Відповідальність вітчима, мачухи як презумпція сімейного права

Abstract

У статті розглянуто загальнотеоретичні положення щодо існування правових презумпцій та підкреслено, що сучасна юриспруденція, незважаючи на свою багаторічну історію, не може позбутися від деяких спірних моментів у правозастосовній практиці, не звернувшись до їх застосування. Автором здійснено аналіз поняття «правова презумпція», докладно розглянуто зазначені в юридичній літера-турі основні підходи щодо сутності юридичної природи правових презумпцій. Автором підтримується висновок, згідно з яким презумпції ефективно впливають на суспільні відносини після їх закріплення у нормах права, у результаті узагальнення суспільної практики щодо вирішення життєвих ситуацій. Звернено увагу на те, що правові презумпції набувають формалізованого, загальнообов’язкового характеру, а їх порушення або неправильне використання спричиняє застосування санкцій.У статті виділено два види презумпцій, які мають місце в сімейному праві. Це легальні та фактичні презумпції. Легальні презумпції – це припущення, які закріплені нормами права прямо чи побічно (презумпція батьківства – чоловік, який перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, автоматично визначається батьком народженої нею дитини). Фактичні презумпції – це припущення, засновані на розумних підставах та життєвому досвіді, які не закріплені в нормативно-правових актах, через що не мають юридичного значення. Доведено, що виховання вітчимом, мачухою пасинка. падчерки ґрунтується на законній презумпції, так би мовити, компенсації окремими фізичними особами прав і обов’язків щодо неповнолітніх дітей, які рідні батьки дитини через різні обставини не виконують.Автором наголошено, що держава, коли наділяє батьків або осіб, що їх замінюють (вітчим, мачуха), правами й обов’язками щодо неповнолітніх дітей, припускає, що всі особи, задіяні у процесі виховання, будуть належним чином їх виконувати. Обґрунтовується можливість притягнення вітчима, мачухи до відповідальності за порушення сімейних прав дитини.

The article considers the general theoretical provisions on the existence of legal presumptions and emphasizes that modern jurisprudence, despite its long history, cannot get rid of some controversial points in law enforcement practice without resorting to their application. The author analyzes the concept of “legal presumption” and considers in detail the existing in the legal literature the main approaches to the essence of the legal nature of legal presumptions. The author supports the conclusion that presumptions have an effective impact on public relations after their enshrinement in law, as a result of the generalization of social practice in resolving life situations. It is noted that legal presumptions get formalized and compulsory nature, and their violation or misuse leads to the application of sanctions.The article identifies two types of presumptions that take place in family law. These are legal and factual presumptions. Legal presumptions are assumptions that are established by law directly or indirectly (the presumption of paternity is that a man who is married to the child’s mother is automatically determined as the father of the child born to him). Factual presumptions are assumptions based on reasonable grounds and life experience, which are not enshrined in regulations, and therefore have no legal significance. It is proved that the upbringing by the stepfather, stepmother the stepson or stepdaughter is based on a legal presumption, so to speak, compensation by individuals for the rights and obligations of minor children, which the child’s parents do not fulfill due to various circumstances.The author emphasizes that the State, endowing parents or persons replacing them (stepfather, stepmother) with rights and responsibilities in relation to minor children, assumes that all persons involved in the process of upbringing will properly perform their duties. The author substantiates the possibility of bringing stepfather, stepmother for violation of family rights.

В статье рассмотрены общетеоретические положения о существовании правовых презумпций и подчеркнуто, современная юриспруденция, несмотря на свою многолетнюю историю, не может избавиться от некоторых спорных моментов в правоприменительной практике, обратившись к их применению. Автором осуществлен анализ понятия «правовая презумпция», подробно рассмотрены указанные в юридической литера туре основные подходы к сущности юридической природы правовых презумпций. Автором поддерживается вывод, согласно которому презумпции эффективно влияют на общественные отношения после их закрепления в нормах права, в результате обобщения общественной практики по решению жизненных ситуаций. Обращено внимание на то, что правовые презумпции приобретают формализованного, общеобязательного характера, а их нарушение или неправильное использование влечет за собой применение санкций.У статьи выделено два вида презумпции, которые имеют место в семейном праве. Это легальные и фактические презумпции. Легальные презумпции - это предположения, которые закреплены нормами права прямо или косвенно (презумпция отцовства - человек, который находится в браке с матерью ребенка, автоматически определяется отцом рожденного ею ребенка). Фактические презумпции - это предположения, основанные на разумных основаниях и жизненном опыте, не закрепленные в нормативно-правовых актах, через которые не имеют юридического значения. Доказано, что воспитание отчимом, мачехой пасынка. падчерицы основывается на законном презумпции, так сказать, компенсации отдельными физическими лицами прав и обязанностей в отношении несовершеннолетних детей, родные родители ребенка через различные обстоятельства не исполняют. Автором отмечено, что государство, когда наделяет родителей или лиц, их заменяющих (отчим , мачеха), правами и обязанностями в отношении несовершеннолетних детей, предполагает, что все лица, задействованные в процессе воспитания, будут должным образом их выполнять. Обосновывается возможность привлечения отчима, мачехи к ответственности за нарушение семейных прав ребенка.