Особливості правового регулювання трудових відносин журналістів

Abstract

Дисертація є першим у вітчизняній науці трудового права спеціальним комплексним дослідженням особливостей правового регулювання трудових відносин журналістів, виконаним на підґрунті оновленого законодавства в цій сфері.

У дисертації охарактеризовано нормативну основу професійної діяльності журналіста з урахуванням положень Закону України «Про медіа» від 13 грудня 2022 року №2849-ІХ, а також змін, внесених цим Законом до актів чинного законодавства.

Встановлено, що нормативну основу професійної діяльності журналіста складають Конституція України, міжнародно-правові акти, якими проголошуються такі основні права людини, як право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, закріплюються гарантії їх здійснення та можливі випадки обмеження цих прав через те, що їх здійснення накладає особливі обов’язки і відповідальність, а також передбачаються заходи захисту журналістів та їх безпеки.

Важливою складовою нормативної основи професійної журналістської діяльності є Закон України «Про медіа» та інші закони України. Кількість законів України, нормами яких здійснюється правова регламентація професійної діяльності журналіста, зменшилася через визнання такими, що втратили чинність, окремих із них у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про медіа». Проаналізовано внесені зазначеним Законом зміни до актів чинного законодавства України, спрямовані на його вдосконалення, приведення у відповідність до європейських стандартів, насамперед стандартів ЄС. Ці зміни стосуються, зокрема, визначення поняття журналіста, його статусу, акредитації, прав і обов’язків, організації соціального захисту та особливостей трудових відносин.

До нормативної основи професійної діяльності журналіста також віднесено акти про морально-етичні засади такої діяльності, закріплені, зокрема, в Декларації принципів поведінки журналіста, Кодексі етики українського журналіста.

З’ясовано, що у чинному законодавстві України поняття журналіста закріплене тільки в абзаці десятому частини першої ст. 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста». Встановлено спільні ознаки і відмінності у визначеннях поняття журналіста за попередньою і нинішньою редакціями абзацу десятого частини першої ст. 1 цього Закону, а також за спеціальними законами, які втратили чинність на підставі Закону України «Про медіа» №2849-ІХ від 13 грудня 2022 року.

Зі змісту абзацу десятого частини першої ст. 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» та інших статей цього Закону виокремлено такі основні ознаки професії журналіста: 1) професія журналіста належить до творчих професій, а сам журналіст – до категорії творчих працівників; 2) журналіст є працівником суб’єкта у сфері медіа 3) у разі укладання трудового договору з суб’єктом у сфері медіа журналіст має статус найманого працівника, що доповнюється елементами статусу державного службовця якщо журналіст працює в державному або комунальному суб’єкті у сфері медіа; 4) професійна діяльність журналіста полягає в тому, що він збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа; 5) статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів; 6) журналістом може бути лише працівник зареєстрованого медіа або член професійної чи творчої спілки журналістів.

З’ясовано, що за новою редакцією абзацу десятого частини першої ст. 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» статус журналіста мають більш вузьке коло осіб. Ідеться тільки про працівників офіційно зареєстрованих суб’єктів у сфері медіа, які отримали документ із зазначенням найменування та виду медіа, його ідентифікатору в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа. Також, як і раніше, статус журналіста мають ті особи, які отримали відповідний документ професійної чи творчої спілки журналістів.

Запропоновано включити у визначення поняття журналіста в абзаці десятому частини першої ст. 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» положення про підстави професійної діяльності журналіста – трудовий договір або цивільно-правовий договір. Таке доповнення дозволить чітко визначити галузеву природу відносин між журналістом і суб’єктом у сфері медіа – трудо-правову чи цивільно-правову. Це необхідно для вирішення питання про поширення на журналіста норм розділу IV «Організація соціального захисту журналістів та особливості трудових відносин» зазначеного Закону.

Доведено доцільність доповнення розділу IV «Організація соціального захисту журналістів та особливості трудових відносин» Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» окремою статтею такого змісту: «На журналіста, який працює на умовах трудового договору із суб’єктом у сфері медіа, поширюється трудове законодавство з особливостями, передбаченими розділом IV цього Закону».

Визначено, що правовий статус журналіста як суб’єкта трудових правовідносин включає такі елементи: трудова правосуб’єктність; основні права та обов’язки; юридичні гарантії прав; відповідальність за порушення прав і обов’язків.

Встановлено, що однією з особливостей юридичних прав та обов’язків як елементу правового статусу журналіста є включення до них як трудових прав і обов’язків, якими чинним трудовим законодавством наділено всіх працівників, так і професійних прав та обов’язків, закріплених у спеціальних законах, які регулюють журналістську діяльність.

Доведено, що законодавче закріплення професійних прав та обов’язків журналіста потребує вдосконалення. З доповненням Законом України «Про медіа» розділу IV «Організація соціального захисту журналістів та особливості трудових відносин» Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» окремою статтею 111 «Права та обов’язки журналіста» відбулося певне дублювання його прав у нормах зазначеного Закону та Закону України «Про інформацію». З метою уникнення такого дублювання запропоновано виключити права журналіста із ст. 25 Закону України «Про інформацію», а також доповнити частину першу ст. 111 Закону окремим абзацом такого змісту: «Перелік прав журналіста, передбачений цією статтею, не є вичерпним. Права та свободи журналіста можуть бути обмежені лише законом».

Визначено, що закріплення прав і обов’язків журналіста у новій ст. 111 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» потребує включення до цієї статті норми про відповідальність журналіста. Запропоновано доповнити ст. 111 цього Закону України окремою четвертою частиною такого змісту: «Журналіст несе відповідальність у межах чинного законодавства за перевищення своїх професійних прав і невиконання професійних обов’язків». Необхідною також є конкретизація норм про відповідальність журналіста у зазначеному Законі з урахуванням норм про відповідальність за порушення законодавства у сфері медіа розділу VIII Закону України «Про медіа».

Обґрунтовано доцільність доповнення переліку об’єктивних критеріїв (підстав) диференціації правового регулювання трудових відносин такими критеріями, як соціальна значимість професії та специфічні риси і умови професійної діяльності.

Встановлено, що особливості правового регулювання трудових відносин журналістів закріплені спеціальними нормами і зумовлені специфічними рисами та умовами журналістської діяльності, передбаченими ст. 12 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналістів». Ідеться про особливості регулювання охорони праці, тривалості щорічної відпустки, заробітної плати, порядку відрядження журналістів у місця надзвичайних подій та умов їх діяльності в цих відрядженнях. Диференціація правової регламентації трудових відносин журналістів проявляється у встановленні додаткових гарантій і пільг нормами розділу IV «Організація соціального захисту журналістів та особливості трудових відносин» цього Закону.

Доведено доцільність і необхідність закріплення на законодавчому рівні укладення контракту при прийнятті на роботу журналіста. В цей час укладання контракту з журналістом неможливе, оскільки це не передбачене законом. У зв’язку з цим пропонується доповнити Розділ IV «Організація соціального захисту журналістів та особливості трудових відносин» Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» окремою статтею «Виникнення трудових відносин журналіста із суб’єктом у сфері медіа» такого змісту: «Трудові відносини журналіста із засобом масової інформації виникають на підставі укладення трудового договору (контракту). Трудовий договір із журналістом укладається в письмовій формі».

Обґрунтовано висновок, що недоліком окремих норм розділу IV Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналістів» про особливості трудових відносин журналістів є те, що ці норми не зазнали змін з моменту прийняття Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997 року і не враховують положення деяких законодавчих актів, прийнятих уже після набрання чинності цим Законом. У зв’язку з цим запропоновано викласти частину першу ст. 13 Закону в новій редакції, внести зміни до частини другої ст. 13 цього Закону з метою приведення їх у відповідність до актів чинного законодавства України.

З’ясовано, що у ст. 13 «Охорона праці» Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» не зазначається про гарантування одного з основних трудових прав журналістів – права на належні, безпечні і здорові умови праці. У зв’язку з цим запропоновано викласти частину першу ст. 13 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналістів» в такій редакції: «Журналістам гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці. Охорона праці журналістів здійснюється відповідно до актів чинного законодавства України про охорону праці».

Встановлено, що на журналістів як суб’єктів трудових правовідносин поширюються норми трудового права про робочий час. Передбачена ст. 12 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» така специфічна риса журналістської діяльності, як «неврегульована тривалість праці» суперечить міжнародно-правовим актам і актам національного законодавства, що передбачають обмеження максимальної тривалості робочого часу. У зв’язку з цим цю умову необхідно виключити зі ст. 12 Закону. Журналісту необхідно встановлювати такі режими робочого часу, які передбачають компенсацію за роботу понад установленої тривалості.

Зазначено про доцільність виключення зі ст. 13 Закону частини третьої про відпустки журналістів, оскільки зазначені норми не є складовою правового інституту «Охорона праці». Запропоновано доповнити розділ IV «Організація соціального захисту журналістів та особливості трудових відносин» Закону окремою статтею 131 «Робочий час та час відпочинку журналістів».

Встановлено, що частиною першою ст. 15 Закону України суб’єктам у сфері медіа надається можливість відряджати журналістів для виконання професійних завдань у місця надзвичайних подій «за умов гарантування відшкодувань, обов'язкових виплат і пільг, передбачених статтею 13 цього Закону, інших відшкодувань і виплат відповідно до законодавства про охорону праці та соціальний захист громадян», які у самій ст. 13 не встановлюються. Необхідно усунути прогалину у ст. 13 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» щодо відшкодувань, обов’язкових виплат і пільг, тільки після цього посилання у ст. 15 на них буде доречним. У цьому випадку неконкретність зазначених норм порушує принцип юридичної визначеності як складової принципу верховенства права.

Доведено необхідність належного використання на практиці механізму договірного регулювання особливих і специфічних рис журналістської діяльності на основі системи колективних угод та договорів з урахуванням прямого законодавчого припису про це у низці статей Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналістів».

Обґрунтовано висновок про те, що норми про особливості правового регулювання трудових відносин журналістів доцільно закріпити в основному кодифікованому законодавчому акті трудового аконодавства. У чинному КЗпП України відсутня глава про особливості регулювання трудових відносин за участю окремих категорій працівників і роботодавців. Окрема Книга з відповідною назвою була включена до проєктів Трудового кодексу України, зареєстрованих у Верховній Раді України. Тому норми про особливості правової регламентації трудових відносин журналіста варто було б закріпити в окремій главі цієї Книги разом з особливостями регулювання таких відносин інших творчих працівників.

Склад разової ради:

Голова ради – Дудченко Валентина Віталіївна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри загальної теорії права та держави Національного університету «Одеська юридична академія».

Рецензенти: Пожарова Оксана Вікторівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри трудового права та права соціального забезпечення Національного університету «Одеська юридична академія»;

Наньєва Марія Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри трудового права та права соціального забезпечення Національного університету «Одеська юридична академія».

Офіційні опоненти: Ярошенко Олег Миколайович, доктор юридичних наук, професор, проректор з навчально-методичної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;

Сіроха Дмитро Ігорович, доктор юридичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захист дисертації відбудеться 07 листопада 2023 року о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань Вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія». Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься на сайті - https://www.youtube.com/@user-wu8rk6dl5l/featured