Реалізація адміністративно-правових норм через інформаційно-комунікаційні технології: концептуальні засади

Abstract

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим формуванню нової науково обґрунтованої концепції реалізації адміністративноправових норм через інформаційно-комунікаційні технології, розробці висновків та пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи правового та організаційного забезпечення впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у публічне адміністрування з метою створення теоретичного базису ефективної системи е-урядування в Україні.

У дисертації уперше: охарактеризовано на підставі теоретичних розробок, законодавства та міжнародних угод концепцію сучасного електронного урядування та її співвідношення з суміжними концепціями; визначено можливості та особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у реалізації принципів доброго урядування на прикладі українського законодавства та практики його реалізації; охарактеризовано динаміку впровадження електронних сервісів в Україні як на загальнодержавному, так й на місцевому рівнях, окреслено напрями їх розвитку; визначено систему принципів побудови системи електронного управління, спрямованого на виключення корупції; систематизовано міжнародні угоди у сфері е-урядування та відзначено роль додаткового інформаційного інструментарію для їх формування; визначено механізм, суб’єктів та особливості надання адміністративних послуг за допомогою Порталу Дія та інших онлайн і офлайн сервісів; виокремлено можливості застосування відкритих даних до широкого кола відносин, зокрема, з метою протидії корупції, та охарактеризовано їх ознаки; відзначено необхідність структуризації адміністративних послуг відповідно до сфер та форм реалізації. Під час опрацювання тематики дослідження удосконалено: наукові підходи до теоретичної розробки підстав та процедур використання інформаційнокомунікаційних технологій для реалізації адміністративно-правових норм; концепцію інформаційного забезпечення публічного адміністрування. Також набули подальшого розвитку: положення про особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у публічному адмініструванні; ідеї про форми та методи реалізації принципу доброго урядування у публічному адмініструванні; погляди на класифікацію та систематизацію нормативноправових актів у сфері застосування інформаційно-комунікаційних технологій в адміністративних процедурах.

Процес цифризації, що відбувається у всіх органах публічного адміністрування в Україні, є основою для внутрішнього регулювання державного управління. Інформаційно-комунікаційний складник у механізмах публічного адміністрування забезпечує більш високий рівень ефективності. З широким запровадженням концепції е-урядування відбулася заміна традиційних відносин громадян і уряду за принципом «людина несе зобов’язання перед державою» на сучасний, базований на розумінні сервісності держави та сприянні громадянам у реалізації їх прав і допомоги у виконанні обов’язків. Інфраструктура інформаційно-комунікаційних технологій має бути адаптована для підтримки різних проявів е-демократії, зокрема електронних виборів, е-голосування, електронних консультацій тощо.

Принципи доброго урядування, первісно розроблені стосовно місцевого (муніципального) рівня управління, широко застосовуються та впроваджуються на загальнодержавному, регіональному та глобальному рівнях. Визначено можливості та особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у реалізації кожного з принципів доброго урядування, охарактеризовано динаміку впровадження електронних сервісів як на загальнодержавному, так й на місцевому рівнях, окреслено напрями їх розвитку.

Інформаційно-комунікаційні технології надають широкий інструментарій для протидії корупції та зменшення впливу «людського фактора» у адміністративних процедурах. Концепції та принципи електронного та доброго урядування спрямовані, серед іншого, на протидію корупційним проявам у роботі владних структур. Доведено, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему публічного адміністрування зменшує рівень корупції, забезпечує прозорість шляхом відкриття урядових даних, сприяє автоматизації урядових та управлінських процесів, запровадженню сервісів автоматизації послуг (електронного суду, платформи краудсорсингу тощо). Принципами побудови управління, які виключають корупцію, визначено спрощення, стандартизацію та деперсоналізацію (зокрема, автоматизацію), підзвітність та етику антикорупційного середовища. Шляхами впливу інформаційнокомунікаційних технологій на процеси протидії корупційним явищам є: перехід базових послуг в електронну форму на електронні платформи і надання її користувачам у формах, визначених законодавством і порядком надання послуг.

Відзначено, що застосування інструментів е-урядування сприятиме вирішенню багатьох проблем публічного управління в Україні, зокрема усуненню непрозорості механізмів функціонування та прийняття рішень, відомчої закритості, корумпованості, низької ефективності адміністративних процедур, невідповідності якості надання послуг населенню та бізнесу європейським стандартам, відсутності демократичного контролю та участі громадян у розробці та реалізації державної політики, низького рівня довіри громадян до інститутів публічної влади.

Публічне управління у сфері діджиталізації адміністративних процедур спрямоване на широке впровадження нових технологій, підвищення активності у розробці нових можливостей для спрощення їх здійснення, автоматизацію процесів та забезпечення доступності оновлених програмних продуктів. Великий блок адміністративних процедур уже зазнали значних змін як організаційного, так й правового характеру, і не потребують контакту з посадовими особами органів публічного управління, але окремі недоопрацювання все ж зберігаються, що свідчить про недостатній рівень проробленості архітектури таких механізмів співпраці.

Доступ до адміністративних послуг, що надаються за допомогою функціоналу Порталу Дія, за принципом «єдиного вікна» та з використанням електронних кабінетів, у цілому є належним чином забезпеченим. Такий доступ передбачає альтернативні шляхи отримання послуг: або самостійний за допомогою мобільних додатків чи комп’ютерних програм, або через звернення до відповідних інститутів е-урядування, зокрема ЦНАПів. Також можливим є звернення до систем публічних сервісів як на Порталі Дія, так й на порталах органів виконавчої влади або місцевого самоврядування. Це свідчить про необхідний рівень забезпечення доступності електронних послуг, а їх широкомасштабне впровадження на всіх рівнях публічного адміністрування є наслідком значної роботи з впровадження принципів good governance та систем еурядування в Україні.

Відкриті дані та концепція відкритого уряду – це не лише технологічні аспекти. У першу чергу – це воля уряду до більш тісної взаємодії з власними громадянами у питаннях, що вимагають їх втручання, більше того, взаємодії, яка не буде мати характеру нав’язування, а стимулювати громадян формувати власну позицію. Ознаками відкритих даних визначено: 1) значна роль державного сектора (право громадян на інформацію реалізується за допомогою державних органів та розпорядників, гарантується державою на законодавчому рівні); 2) відкритий уряд не монополізатор в управлінні даними, а має ефективно адмініструвати процеси розпорядницького характеру; 3) громадська участь, що передбачає взаємодію приватного і державного секторів; 4) практичність пропонованих інновацій. Відриті урядові дані спрямовані на якісне поліпшення державних послуг, використання в економічних або політичних цілях, мають зберігатися актуальними.

Визнано необхідною структуризацію адміністративних послуг відповідно до сфер та форм реалізації, що дозволить заощаджувати час на реалізацію послуги та проєктів е-урядування за рахунок належної побудови архітектури загальних сервісів (спільна платформа для електронних платежів, спільна платформа для обробки запитів), оскільки сервіси, що поєднують єдині реєстри, бази персональних даних тощо забезпечують точність та виключають дублювання інформації.

Створення та функціонування єдиного порталу публічних сервісів сконцентроване на наступних напрямках стандартизації: 1) визначення технічних профілів стандартів і архітектури, що виступає основою для забезпечення взаємодії та узгодженості систем в процесі розробки додатків для е-урядування і розробки базових компонентів; 2) моделювання адміністративних процесів і процесів надання послуг для опису процесів у цілому та їх окремих етапів; 3) моделювання даних – стандартний опис даних, що також є чинником забезпечення інтеграції і сумісності систем, можливість багаторазового використання шаблонів.

З метою забезпечення належного рівня електронних комунікацій для участі у публічному адмініструванні є необхідним подолання цифрової нерівності, що охоплює економічні, технічні, політичні та соціальні заходи. Застосування інструментів е-урядування та забезпечення електронної комунікації у публічному адмініструванні сприятиме вирішенню багатьох проблем публічного урядування в Україні, зокрема усуненню непрозорості механізмів функціонування та прийняття рішень, відомчої закритості, корумпованості, низької ефективності адміністративних процедур, невідповідності якості надання послуг населенню та бізнесу європейським стандартам, відсутності демократичного контролю та участі громадян у розробці та реалізації державної політики, низького рівня довіри громадян до інститутів публічної влади.

Запропоновано внесення змін до діючого законодавства щодо можливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій для спрощення доступу до процедур голосування при проведенні місцевих та загальнодержавних виборів і референдумів; правового статусу суб’єктів, залучених до обробки інформації, що подається та отримується за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій у системах публічних сервісів; визначення поняття «митні процедури»; функціонування електронних сервісів у сфері реєстрації медіа (щодо впорядкування взаємодії з заявниками про реєстрацію суб’єктів у сфері медіа). Відзначено, що формування ефективної нормативної бази з метою регламентації надання державних і муніципальних послуг або окремих адміністративних процедур шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволить оптимізувати процедуру прийому запитів та гарантуватиме дотримання процесуальних строків, оскільки матиме фіксоване та автоматизоване зазначення дати та часу надходження такого запиту; підвищить оперативність обміну інформацією з запитувачем.