичної інтеграції. Мета дисертаційної роботи – визначити на основі комплексного політологічного аналізу демократизацію політичних інститутів як чинник зовнішньополітичного вибору України. Об’єктом дослідження є зовнішньополітичний вибір України, який відбувається під впливом ендогенних та екзогенних чинників. Предметом дослідження є демократизація політичних інститутів як чинник зовнішньополітичного вибору України. Наукова новизна полягає у вирішенні однієї з актуальних проблем політичної науки, пов’язаної із демократизацією політичних інститутів як чинника зовнішньополітичного вибору, яка не отримала наразі достатньої розробки у теоретичних дослідженнях. Наукова новизна одержаних у дисертації результатів полягає у наступному: Уперше: - у вітчизняній політичній науці здійснено комплексний теоретичний аналіз демократизації політичних інститутів як чинника зовнішньополітичного вибору України. В умовах загострення протистояння між авторитарними та демократичними країнами зростає значущість демократизації політичних інститутів у процесі зовнішньополітичного вибору. Тільки демократичні політичні інститути здатні забезпечити європейський зовнішньополітичний вибір. Демократизація політичних інститутів як чинник зовнішньополітичного вибору передбачає свободу індивідуального вибору громадян у повсякденному житті та політиці (public policy й politics), усвідомлення громадянами власного інтересу, співвідношення індивідуального та суспільного інтересів, вільну політичну конкуренцію тощо. У процесі зовнішньополітичного вибору пріоритетною є діяльність інститутів, які є гарантами свободи вибору громадян та раціональної оцінки публічної влади. До них відносяться інститути масмедіа, виборів, політичних партій. Визначено, що інститути виборів, масмедіа та політичних партій найбільше сприяють демократизації як всеохопному суспільному процесу, європейському та євроатлантичному вибору. Водночас, ці інститути також потребують подальшої демократизації задля вирішення дилем зовнішньополітичного вибору, які постали на сучасному етапі розвитку. - визначено раціональні політичні дебати у масмедіа, політичних партіях та між основними індивідуальними й колективними політичними акторами під час виборів як механізм демократизації політичних інститутів у процесі зовнішньополітичного вибору. Політичні дебати щодо основних тем суспільного порядку денного в Україні у реалізації зовнішньополітичного вибору структуруються навколо дилем демократизації влади та обороноздатності країни, горизонтальної (мережевої) та вертикальної (ієрархічної) організації взаємодії з міжнародними партнерами, між глобалізацією та національним інтересом, європейською і євроатлантичною інтеграцією та дезінтеграцією з пострадянським простором щодо співвідношення зовнішньополітичної діяльності та міжнародної політики. Визначено, що дебати щодо визначення пріоритетних напрямків міжнародної політики потребують більш активного залучення інститутів громадянського суспільства (опозиційних політичних партій, незалежних масмедіа, NGO). На сучасному етапі основними темами дебатів щодо зовнішньополітичного вибору є взаємодія України з демократичними країнами та їх альянсами (ЄС, НАТО), підвищення рівня військового потенціалу та економічної стійкості, підтримка обраного європейського курсу України, необхідність дезінтеграції з пострадянським простором та подолання авторитарної спадщини; - запропоноване авторське бачення демократизації політичних інститутів у процесі зовнішньополітичного вибору. Вона характеризується глобальними процесами, які спричиняють виклики у процесі демократизації політичних інститутів в Україні. До останніх відносяться елімінування раціональних дебатів з публічного простору, олігархізація політичних партій та традиційних медіа, негромадянський публічний дискурс тощо. Це стає на заваді визначенню суспільного інтересу та виробленню дієвих механізмів його реалізації у зовнішньополітичному виборі. Демократизація політичних інститутів пов’язана із розвитком інтернет-комунікацій, соціальних мереж, месенджерів тощо, впровадженням електронного голосування, трансформаціями політичних партій під впливом медіатизації політики. Демократизація політичних інститутів сприяє подоланню таких негативних явищ у процесі здійснення зовнішньополітичного вибору як популізм, медіатизація політики та формування гібридної медіаполітичної системи, відтворення «партії влади», забезпечує підвищення ролі горизонтальної політичної взаємодії; удосконалено: - розуміння сутності феномену «демократичного зовнішньополітичного вибору». Демократичний політичний вибір потребує підтримки більшості громадян, він полягає у приєднанні до політичних, військових та економічних альянсів демократичних країн. Визначено, що процес демократизації політичних інститутів утворює простір для демократичного зовнішньополітичного вибору завдяки усвідомленню громадянами власного інтересу та його співвідношення із суспільним інтересом, політичному плюралізму та вільній конкуренції, усвідомленню громадянами цінності політичної свободи та готовності її захищати від автократів та популістів. Демократичний зовнішньополітичний вибір неможливий без інститутів, які гарантують свободу вибору – вільних медіа, інститутів виборів та політичних партій; - передумови та етапи формування сучасних трендів зовнішньополітичного вибору. Формування сучасних трендів зовнішньополітичного вибору відбувалось у декілька етапів: утворення біполярного світу, поділеного між демократичними та авторитарними країнами, формування однополярного світу за лідерства США, створення альянсів як між демократичними країнами, так і авторитарними режимами, розподіл країн на демократичний альянс на підтримку України та авторитарні режими. Серед сучасних трендів відзначено загострення протистояння між демократіями та автократіями, інформатизацію, глобалізацію, необхідність підвищення обороноздатності тощо. Вони змінюються у глобальному контексті та спричиняють перехід від централізації, стандартизації й концентрації до інноваційності, самоврядування, гуманізації. Визначено демократизацію політичних інститутів як один із головних трендів сучасного зовнішньополітичного вибору України. набуло подальшого розвитку: - концептуалізація зовнішньополітичного вибору у науковому дискурсі. Зовнішньополітичний вибір є складним, багатофакторним процесом, який обумовлений історичними, соціальними, політичними, економічними та ідеологічними факторами. На нього значним чином впливають внутрішні (політика та економіка) та зовнішні (міжнародна система) фактори. Він обумовлений необхідністю подолання авторитарної спадщини (залежності від пройденого шляху). Зовнішньополітичний вибір є політичним, а не повсякденним, екзистенціальним, а не маркетинговим. У сучасних умовах «великий» вибір України на користь інтеграції до ЄС, інших об’єднань країн демократичного світу може бути реалізований лише на основі демократизації політичних інститутів; - конкретизація безпекового аспекту зовнішньополітичного вибору. На сучасному етапі очевидно, що безпековий аспект зовнішньополітичного вибору України є пріоритетним. Визначено сутність процесу сек’юритизації, як поширення проблеми безпеки на усі соціальні та політичні відносини. В Україні йдеться про утворення протиріч навколо мовного питання, релігійного (церковного) вибору, які спочатку переросли у політичні конфлікти, а згодом стали впливовим фактором загрози національній безпеці. Сек’юритизація стосується громадянського суспільства, яке в умовах воєнного стану перетворилось на один із дієвих інститутів безпеки. Відзначено зв’язок між безпекою, демократією та свободою вибору. У процес гарантування суспільної безпеки (яка, на відміну від державної чи політичної безпеки, спирається на колективні ідентичності) залучається усе суспільство. Протидія широкомасштабній збройній агресії перетворилась із вузькополітичної справи державного апарату та політичних еліт на масовий суспільний рух; - комплексне дослідження особливостей зовнішньополітичного вибору у програмах політичних партій в Україні. Відзначено критерії розподілу партій у електоральному полі України. Вектор зовнішньополітичного вибору України коливався між європейським та пострадянським простором та зазнавав кардинальних змін напрямку у 1994, 2004, 2010 та 2014 роках після президентських виборчих кампаній. У парламентській виборчій кампанії 2019 року відзначено наступні особливості зовнішньополітичного вибору у програмах політичних партій. У програмі партії «Слуга народу» (43,16% голосів) наголос робився на впровадженні стандартів НАТО, підвищенні видатків на оборону, децентралізації та демонополізації оборонних закупівель (розділ «Безпека і оборона»). Щодо зовнішньополітичного вибору, то йшлось про ухвалення законів для виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО, запуск програми «комерційної дипломатії». Відзначено реваншистську спрямованість програми «Опозиційної платформи – За життя». Партія «Батьківщина» визначає росію як країну-агресора, наголошує на необхідності європейської та євроатлантичної інтеграції, посиленні безпеки та обороноздатності України, декларує скасування мінських домовленостей. У програмі «ЄС» наголошується на попередніх здобутках (Угода про асоціацію з ЄС та отримання томосу) і необхідності продовження курсу на вступ до ЄС та НАТО. У програмі партії «Голос» відзначається важливість впровадження європейських та євроатлантичних стандартів. Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані органами публічної влади, політичними акторами, представниками масмедіа та громадянського суспільства задля розробки та подальшого впровадження програм демократизації політичних інститутів України (передусім інститутів виборів, масмедіа та політичних партій) у процесі реалізації зовнішньополітичного вибору у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Також результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані для вироблення політики щодо подолання тоталітарної спадщини, здійснення дезінтеграційних процесів із автократіями пострадянського простору. Результати дисертаційного дослідження створюють передумови для подальшого дослідження в системі відносин «демократизація політичних інститутів – зовнішньополітичний вибір» та імплементації отриманих результатів у практичній діяльності в процесі демократизації політичних інститутів, здійснення європейської та євроатлантичної інтеграції. Основні теоретичні положення та висновки можуть надалі бути використані у науковій та педагогічній роботі та у розробці курсів для вищих навчальних закладів, а також спецкурсів, які будуть присвячені проблемам демократизації політичних інститутів як чинника зовнішньополітичного вибору, ролі масмедіа, виборів, політичних партій та громадянського суспільства у європейській та євроатлантичній інтеграції.

Склад разової ради:

Голова ради – Вітман Костянтин Миколайович, д.політ.н., професор, директор Центру підготовки магістрів публічної служби і професійних суддів Національного університету «Одеська юридична академія», професор кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія».

Рецензенти: Загородня Юлія Володимирівна, д.політ.н., доцент, професор кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія»; Краснопольська Тетяна Миколаївна, к.політ.н., доцент, доцент кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія».

Офіційні опоненти: Третяк Олексій Анатолійович, д.політ.н., професор, завідувач кафедри політології, соціології та філософії ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут»; Кройтор Артем Вікторович, к.політ.н, доцент, доцент кафедри політології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Захист відбудеться 25.11.2025 о 15:00, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, каб. 113 (Національний університет "Одеська юридична академія"). Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@НауковабібліотекаНУОЮА